Ухвала суду № 81861398, 20.05.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2160/19

Провадження № 1-кс/461/4327/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2019 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Городецька Л.М., при секретарі Думичі Р.М., за участю слідчого Артимовича Р.В. розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Артимовича Р.В. про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали об`єднаного кримінального провадження, відомості про яке 06.03.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140110000506, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.ч.3, 4, 5 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.357 КК України.

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Артимович Р.В. за погодженням прокурора прокуратури Львівської області Лехуш А.А. звернувся в суд з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дрогобич Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на частку власності в розмірі 1/2 на житловий будинок (об`єкт житлової нерухомості), який розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної спільної власності (частка 1/2) належить підозрюваному ОСОБА_1

Слідчий клопотання мотивує тим, що з метою забезпечення збереження майна та в подальшому можливої його конфіскації виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому, просив задоволити.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого, суд приходить до наступного висновку.

В ході здійснення досудового розслідування 17 травня 20119 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 165638030, встановлено що ОСОБА_1 , на праві приватної спільної власності (частка 1/2), володіє будинком загальною площею 74,4 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., який розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 721028846106) іншим співвласником якого являється ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст. 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

А згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частинами 1,2,3 та 6 ст.170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів, забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення , забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заслухавши пояснення слідчого, оглянувши матеріали клопотання, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини, вважаю, що з метою конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173 КПК України,

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Артимовича Р.В. про арешт майна - задоволити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дрогобич Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на частку власності в розмірі 1/2 на житловий будинок (об`єкт житлової нерухомості), який розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної спільної власності (частка 1/2) належить підозрюваному ОСОБА_1

Ухвала про накладення арешту на майно виконується негайно.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду, в порядку, передбаченому ст. 395 КПК України.

Слідчий суддя Л.М.Городецька