Рішення № 81854652, 13.05.2019, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 р. Справа № 480/930/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Іуткіної І.С.,

представника позивача - Цюпки О.В.,

представника відповідача - Парфененка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання відмови протиправною,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати протиправною відмову Сумської міської ради, зафіксовану в рішенні від 19.12.2018 № 4384-МР, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши відповідача надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач безпідставно відмовив їй в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, чим грубо порушив законні права позивачки. Земельним кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою для відмови в наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою. У рішенні відповідач вказав причину відмови - невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів та містобудівної документації, однак це не відповідає дійсності, оскільки місце розташування бажаної земельної ділянки відповідає Плану зонування території м. Суми. Проходження через зазначену позивачкою земельну ділянку газопроводу низького тиску не може бути підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки згідно зі ст.ст. 110, 111 ЗК України використання такої земельної ділянки можливе з обмеженнями. Таким чином, підстави для відмови позивачці в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні. Вважає, що ефективним способом захисту свого порушеного права буде зобов`язання відповідача надати дозвіл.

18.03.2019 ухвалою суду відкрито провадження та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09.04.2019 представник відповідача надіслав до суду письмовий відзив на позов (а.с. 32), у якому зазначив, що рішенням від 19.12.2018 № 4384-МР було відмовлено позивачці в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки через зазначену земельну ділянку проходить підземна інженерна мережа, а саме: трубопровід газу низького тиску, що робить відведення вказаної земельної ділянки неможливим. Крім того, на спірну земельну ділянку був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою учаснику АТО ОСОБА_2 . Враховуючи викладене, відповідач прийняв рішення про відмову позивачці в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

12.04.2019 представник позивачки надіслав до суду відповідь на відзив (а.с. 41), у якому зазначив, що проходження через земельну ділянку трубопроводу газу не може бути підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Така земельна ділянка може використовуватися під ІЖБ, але з певними обмеженнями. А також наявність рішення від 31.05.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншій особі ( ОСОБА_2 ) не може вказувати на правомірність оскаржуваного рішення, оскільки ОСОБА_2 відмовився від свого права на отримання у власність зазначеної позивачкою земельної ділянки.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 09.11.2017 ОСОБА_1 звернулась до Сумської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Рішенням Сумської міської ради від 25.04.2019 № 3345-МР (а.с. 11) відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів та містобудівної документації (Плану зонування території м. Суми, розробленого Інститутом "Дніпромісто" та затвердженого рішенням СМР від 06.03.2013 № 2180-МР).

05.07.2018 позивачка звернулась до міського голови зі скаргою на бездіяльність та неправомірність дій посадових осіб Департаменту забезпечення ресурсних платежів СМР (а.с. 12), у якій просила повторно розглянути заяву від 09.11.2017 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, а також зазначила, що вказана в заяві земельна ділянка знаходиться в зоні Ж-1 (визначена Інститутом "Дніпромісто" для розташування одноквартирних житлових будинків включно із земельними ділянками для зблокованих одноквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках), що дозволяє використання цієї земельної ділянки для ІЖБ.

Листом від 19.07.2018 № К-2340/06.01.-21 (а.с. 16-17) Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив, що згідно з інформацією Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 13.12.2017 № 1027/08.01.01-23 через зазначену в заяві земельну ділянку проходить підземна інженерна мережа, а саме: трубопровід газу низького тиску. Згідно з вимогами Правил охорони магістральних трубопроводів на земельних ділянках, розташованих в межах охоронних зон, забороняється споруджувати житлові, громадські та дачні будинки. На підставі протоколу засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології від 15.02.2018 № 107 Департамент забезпечення ресурсних платежів підготував проект рішення "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам". Цей проект був оприлюднений на сайті Сумської міської ради 14.03.2018 та включений в Перелік питань, що пропонувались для розгляду на черговій сесії Сумської міської ради 25.04.2018.

13.08.2018 позивачка повторно звернулась до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з листом (а.с. 18), у якому просила повторно розглянути її заяву від 09.11.2017 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га або меншою площею, а також зазначила, що згідно з топографічною зйомкою газопровід низького тиску перетинає бажану земельну ділянку таким чином, який дає змогу здійснити будівництво з дотриманням Правил охорони магістральних трубопроводів.

Рішенням від 19.12.2018 № 4384-МР (а.с. 22) Сумська міська рада відмовила в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 ЗК України.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відтак, питання щодо передачі земельних ділянок у власність для індивідуального житлового будівництва є виключними повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на пленарних засіданнях міської ради, за результатами яких приймаються рішення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Тобто, проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам. У даному випадку таким органом є Сумська міська рада. Позивачці відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також містобудівній документації. У рішенні Сумської міської ради від 19.12.2018 № 4384-МР не зазначено яким вимогам нормативних актів та містобудівної документації не відповідає місце розташування земельної ділянки, що планується до відведення.

Як вбачається з копії протоколу засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології від 18.10.2018 № 131 (а.с. 47-48) члени комісії ухвалили відмовити ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що на вказану земельну ділянку був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою учаснику АТО. На підставі цього протоколу засідання Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради підготував проект рішення "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам", серед яких є і ОСОБА_1 Цей проект рішення був розглянутий на пленарному засіданні сесії Сумської міської ради VII скликання від 19.12.2018 (а.с. 45-46), за результатом якого прийняте рішення № 4384-МР, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Суд зазначає, що в основу оскаржуваного рішення від 19.12.2018 № 4384-МР про відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не може бути покладена така підстава як надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі на одну й ту саму земельну ділянку.

Діюче законодавство не містить заборони органам місцевого самоврядування видавати декілька дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо однієї й тієї земельної ділянки.

Аналіз статей 116, 118 ЗК України вказує на те, що місцева рада не має права визначати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на одну й ту ж саму земельну ділянку. У даному випадку надання такого дозволу вказує про відсутність обтяжень щодо бажаної земельної ділянки і ще не означає позитивного рішення місцевої ради про передачу у власність цієї земельної ділянки після виготовлення проекту землеустрою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 № 463/3375/15-а.

Оцінюючи підстави ненадання дозволу, які наведені в оскарженому рішенні Сумської міської ради від 19.12.2018 № 4384-МР, суд не погоджується з доводами відповідача про наявність вмотивованої відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Натомість, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Отже, суд вважає, що рішення Сумської міської ради від 19.12.2018 № 4384-МР прийняте з порушенням норм Земельного кодексу України та не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному рішенні органу місцевого самоврядування не наведено.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач зобов`язаний або надати дозвіл позивачці на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не дотримався вимог Земельного кодексу України, таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправною відмови в наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Приймаючи до уваги норми ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2017, прийнявши рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України з урахуванням висновків суду.

На підставі ч. 3 ст. 139 КАС України на користь позивачки належить стягнути понесені нею судові витрати зі сплаті судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду, в сумі 768,40 грн згідно з квитанцією від 13.03.2019 № 0.0.1293200735.1 (а.с. 3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання відмови протиправною задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Сумської міської ради, викладену в рішенні від 19.12.2018 № 4384-МР, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Сумську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та прийняти рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Сумської міської ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.05.2019.

Суддя М.М. Шаповал