Рішення № 81864948, 20.05.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/359/17

пр. № 2-а/759/107/19

20 травня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Котляр Ю.М.,

представника позивача - Медведєвої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила: визнати протиправним рішення Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08 грудня 2016 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань на підставі довідок № 158 та № 159, виданих Господарським судом Київської області, у зв`язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013 (далі - Постанова КМУ № 1013); зобов`язати Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року на підставі довідок № 158 та № 159, виданих Господарським судом Київської області у зв`язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з Постанова КМУ № 1013, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у розмірі 60 %.

В обґрунтування вказаних вимог позивач ОСОБА_1 зазначала, що починаючи з 2015 року вона перебуває на обліку в Правобережному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), у розмірі 60 % від заробітної плати. На переконання позивача, у зв`язку із збільшенням посадових окладів державним службовцям відповідно до Постанови КМУ № 1013, у неї виникло право на перерахунок розміру призначеної їй пенсії, у проведенні якого відповідач протиправно відмовив. Водночас, позивач вважає, що такий перерахунок пенсії повинен був проводитися з включенням у розрахунок всіх складових заробітку, з яких обчислюється пенсія, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с. 50-51, 90-92).

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 28 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю (а.с. 95-100).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.11.2018 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 року у справі №759/359/17 в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08 грудня 2016 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки № 159, виданої Господарським судом Київської області та зобов`язання Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань з 01 січня 2016 року на підставі довідки № 159, виданої Господарським судом Київської області скасовано та направлено справу в цій частині позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року залишити без змін (а.с. 135-141).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2018 року, справу передано на розгляд судді Бабич Н.Д. (а.с. 146).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.01.2019 року вказану адміністративну справу прийнято у провадження та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою від 14.02.2019 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про заміну відповідача з Правобережного об`єднання Управління пенсійного фонду України в м. Києві в зв"язку з його ліквідацією на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (а.с. 147-148, 156-157).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в частині скасованих постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.11.2018 року, обґрунтовуючи тим, що при зверненні до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, вона надала довідку № 159, видану Господарським судом Київської області, в якій відображені матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, та на які були нараховані страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, так як судом першої інстанції позовні вимоги у цій частині не вирішувалися та будь-який висновок щодо їх обґрунтування не висловлювався, а суд апеляційної інстанції вирішуючи вказані позовні вимоги вказав на їх передчасність, пославшись на те, що позивач ОСОБА_1 не зверталася до відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вказаних виплат.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки до суду невідомі, 13.03.2019 року представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Литвиненко Ю.В. подала відзив на адміністративний позов, в якому просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог (а.с. 153, 160, 163-166).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 , дослідивши та з`ясувавши повно, всебічно фактичні обставини справи в частині скасованих позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить на наступного висновку.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.08.2018 року постанову Святошинського районного суду м. Києві від 11.09.2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08 грудня 2016 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки № 159 та зобов`язання Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань з 01 січня 2016 року на підставі довідки №159, та справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у розмірі 60 % від заробітної плати, починаючи з 2015 року.

17 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії, у зв`язку із підвищенням розміру посадових окладів працюючим державним службовцям, додавши до заяви довідки № 158 та № 159, видані Господарським судом Київської області.

Листом Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду в м. Києві від 08 грудня 2016 року № 1397/01/К-1122 ОСОБА_1 повідомлено, що законних підстав для проведення перерахунку її пенсії немає. Вказана відмова мотивована тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIII) у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу». У зв`язку з набранням чинності з 01 травня 2016 року Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), положення Закону № 3723-XII «Про державну службу» втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців. Водночас, Закон «Про державну службу» №889-VIII не передбачає можливості перерахунку пенсій державним службовцям.

Разом з цим, у вказаному листі зазначено, що такі види виплат, як: індексації, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, винагорода за сумлінну безперервну працю на посадах державних службовців в органах державної влади, не передбачені ст. 33 Закону № 3723-XII, як складові заробітної плати, у зв`язку з чим, вони не враховуються при обчислені розміру пенсії державному службовцю.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, ст. 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

Як вбачається зі змісту заяви позивача ОСОБА_1 від 17 листопада 2016 року про перерахунок пенсії (а.с. 11), довідка № 159, видана ОСОБА_1 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або а будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 14) та лист Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08 грудня 2016 року № 1397/01/К-1122 (а.с. 12), при зверненні до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, позивачем, у тому числі, ставилося питання про перерахунок пенсії з урахуванням зазначених у довідці № 159 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань. Відповідач відмовив у задоволенні таких вимог позивача, з посиланням на відповідне правове обґрунтування.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст. 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов`язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати та грошові винагороди входили до системи оплати праці державного службовця (грошові та матеріальні виплати).

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фону України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням всіх виплат, однак, відповідачем про перерахунок та виплату пенсії відмовлено, проте, не включено до складу заробітної плати позивача матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб, на які нараховувався та сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути.

Статтею 33 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно ч. 1 ст. 35 вказаного Закону державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

В своїй постанові від 03 червня 2014 року Верховний Суд України (справа № 21-134а14), усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З самого визначення поняття пенсії випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки, це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки, це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

З врахуванням позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.06.2014 року (справа № 21-134а14 ), виплати перерахованої позивачу пенсії слід здійснювати і надалі.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 16 вересня 2014 року (справа № 21-314а14) йдеться, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону № 1058-IV та статті 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» дає підстави вважати, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Зважаючи на те, що цей висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, прийнятий за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - у справі, що розглядається, спір також стосується включення до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру його пенсії сум виплат, з яких було фактично нараховані та сплачені страхові внески, то висновки судів першої і апеляційної інстанцій про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація, на які нараховані і сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, повинні бути включені до складу заробітної плати державного службовця і враховуватись при обчисленні розміру його пенсії, є правильним.

Також, аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 464/3737/17).

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно невключив при перерахунку позивачу пенсії суми виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та індексації заробітної плати, а відтак суд вбачає підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 в частині скасованих позовних вимог постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.11.2018 року.

Керуючись ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 9, ч.ч. 1, 2 ст. 77, ст.ст. 42, 78, 139, 241-246, 250, 371 КАС України, ст.ст. 33, 35, 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії в частині скасованих позовних вимог постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.11.2018 року, - задовольнити.

Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.12.2016 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціальних побутових питань на підставі довідки № 159, виданої Господарським судом Київської області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціальних побутових питань з 01.01.2016 року, на підставі довідок №158 та 159, виданої Господарським судом Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Зазначити дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Панурівка Стародубського р-ну Брянської обл., РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Зазначити дані відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16.

Суддя Бабич Н.Д.