Ухвала суду № 81882533, 21.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

21 травня 2019 р. Справа № 120/154/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Ухвалою суду від 23.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду на 12.02.2019.

07.02.2019 на адресу суду надійшов письмовий відзив відповідача.

12.02.2019 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін, призначено наступне судове засідання на 06.03.2019.

06.03.2019 у зв`язку з надходженням до суду заяви позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 20.03.2019.

20.03.2019 позивач в судове засідання не з`явився, розгляд справи відкладено на 10.04.2019.

10.04.2019 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 10.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу залишено без руху. Запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску. Наступне судове засідання призначено на 06.05.2019.

06.05.2019 розгляд справи відкладено на 21.05.2019 у зв`язку відсутністю у суду відомостей щодо отримання позивачем ухвали від 10.04.2019 про залишення позовної заяви без руху.

08.05.2019 на адресу суду повернувся конверт з судовою кореспонденцією, ухвалою про залишення позовної заяви без руху з відміткою поштового відділення "за зазначеної адресою ніхто не проживає. Квартира пуста".

Судова кореспонденція направлялась позивачеві за адресою вказаною у позовній заяві АДРЕСА_1 .

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) копія ухвали від 10.04.2019 вручена позивачу належним чином. Разом із тим, своїм правом на усунення недоліків позовної заяви останній не скористався.

В судове засідання 21.05.2019 сторони не з`явились, на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статті 194 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для вирішення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.

Визначаючись щодо можливості залишення позовної заяви без розгляду, суд зважає на наступне.

Статтею 55 Конституції України гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Поряд із цим, Конституційний Суд України в рішенні 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011 (Справа N 1-9/2011), зокрема, зазначив, що Конституція України як головне джерело національної правової системи є також базою для поточного законодавства. Вона надає можливість урегулювання певних суспільних відносин на рівні законів, які конкретизують закріплені в Основному Законі України положення (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 лютого 2002 року N 3-рп/2002 у справі про електроенергетику).

Встановлення у відповідних процесуальних кодексах України конкретних строків вчинення окремих процесуальних дій особами, які беруть участь у справі, здійснюється в законодавчому порядку на підставі пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України.

Згідно з матеріалами справи позивач просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 №Ф-144317-54, винесеної відповідно ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Так, згідно відтиску поштового штемпеля на конверті, даний адміністративний позов направлено на адресу суду 14.01.2019 (надійшов до суду 17.01.2019 вх. 3160/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

В силу положень пункту 1. 3 ст. 1 Податкового Кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового Кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 року.

Враховуючи, що оскаржувана позивачем вимога винесена 07.11.2018, а до суду адміністративний позов направлено 14.01.2019, тобто позивачем пропущено 10-денний строк звернення до суду та не обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 3 статті 123 КАС України).

Станом на 21.05.2019 позивач не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску позивачем до суду не подано.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Одночасно, суд звертає увагу, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

За таких обставин, а також з огляду на те, що позивач не подав до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а відтак, позовна заява ОСОБА_1 , підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 21.05.2019

Суддя Томчук Андрій Валерійович