Рішення № 81883422, 22.05.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року ЛуцькСправа № 161/4807/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке ОУПФ, відповідач) про скасування рішення від 28.02.2019 № 7 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій".

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.03.2019 на підставі статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу передано на розгляд Волинському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово, у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (а. с. 41).

Ухвалою суду від 25.04.2019 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено дію рішення Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 28.02.2019 № 7 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій" до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі (а.с. 53-54).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при призначенні позивачу пенсії 25.05.2018, було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 10-ти місячних пенсій згідно з пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Однак, 28.02.2019 відповідачем винесено рішення № 7 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій, яким вирішено переплату пенсії в сумі 60543,10 грн. утримувати по 20% до повного погашення суми, починаючи з 01.04.2019. В обґрунтування даного рішення відповідач посилається на безпідставне зарахування до спеціального стажу періоду навчання з 19.09.1986 по 19.09.1988 як лікаря-ординатора в Київському НДІ урології та періоду роботи з 02.08.1982 по 03.08.1983 в Будинку санітарної освіти, оскільки Переліком не передбачено навчання та заклади санітарної освіти.

Однак, позивач з таким рішенням не погоджується та зазначає, що вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути проведено стягнення суми надміру виплаченої пенсії закріплений статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідачем у даному рішення не наведено жодних доказів на підтвердження зловживання зі сторони позивача, як і не вказано ким саме такі недостовірні дані були надані.

Основним документом, який був підставою для нарахування одноразової грошової допомоги була трудова книжка позивача. Будь-яких інших документів для нарахування пенсії та одноразової допомоги позивач не надавав Пенсійному фонду.

Враховуючи наведене просить позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що при первинному призначенні пенсії, ОСОБА_1 25.05.2018 було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 10-ти місячних пенсій в розмірі 60543,10 грн. згідно з пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Однак в подальшому встановлено, що така допомога виплачена позивачу протиправно внаслідок безпідставного зарахування до спеціального стажу, що дає право на отримання грошової допомоги в розмірі 10-ти місячних пенсій періоду навчання з 19.09.1986 по 19.09.1988 як лікаря-ординатора в Київському НДІ урології та періоду роботи з 02.08.1982 по 03.08.1983 в Будинку санітарної освіти, в зв`язку з тим, що Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 та наказом Міністра охорони здоров`я України від 04.11.1993 № 385 не передбачено заклади санітарної освіти та навчання.

Вважає, що оскаржуване рішення прийняте правомірно в зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач у відповіді на відзив твердження відповідача викладені у відзиві вважає помилковими та просить позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що з 02.05.2018 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Луцькому ОУПФ та отримує пенсію за віком.

При призначенні пенсії, позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 10-ти місячних пенсій згідно з пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Луцького ОУПФ від 28.02.2019 № 7 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вирішено переплату пенсії в сумі 60543,10 грн. утримувати по 20% до повного погашення суми, починаючи з 01.04.2019.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 установлено, що сума переплати в розмірі 60543,10 грн. утворилася у зв`язку з безпідставно встановленою та виплаченою доплатою одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Переплата виникла внаслідок безпідставного зарахування до спеціального стажу періоду навчання з 19.09.1986 по 19.09.1988 як лікаря-ординатора в Київському НДІ урології та періоду роботи з 02.08.1982 по 03.08.1983 в Будинку санітарної освіти, оскільки Переліком не передбачено навчання та заклади санітарної освіти.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно з частиною першою вказаної статті суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1058-IV відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надмірно виплачені суми пенсіонерові можуть бути утримані із пенсії за наявності однієї з двох умов: зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695) (далі - Порядок № 6-4).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що обов`язковою умовою стягнення/утримання за рішенням територіального органу Пенсійного фонду надміру виплачених пенсій з пенсіонера є допущення зловживань з його боку.

Із змісту оскаржуваного рішення від 28.02.2019 № 7 слідує, що підставою для його прийняття стало безпідставне зарахування відповідачем до спеціального стажу періоду навчання з 19.09.1986 по 19.09.1988 як лікаря-ординатора в Київському НДІ урології та періоду роботи з 02.08.1982 по 03.08.1983 в Будинку санітарної освіти.

Проте, відповідачем в оскаржуваному рішенні, всупереч вимогам частини першої статті 50 Закону № 1058-IV, не наведено жодних доказів про підтвердження зловживань з боку позивача (подання ним недостовірних документів або неподання відомостей, тощо), не вказано ким і коли надані такі недостовірні відомості.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, при призначенні позивачу пенсії за віком, Луцьким ОУПФ на підставі поданих документів була виплачена ОСОБА_1 одноразова грошова допомога, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Доказів про те, що при зверненні із заявою про призначення пенсії та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій позивач до органу Пенсійного фонду подав недостовірні дані, відповідачем суду не подано.

Отже, матеріалами справи встановлено, що зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних відсутні, а надмірна виплата в розмірі 60543,10 грн. утворилася внаслідок помилкових нарахувань пенсійним органом.

На думку суду, вказані суми пенсії не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. Тобто, пенсіонер не може нести відповідальність за дії посадових осіб пенсійного органу, вчинених при виконанні покладених на них посадових обов`язків.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що на пенсіонера може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення належними доказами зловживань з його боку, тобто наявність встановленої вини в наданні недостовірних даних. Чого в даному випадку не встановлено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 в справі № 243/6720/17.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що підстави, визначені статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у відповідача, при прийнятті оскаржуваного рішення про утримання надмірно виплачених сум пенсій, були відсутні.

Відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, і на якого у відповідності до частини другої статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх рішень та дій, не надано суду належних доказів, які б підтверджували зловживання з боку позивача або подання останнім недостовірних даних при призначенні та отриманні ним одноразової грошової допомоги в розмірі 10-ти місячних пенсій.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Луцького ОУПФ від 28.02.2019 № 7 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій" винесено протиправно.

Щодо правомірності зарахування періодів навчання з 19.09.1986 по 19.09.1988 як лікаря-ординатора в Київському НДІ урології та періоду роботи з 02.08.1982 по 03.08.1983 в Будинку санітарної освіти ОСОБА_1 , то суд при розгляді вказаної справи їм оцінку не надає, оскільки це виходить за межі предмету даного позову.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно виніс рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії в сумі 60543,10 грн., тому належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Луцького ОУПФ від 28.02.2019 № 7 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій".

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений згідно з квитанцією 0.0.1304380724.1 від 21.03.2019.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 263, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 28 лютого 2019 року № 7 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області судові витрати у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: Луцьке об`єднане управління Пенсійного Фонду України Волинської області (43005, Волинська обл., м. Луцьк, пр. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 40370530).

Суддя Р.С. Денисюк