Ухвала суду № 81858540, 20.05.2019, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 20.05.2019

Справа № 501/789/19

2/501/878/19

У Х В А Л А

20 травня 2019 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді Смирнова В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Кочкіної О.В.

справа № 501/789/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморськ заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Іллічівського міського суду Одеської області знаходилась вищезазначена цивільна справа.

17.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 06.05.2019 року. Вказана заява обґрунтована тим, що по даній справі ухвалою суду 20.03.2019 року, в рамках розгляду заяви представника позивача про забезпечення позову, частково задоволено вимоги, а саме: накладено арешт на кафе-бар, загальною площею 315 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині заяви, згідно якої велось клопотання про накладення арешту додатково ще й на квартиру, загальною площею 63 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та в якості зустрічного забезпечення - нежитлове прибудоване-вбудоване приміщення, загальною площею 104 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , було відмовлено з підстав неспіврозмірності. Також зазначеним відповідачем повідомлено, що по справі № 501/789/19 згідно ухвал від 20.03.2019 року та від 06.05.2019 року розмір ринкової вартості об`єктів нерухомості, на які накладено арешт, є в чотири рази більшим за ціну позову, що є неспіврозмірним.

У відповідності до положень ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Судом встановлено, що за заявою про забезпечення позову представника позивач, ухвалою суду від 20.03.2019 року по вказаній справі, накладено арешт на кафе-бар, загальною площею 315 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.72-73).

Вказана вище ухвала суду набрала законної сили.

25.04.2019 року до суду по даній справі представником ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове прибудоване-вбудоване приміщення, загальною площею 104 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.90-91).

Ухвалою від 06.05.2019 року вказану заяву задоволено, накладено арешт на зазначене нерухоме майно (а.с.96)..

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Натомість, всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову представника позивача в редакції від 25.04.2019 року не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно із ч.ч. 1-5 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу вищенаведених норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Таким чином заява ОСОБА_1 від 17.05.2019 року про скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 06.05.2019 року, є обґрунтованою та кою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 06.05.2019 року у справі № 501/789/19, а саме:

скасувати арешт з нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 104,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , належне на правах власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом 15 днів з дня проголошення.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області В.В. Смирнов