Рішення № 81885384, 16.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001512

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Гавриляка Р.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Червоноградського управління ГУ ДФС у Львівській області від 31.01.2019 року №0007905313.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення. Так, позивач зазначив, що при заповненні додатку 4 заяви про повернення суми бюджетного відшкодування невірно вказано період за який декларується бюджетне відшкодування: 10.2018 року замість 11.2018 року. Вважає, що податковий орган не має права позбавити податкового кредиту платника, адже жодних порушень норм ст.ст.197-199, 200 Податкового кодексу України не було виявлено. Крім того, вказує, що позивачем порушено лише порядок заповнення податкових декларацій з ПДВ, що призвело до неможливості отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку та можливості використання залишку від`ємного значення шляхом його зарахування в рахунок зменшення податкових зобов`язань, що виникли в наступних податкових періодах, у той час, як положеннями пункту 123.14 статті 123 Податкового кодексу України не передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке порушення.

Ухвалою від 03.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що за результатами камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за листопад 2018 року встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п.5 розділу V Порядку 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що призвело до порушення п.п.«б», п.4 ст.200 Кодексу, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно поданої податкової декларації з ПДВ за листопад 2018 року в сумі 19000,00 грн. Так, при відображенні ФО-П ОСОБА_1 у декларації за листопад 2018 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 19943 грн. (рядок 19 декларації), сума від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200№.3 ст.200№) Кодексу на момент подання податкової декларації у сумі 19943 грн. (рядок 19.1 декларації) суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 943 грн. (рядок 21 декларації), бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 19000 грн. (рядок 20.2.1 декларації) та у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачується до Державного бюджету у сумі 0 грн. (рядок 20.2.2) встановлено методологічні порушення. Задеклароване бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку внаслідок невірного визначення звітного (податкового) періоду.

18.04.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та представника відповідача, свідка, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

Головним управлінням ДФС у Львівській області (Червоноградське управління ГУ ДФС у Львівській області) проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачується до державного бюджету за листопад 2018 року, за результатами якої складено акт від 08.01.2019 року №1/13-01-53/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.5 розділу V Порядку 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що призвело до порушення п.п.«б», п.4 ст.200 Кодексу, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно поданої податкової декларації з ПДВ за листопад 2018 року в сумі 19000,00 грн

На підставі акту перевірки №1/13-0153/НОМЕР_1 від 08.01.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 року № 0007905313, яким застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 4750 грн.

Позивач не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями подав позов до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 ПК України.

Так, згідно п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п.п. «б» п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

б) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Порядок заповнення податкової декларації визначений розділом V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року.

Пунктом 5 вказаного Порядку встановлено порядок заповнення розділу III "Розрахунки за звітний період" податкової звітності з податку на додану вартість:

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно матеріалів справи, 18.12.2018 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2018 року із додатками: рахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1), довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізовується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4); розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Вищевказана декларація прийнята Личаківською ОДПІ (Жовківське відділення) та зареєстрована за №9282908289.

У період з 21.12.2018 року по 08.01.2019 року відповідачем проведена камеральна перевірка достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачується до державного бюджету за листопад 2018 року.

Здійснюючи перевірку задекларованої у додатку 4 суми бюджетного відшкодування, визначеної в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року (рядок 20.2) податковим органом встановлено, що платником в додатку 4 вказано звітний /(податковий) період за який визначено суму бюджетного відшкодування - жовтень 2018 року. Платником невірно визначений звітний період, за який задекларовано бюджетне відшкодування.

Результатом відпрацювання декларації ПДВ за наявною інформацією щодо ризикових операцій суб`єктів господарювання, які декларують бюджетне відшкодування відповідно до ступеня відшкодування податку на додану вартість не встановлено походження ТМУ, операцій, з якими призвели до утворення від`ємного значення податку (підміна товарних операцій); неправомірно сформована сума податкового кредиту від постачальника; неправомірно застосовано нульову ставку; недостовірність даних щодо перевищення обсягів придбання над обсягами реалізації тощо) не встановлено.

За змістом акту перевірки також встановлено, що станом на дату проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включення ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за листопад 2018 року податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Станом на дату подання декларації за листопад 2018 року за даними системи електронного адміністрування сума ліміту становить 19942,81 грн. Станом на 08.01.2019 сума податкового боргу складає 0 гривень.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Так, за змістом акту перевірку податковим органом зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 п. п. б) п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 (року за № 159/28289 (далі - Порядок № 21). Задеклароване бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку завищено внаслідок невірного визначення звітного (податкового) періоду.

Позивач зазначає, що невірне визначення звітного )податкового) періоду у якому виникло значення у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізовується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4) носить механічний характер, покликався на те, що дана помилка не призвела до невірного визначення суми податкового кредиту (рядок 17 Розділу ІІ декларації).

Таким чином, позивачем при заповненні додатку 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету» до податкової декларації з ПДВ за листопад 2018 року було допущено технічну помилку (описку), в реченні після рядка 5, а саме: замість цифри « 11» вказано цифру « 10» при визначенні місяця звітного періоду за який виникло значення.

При цьому, вказаний додаток 4, є додатком до декларації з податку на додану вартість за 11.2018 р. і з декларації та додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування видно, що звітним (податковим) періодом у якому виникло значення є 11 місяць 2018 року.

За визначенням пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, при прийнятті рішень за результатами виявлення помилок (у тому числі технічних), які призвели у тому числі і до нарахування штрафних санкцій, у кожному конкретному випадку контролюючому органу слід об`єктивно враховувати причини та обставини, що призвели до виникнення таких помилок, і застосовувати штрафні санкції за наявності достатніх підстав щодо намірів навмисного ухилення від сплати податкових зобов`язань із врахуванням розмірів заниження об`єкта оподаткування.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад податкового правопорушення. Суд вважає, що відсутність складу податкового правопорушення, покладеного контролюючим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, доводить протиправність застосованих штрафних (фінансових) санкцій і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції контролюючого органу про правомірність прийняття ним спірного податкового повідомлення - рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 824/2675/14-а, від 14.08.2018 у справі № 818/1507/17, від 03.05.2018 у справі № 820/4177/17.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, що допущена позивачем технічна помилка (описка) призвела до завищення суми бюджетного відшкодування на додану вартість оскільки такі спростовані матеріалами справи.

Відповідачем право позивача на бюджетне відшкодування не заперечується.

Позовні вимоги відповідачем не спростовані.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Червоноградського управління ГУ ДФС у Львівській області від 31.01.2019 року №0007905313не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.03.2019 № 58 (а.с. 4).

За наведених обставин, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Червоноградського управління Головного управління ДФС у Львівській області №0007905313 від 31.01.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 травня 2019 року.

Суддя Крутько О.В.