Ухвала суду № 81860591, 21.05.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2391/18

Провадження № 2/333/112/19

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дмитрієвої М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Боярчук Наталії Володимирівни про відвід судді Дмитрієвої М.М. по цивільній справі №333/2391/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовною заявою ПАТ «МетаБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

20 травня 2019 року до канцелярії суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Боярчук Н.В. про відвід судді.

В обґрунтування заяви вказано, що в підготовчому засідання 17 травня 2019 року їй стало відомо про наявність підстав для відводу судді, передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме наявність обставин, що виключають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, свідчать про заінтересованість судді у результатах розгляду справи.

Так, з метою доведення своєї позиції, а саме наявності чи відсутності заборгованості, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Боярчук Н . В., неодноразово заявлялися клопотання про витребування копій первинних бухгалтерських та зведених облікових документів. Вказані клопотання також неодноразово заявлялися відповідачем ОСОБА_2 .

Судом при проведенні підготовчого засідання завжди задовольнялись клопотання відповідача ОСОБА_1 щодо витребування у позивача первинних бухгалтерських та зведених облікових документів. Однак, задовольняючи клопотання, суддею в порушення вимог не виносилась ухвала, що вже на той час викликало сумніви в неупередженості судді, так як відсутність ухвали надає змогу позивачу без передбачуваних наслідків не виконати зобов`язання суду та відмовитися від обов`язку виконання останньої, чим і скористався представник банку, надавши документи інші, аніж витребувані судом.

З метою унеможливлення зловживання позивачем обов`язками та дотримання принципу рівності, відповідачем ОСОБА_1 було подано клопотання про застосування до позивача заходів примусу у вигляді тимчасового вилучення державним виконавцем документів, проте у задоволення вказаного клопотання у підготовчому засідання судом було відмовлено без постановлення ухвали.

Так, суддя передчасно надала оцінку доказам лише на підставі наданих представником позивача пояснень, зробила висновок про відсутність необхідності у їх витребуванні.

Оскільки відповідно до п. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, тобто у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та без проведення судового засідання, фіксування останнього за допомогою звукозаписувальних технічних засобів згідно зі ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Вивчивши заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Разом з тим, стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Підставами для відводу судді заявник вказує як відсутність окремих ухвали за наслідками розгляду клопотань та відмова у їх задоволення.

Так, відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 259 ЦПК України, рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст.ст. 258, 261 ЦПК України, до судових рішень належать ухвали. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що ухвали суду за наслідками розгляду клопотань були постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати, останні були занесені секретарем судового засідання до протоколів, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо твердження заявника про відсутність ухвали як підставу для зловживання позивачем обов`язками щодо надання витребуваних судом документів, необхідно вказати наступне.

Так, 29 січня 2019 року судом було частково задоволено клопотання представника відповідача, витребувано з банку належним чином засвідчені матеріали кредитної справи, первинні бухгалтерські документи та засвідчені облікові документи, в яких відображено здійснення господарських операцій щодо: 1) погашення кредиту за рахунок прийняття у власність банком іпотечного майна; 2) погашення ОСОБА_1 боргу, визначеного рішенням суду погашення ОСОБА_2 ; 3) боргу, визначеного рішенням суду на підставі виконавчого провадження; 4) зниження вартості предмету іпотеки за час перебування у власності банка за рахунок амортизаційних відрахувань; 5) зарахування в заборгованість за кредитом вартості іпотечного майна після скасування реєстрації права власності банком. Зазначена ухвала була постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати із занесенням у протокол судового засідання.

Згідно наявної у матеріалах справи розписки, 06 лютого 2019 року копія протоколу судового засідання отримана представником позивача ОСОБА_6 .

У подальшому на виконання ухвали суду, а саме 12 лютого 2019 року, позивачем були надані документи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що твердженні заявника про відсутність ухвали суду про витребування документів як підставу для надання позивачу можливості зловживання покладеними обов`язками є необґрунтованими.

Посилання представника відповідача на те, що суддя Дмитрієва М.М. є упередженою та необ`єктивною у вирішенні справи не доводять факт будь-якої зацікавленості судді в розгляді справи, як і сам факт упередженості та необ`єктивності. Крім того, зміст заяви про відвід судді фактично зводиться до незгоди сторони з прийнятими процесуальними рішеннями (відмова у задоволення клопотання про застосування заходів процесуального примусу до позивача).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположник свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.

Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладений в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, та суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Однак заява представника відповідача не свідчить про реальні та суб`єктивні підстави, які вказують на упередженість судді Дмитрієвої М.М., оскільки викладені в заяві про відвід судді доводи позивача зводяться до його непогодження з процесуальним рішенням та порядком їх прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Пунктом 7 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено право суду зупинити провадження до вирішення питання про відвід.

Оскільки відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвів судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді, суд вважає за можливе не зупиняти провадження у справі на час вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 252, ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати заявлений представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Боярчук Наталії Володимирівни відвід судді Дмитрієвої М.М. по цивільній справі №333/2391/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором необґрунтованим.

Передати заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Боярчук Наталії Володимирівни про відвід судді Дмитрієвої М.М. по цивільній справі №333/2391/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва