Ухвала суду № 81865286, 12.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1676/15-ц

Провадження № 6/761/364/2019

У Х В А Л А

12 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Токач М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

12 лютого 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Подану заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за договором кредиту в сумі 6 792,61 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 гривень. 09 липня 2015 року на підставі вказаного рішення Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист. Разом з тим, враховуючи, що місце проживання боржника знаходиться у АР Крим, заявником пропущено встановлений строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання. За таких обставин, заявник вважає, що строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим звернувся до суду із зазначеною заявою.

Учасники процесу у судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

За умовами ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників процесу не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши матеріали заяви та справи, суд прийшов до висновку, що подана заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за договором кредиту в сумі 6 792,61 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 гривень.

На підставі зазначеного рішення Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист 09 липня 2015 року.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 16 червня 2016 року.

Разом з тим, за умовами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, який є спеціальним закон, який регулював примусове виконання рішень судів на дату отримання виконавчого документа, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про забезпечення і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій, внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя континентального шельфу України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України, а також повітряний простір над зазначеними територією внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Таким чином, діяльність територіальних органів Міністерства юстиції України, у тому числі структурних підрозділів, що забезпечують здійснення повноважень у сфері організації примусового виконання рішень, на зазначеній території є неможливою.

У зв`язку з окупацією території Автономної Республіки Крим AT «Дельта Банк» не мав можливості пред`явити виконавчий лист до виконання у строки визначені чинним законодавством з незалежних від стягувача обставин.

Крім того, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕЛЬТА БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ДЕЛЬТА БАНК", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк».

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 р. № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02 жовтня 2015р. № 181, «Про початок процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» та розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк».

Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 ст. 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

В силу наведеної норми, суд поновлює строк виключно у випадку пропущення строку з поважних причин, а обов`язок доведення поважності причин пропуску строку лежить на особі, яка подає клопотання про поновлення строків.

Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

Частиною 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду.

Водночас, також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

За таких обставин, враховуючи, що стягувачем строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено з причин, що суд вважає за можливе визнати поважними, а саме у зв`язку з законодавчою неврегульованістю питання щодо виконання виконавчих проваджень, місцем виконання яких визначено у АР Крим, крім того, запровадження у банку процедури тимчасової адміністрації та у подальшому - ліквідації, суд вважає, що заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 431, 433 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Поновити строк пред`явлення виконавчого листа № 761/1676/15-ц (2/761/2833/2015) року, що виданий Шевченківським районним судом м. Києва 09 липня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за договором кредиту в сумі 6 792,61 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 гривень.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: