Ухвала суду № 81882920, 22.05.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9703/18

2-п/357/26/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого Бондаренко О. В.

при секретарі Бондаренко Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, шляхом направлення поштою, яка зареєстрована судом 13.02.2019 року, в якій просила скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.01.2019 року, у справі № 357/9703/18, 2/357/80/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до неї, про стягнення заборгованості. Заяву обґрунтовує тим, що у судове засідання призначене на 16.01.2019 року, про яке вона дізналася з тексту самого заочного рішення, не могла з`явитися з незалежних від неї причин, тому що вона не знала про час та місце його проведення, повісток та позовної заяви не отримувала, однак, вона проживає за адресою своєї реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 . Отже, вона була позбавлена можливості знати про час та місце розгляду справи, не була повідомлена належним чином, не змогла взяти участь в судовому засіданні особисто з поважних причин, не змогла скористатись правами визначені цивільно-процесуальним кодексом України, а саме бути повідомленою про позовні вимоги, ознайомленою з оригіналом договору, розрахунком суми заборгованості, штрафу, з чого він складається та конкретно за яке порушення він нарахований. Крім того, з метою реалізації її права на справедливий судовий розгляд справи судом, закріплений цивільно-процесуальним законодавством, Конституцією України та положеннями Європейської конвенції про захист прав людини, заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.01.2019 року у справі № 357/9703/18 підлягає перегляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду подано відзив на заяву про перегляд заочного рішення представником позивача, за довіреністю у справі, Гаренко ОСОБА_2 Володимирівною, в якій зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 01.06.2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Стосовно перегляду заочного рішення зазначають, що аналізуючи зміст заяви, в ній обов`язково повинні бути зазначені процесуальні обставини для скасування заочного рішення (поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення їх суду) та матеріальні обставини для скасування (посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення), відповідно до ст. 288 ЦПК України. Таким чином, для скасування заочного рішення повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального одночасно. Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань відповідач належним чином повідомлений та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Також відповідачу надано ряд прав та обов`язків, згідно ст.ст. 43, 44 ЦПК України, а саме після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення. Сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. З огляду на вищевикладене, суд за наявності правових підстав та вимог ЦПК України, з урахуванням Листа Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» та умов проведення заочного розгляду справ, а саме врахував: неявку відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи а тому суд правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення яке є законним, справедливим та обґрунтованим. По-друге, щодо матеріальних підстав для скасування заочного рішення, то відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача, при цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими та мали істотне значення для правильного вирішення справи. Враховуючи викладене, що відповідач, посилаючись на докази, якими обґрунтовуються заперечення, повинен вказати не тільки на нові докази, але й навести поважні причини, чому такі докази не були подані до початку розгляду справи по суті. І тільки за одночасної наявності названих процесуальних і матеріальних обставин суд може скасувати заочне рішення. Крім того, звертають увагу, що споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем споживачеві на придбання продукції. В даному ж випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Тобто, відповідач не правомірно в даному випадку посилається на споживчий характер кредитування. Щодо нарахування пені, то сторони досягли згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати пені, а саме згідно п. 2.1.1.12.2.2 в разі виникнення прострочених зобов`язань із терміном прострочення понад 90 днів, клієнт сплачує Банку пеню в розмірах, зазначених в Тарифах,що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. При цьому відсотки за користування Кредитом Клієнт не сплачує та згідно п. 2.1.1.12.6.1. у разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту. Умови щодо нарахування пені є дійсними відповідно до ст. 204 ЦК України. Позов про визнання недійсним кредитного договору в частині встановлення неустойки у вигляді пені відповідачем не заявлявся, а тому договір у цій частині являється дійсним. Враховуючи викладене, просимо суд відмовити Відповідачу у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримує та просить її задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, оглянувши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №357/9703/18, при вирішенні заяви про перегляд заочного рішення виходить з наступного.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.01.2019 року було частково задоволено позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та стягнуто з ОСОБА_1 користь Банку заборгованість за договором № б/н від 01.06.2010 року в розмірі 48307,95 грн. та судові витрати у справі в розмірі 1661,72 грн..

Відповідно до ч.3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи ( а.с. 81-85, 86, 87, 88, 89) повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення відповідачу, остання отримала його копію 07.02.2019 року та 09.02.2019 року, шляхом направлення поштою, протягом двадцяти днів з дня його отримання, подала до суду дану заяву, тому суд приходить до висновку про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р. визначено, що суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, з матеріалів справи (а.с.42,77,79,99) вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлялась судом про розгляд справи належним чином, однак судові повідомлення були повернуті за закінченням встановленого терміну зберігання, що може бути підставою неналежного повідомлення відповідача.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 127/2871/16-ц від 20 червня 2018 року, в якій зазначено, що повернута судова повістка з причини - «закінчення терміну зберігання», що не свідчить про відмову позивача від одержання повістки чи про його незнаходження за адресою, не є належними способами повідомлення позивача про розгляд справи, який в такому випадку відкладається.

Таким чином, відповідач не була повідомлена про розгляд справи та не мала можливості подати до суду заперечення проти позову і доводів позивача щодо обставин справи та доказів у ній.

Суд приймає до уваги міркування відповідача викладені у заяві щодо доводів позивача та доданих до позову доказів, оскільки вони мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, виходячи з принципів цивільного судочинства, оглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені заявником обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 287-288, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду у справі № 357/712/16-ц.

Скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 16.01.2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 23 липня 2019 року о 10 год. 30 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Бондаренко