Ухвала суду № 81864701, 20.05.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7078/18

Категорія 26

У Х В А Л А

про залишення зустрічного позову без розгляду

20 травня 2019 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретарів судового засідання Луценко К.І. Добривечір А.О., Борисенко О.І., розглянувши цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про визнання споживчого кредиту від 27.11.2013 року недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

06.08.2018 р. провадження по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості відкрито, справу призначено до судового розгляду.

29.11.2018 року через канцелярію Подільського районного суду м. Києва надійшла заява про відвід судді Гребенюка В.В. 30.11.2018 р. відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Подільського районного суду м. Києва складено акт про відсутність підпису в заяві від 29.11.2018 р. про відвід судді Гребенюка В.В. по справі № 758/7078/18.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30.11.2018 р. заяву про відвід судді Гребенюка В.В. у справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості було повернуто, через відсутній підпис заявника.

08.02.2019 р. до початку судового засідання відповідачем ОСОБА_1 повторно через канцелярію Подільського районного суду м. Києва подано заяву про відвід судді Гребенюка В.В.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.02.2019 р. визнано відвід необґрунтованим, заяву відповідача ОСОБА_1 , про відвід головуючого по справі судді Гребенюку В.В., передано до канцелярії з цивільних справ Подільського районного суду м. Києва для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.

При цьому, Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.02.2019 р.прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про визнання споживчого кредиту від 27.11.2013 року недійснимдо спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Позивач за зустрічним позовом в судове засідання не з`явилась.

Так, щодо явки в судові засідання судом встановлено наступне.

В первісній позовній заяві та в окремій заяві (а.с. 41) позивач за первісним позовом просив проводити розгляд без участі його представника.

В судове засідання призначене на 30.11.2018 р. сторони не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, зокрема, на розписці про день та час розгляду справи (а.с. 62) проставлений особистий підпис представника відповідача, позивачем в позовній заяві заявлено про розгляд справи за відсутності представника.

В судове засідання, призначене на 08.02.2019 р., сторони повторно не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, зокрема, на розписці про день та час розгляду справи (а.с. 133) проставлений особистий підпис відповідача. Така неявка відповідача в судове засідання судом визнана без поважних причин, оскільки додана до клопотання про відкладення розгляду справи від 08.02.2019 року, відповідачем довідка про хворобу матері останньої, не зумовлює сама по собі підстав для неявки в судове засідання, крім того, судом враховано, що дану заяву подано відповідачем до канцелярії Подільського районного суду м. Києва особисто, що відповідно до ст. 44 ЦПК України є зловживанням процесуальними правами.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.02.2019 р. відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді.

14.02.2019 р. провадження по справі поновлено та продовження розгляд справи призначено на 20.05.2019 р.

17.05.2019 р. ОСОБА_1 через канцелярію Подільського районного суду м. Києва втретє подано заяву про відвід судді Гребенюка В.В., який мотивовано незгодою з процесуальним рішенням судді, при цьому підстави для відводу заявлені ті ж самі.

20.05.2019 року в судове засідання сторони не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення судової повістки (а.с. 187-188), при цьому, відповідач за первісним позовом 15.05.2019 р. ознайомлювалась з матеріалами цивільної справи, про що свідчить її підпис про таке ознайомлення (а.с. 182), та вдруге без поважних причин не з`явилась в судове засідання, тоді як подання заяв про відвід головуючому судді через канцелярію свідчить про спроможність останньої з`явитись в судове засідання.

Так, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання, належним чином повідомленого позивача без поважних причин. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Відповідно до ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

За визначенням ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Отже, викладене свідчить про зловживання правами та дає суду підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки за таких обставин проведення судового розгляду справи без участі позивача або його представника, в даному випадку, за зустрічним позовом, суперечило б наданим ЦПК України правам позивача, який має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

При цьому, діюче цивільне процесуальне законодавство не пов`язує обов`язок суду залишити заяву без розгляду з поважністю повторної неявки позивача в судове засідання, яке в даному випадку до уваги судом було взято та встановлено, що належними і допустимими доказами не обґрунтована неявка позивача та її представника.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Ухвалою ВССУ від 31.08.2015 р. в справі № 6-24063ск15 було зазначено, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши норми ч. 3 ст.169, п. 3 ч. 1 ст.207 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що позивач, будучи належним чином повідомленою, повторно не з`явилась до суду, що є підставою для залишення її позовної заяви без розгляду. Це положення закону спрямоване на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, а позивач і не з`являється в судове засідання, і не використовує положення про процесуальне представництво в суді.

Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача за зустрічним позовом, а також розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення зустрічної позовної заяви без розгляду. Залишення такої заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про визнання споживчого кредиту від 27.11.2013 року недійсним - залишити без розгляду;

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом;

Копію ухвали надіслати учасникам справи;

Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України). У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Гребенюк