Ухвала суду № 81865742, 21.05.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/7562/19

2-з/200/78/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Лукінової К.С.

при секретарі Кожемяка Ю.І.

розглянувши в судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 200/7562/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

Згідно протоколу передачі судової справи від 16.05.2019 року дану заяву було передано для розгляду судді Лукіновій К.С. – 17.05.2019 року.

20.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про забезпечення позову у цивільній справі № 200/7562/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

В поданій заяві про забезпечення позову заявниця ОСОБА_1 просила заборонити вчинення дій, пов`язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно – квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32,4 кв.м., житловою площею 17 кв.м., що належить ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ).

В поданій заяві ОСОБА_1 вказує на те, що у позовній заяві нею заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) на її користь 24500 доларів США, що еквівалентно 646163 грн. – безпідставно отриманих коштів. ОСОБА_3 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і середня ринкова вартість такої квартири складає близько 490000 грн. У разі незабезпечення позову, майбутнє рішення суду може бути не виконаним, або може бути ускладнене його виконання.

В судове засідання сторони не викликались згідно вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні докази вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень частини 1ст. 153ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Як передбачено ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.7 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як передбачено ст.154ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову є стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 646163 грн. Вартість квартири, що належить відповідачці і щодо якої позивачка просить вжити заходи забезпечення позову - становить близько 490000 грн., що додатково підтверджено належним доказом. Крім цього, позивачкою надано докази того, що саме відповідачка є власником майна, щодо якого позивачка просить вжити заходи забезпечення позову.

З наданих до позову доказів видно, що справа підсудна Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська і між сторонами дійсно виник спір, що стосується стягнення грошових коштів.

Саме за цих обставин суд вважає, що заявлений позивачкою спосіб забезпечення позову є цілком співмірним заявленим вимогам і може бути вжитий судом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до роз`яснень, зазначених в п.2Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи розяснення Верховного Суду, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Ураховуючи характер та обсяг позовних вимог, а також те, що заявником ОСОБА_1 доведений факт того, що існує реальна можливість невиконання чи утруднення виконання рішення суду, враховуючи ціну позову та обставини, що викладені як в заяві про забезпечення позову так і в поданій заяві, то суд вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити, оскільки це буде достатнім та співмірним заходом забезпечення позову відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 ..

При цьому, суд наголошує, що застосування заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Крім цього даний вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам.

Як передбачено положеннями частини 7статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154ЦПК України.

Керуючись ст.ст.149,150,153, 158, 260,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 200/7562/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити.

Заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно суб`єктами державної реєстрації стосовно квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ).

Копію ухвали направити сторонам у справі – для відома та державному реєстратору – для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя К.С. Лукінова