Рішення № 81853989, 21.05.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2019 р. № 400/1157/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Миколаївської обласної державна адміністрація, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними дій; зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправними дії Миколаївської обласної державної адміністрації (надалі - ОДА або відповідач) щодо відмови в наданні повної інформації на інформаційний запит від 24.01.2019 (повторний від 04.02.2019), а саме: надання біографічних довідок та характеристик депутатів Миколаївської міської та Миколаївської обласної рад, що нагороджені до Дня місцевого самоврядування Почесною відзнакою голови Миколаївської обласної державної адміністрації «Святий Миколай Чудотворець», згідно з розпорядженням від 07.12.2018 № 327-рк, шляхом надання їх завірених копій;

зобов`язати ОДА надати позивачу протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду повну інформацію на інформаційний запит від 24.01.2019 (повторний від 04.02.2019) щодо надання біографічних довідок та характеристик депутатів Миколаївської міської та Миколаївської обласної рад, що нагороджені до Дня місцевого самоврядування Почесною відзнакою Миколаївської обласної державної адміністрації «Святий Миколай Чудотворець», згідно з розпорядженням від 07.12.2018 № 327-рк, шляхом надання їх завірених копій.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що відповідач не дотримався вимог Конституції України, Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію» (надалі - Закон № 2657), Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (надалі - Закон № 2939).

У відзиві на позовну заяву (арк спр. 88-91) ОДА вказала на безпідставність вимог ОСОБА_1 , зазначивши, зокрема, при цьому, що «… відомості про осіб, які були нагороджені Почесною відзнакою Миколаївської обласної державної адміністрації «Святий Миколай Чудотворець», що містяться в їх біографічних довідках і характеристиках, відносяться до конфіденційної інформації про особу, щодо якої встановлено обмеження у її поширення відповідно до Закону України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», а також складають сукупність персональних даних про особу, захист яких здійснюється відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» … біографічні довідки відповідних депутатів Миколаївської міської ради складаються з відомостей про освіту, дату і місце народження, відомостей про трудову діяльність громадську роботу, тобто подій та явищ, що відбувалися або відбуваються у професійній і діловій сфері життя цих осіб, а отже містять конфіденційну інформацію, яка є інформацією з обмеженим доступом у розумінні статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Водночас, вказані особи згоди на поширення інформації щодо них, їх персональних даних облдержадміністрації не надавали. Відсутність такої згоди виключає можливість поширення такої інформації її розпорядником …». За твердженнями відповідача, запитувана позивачем інформація не містить ознак, за якими її може бути віднесено до такої, що є предметом суспільного інтересу, тому її поширення без згоди депутатів Миколаївської міської ради є незаконним.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

24.01.2019 ОСОБА_1 , на підставі статті 19 Закону № 2939, направив до ОДА запит на інформацію (арк. спр. 18, 19), в якому просив надати:

копії розпоряджень голови ОДА про нагородження почесною відзнакою «Святий Миколай Чудотворець» за період з липня 2018 року по січень 2019 року;

копії біографічних довідок та характеристик особливих заслуг осіб, що були нагороджені Почесною відзнакою «Святий Миколай Чудотворець», серед діючих депутатів Миколаївської міської ради та Миколаївської обласної ради.

Виходячи зі змісту листа ОДА від 31.01.2019 № Я-22-19ПІ (арк. спр. 20, 21), відповідач запит позивача задовольнив частково, шляхом надання на електронну адресу Ягольника Ю. В ., копій відповідних розпоряджень голови ОДА (арк. спр. 50-84). У наданні біографічних довідок та характеристик ОДА відмовила, зазначивши про те, що «… зміст інформації у біографічних довідках та характеристиках нагороджених осіб … є інформацією з обмеженим доступом та наданню не підлягає …». В обґрунтування відмови відповідач послався на статтю 6 Закону № 2939, статті 11, 21 Закону № 2657.

04.02.2019 позивач повторно звернувся до відповідача (арк. спр. 22-23, 24) з вимогою надати біографічні довідки та характеристики депутатів Миколаївської міської та Миколаївської обласної рад, що нагороджені до Дня місцевого самоврядування Почесною відзнакою голови Миколаївської обласної державної адміністрації «Святий Миколай Чудотворець», згідно з розпорядженням від 07.12.2018 № 327-рк, шляхом надання їх завірених копій. У запиті на інформацію позивач зауважив, що, відповідно до пункту 6 частини першої статті 38 Закону України від 14.07.2015 № 595-VIII «Про місцеві вибори», умовою реєстрації кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі є, зокрема, надання особою, включеною до виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії, згоди на оприлюднення біографічних відомостей у зв`язку з участю у місцевих виборах. Отже, депутати Миколаївської міської та Миколаївської обласної рад надали згоду на оприлюднення свої біографічних даних ще у 2015 році.

Листом від 11.02.2019 № Я-22/2-19ПІ (арк. спр. 25, 26) ОДА повідомила позивача про подовження терміну розгляду запиту на підставі частини четвертої статті 20 Закону № 2939.

Листом від 20.02.2019 № Я-22/2-19ПІ (арк. спр. 27-29, 30) ОДА відмовила позивачу у наданні копій запитуваних документів, підставою для відмови зазначивши пункті 2 частини першої статті 22 Закону № 2939. Відповідач вказав, що «… облдержадміністрація не була і не є розпорядником інформації щодо кандидатів у депутати місцевих рад … згода надавалась не облдержадміністрації, умови надання персональних даних, що передбачались згодою відповідних осіб, облдержадміністрації не відомі, тому ця згода не можу бути застосована до правовідносин, що виникли між облдержадміністрацією і суб`єктами персональних даних, про яких йдеться у Вашому запиті …».

Згідно з текстом розпорядження голови ОДА від 07.12.2018 № 327-рк «Про відзначення з нагоди Дня місцевого самоврядування» (арк. спр. 57-59), Почесну відзнаку голови ОДА отримали 14 депутатів Миколаївської міської ради. Інформації про відзначення депутатів Миколаївської обласної ради текст вказаного розпорядження не містить. З урахуванням цього, суд дійшов висновку про некоректне формулювання ОСОБА_1 . позовних вимог.

Відповідно до пунктів 2, 7, 8, 9 «Положення про Почесну відзнаку голови Миколаївської обласної державної адміністрації «Святий Миколай Чудотворець», затвердженого розпорядженням голови ОДА від 08.02.2017 № 33-р «Про встановлення заохочувальної відзнаки голови Миколаївської обласної державної адміністрації - «Святий Миколай Чудотворець», затвердження положення про неї та опису», почесною відзнакою нагороджуються жителі Миколаївської області та інших областей України за видатні заслуги в економічній, науковій, соціально-культурній, військовій, державній, громадській та інших сферах суспільної діяльності області або держави.

Нагородження оформлюється розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації.

Подання про представлення Почесною відзнакою вноситься на ім`я голови Миколаївської обласної державної адміністрації.

Разом з поданням голові Миколаївської обласної державної адміністрації подається біографічна довідка та характеристика конкретних особливих заслуг особи, що стали підставою для порушення клопотання про нагородження Почесною відзнакою, у довільній формою.

Суд зауважив, що ОДА не повідомила позивачу причини відмови у наданні копії характеристик.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону № 2939 (норми, на підставі якої відповідач відмовив позивачу у задоволенні запитів на інформацію), розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту на інформацію у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Як вказано у частинах першій та другій статті 6 Закону № 2939, інформацією з обмеженим доступом є:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до визначення, що міститься у частині першій статті 7 Закону № 2939, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Конфіденційною, відповідно до частини другої статті 21 Закону № 2657, є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Суд не погодився з доводами позивача про те, що надання у 2015 році вказаними у розпорядженні ОДА від 07.12.2018 № 327-рк особами (як кандидатами у депутати Миколаївської міської ради) відповідній територіальній виборчій комісії згоди на оприлюднення біографічних відомостей у зв`язку з участю у місцевих виборах є обставиною, яка звільнила відповідача від отримання згоди цих осіб на поширення біографічних довідок, що були отримані ОДА в зв`язку з відзначенням Почесною відзнакою.

Відповідно до абзацу четвертого статті 2 Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI «Про захист персональних даних» (надалі - Закон № 2297), згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди.

Абзацом восьмим статті 2 цього ж Закону визначено, що обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Доказів того, що 14 депутатів Миколаївської міської ради надали ОДА дозвіл на поширення інформації, що міститься у біографічних довідках, матеріали справи не містять.

Як вказано у частині першій статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Виходячи з положень частини першої статті 7 Закону № 2939, частини другої статті 21 Закону № 2657 та статті 32 Конституції України, конфіденційна інформація може поширюватись у таких випадках:

коли особа самостійно встановила випадки (порядок, умови), коли ця інформація може поширюватися;

коли особа у відповідь на прохання/пропозицію дає згоду на використання своїх конфіденційних даних. При цьому використання таких даних третьою особою здійснюється відповідно до умов наданою особою згоди;

коли закон дозволяє певним суб`єктам отримувати та використовувати конфіденційну інформацію без згоди особи. У таких випадках суб`єкт діє на виконання установлених повноважень та для досягнення визначеної мети, і поширення конфіденційної інформації обмежується положеннями закону;

коли розголошення конфіденційної інформації відповідає суспільному інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає шкоду, яку може бути завдано особі поширенням її конфіденційної інформації.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 Закону № 2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 7 Закону № 2939).

Ці положення узгоджуються з положеннями частини другої статті 32 Конституції України, відповідно до якої не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Умови, за яких можливо поширити конфіденційну інформацію, також передбачені частиною першою статті 29 Закону № 2657, відповідно до якої інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Частиною другою статті 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до частини третьої статті 34 Конституції України, здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

У Рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України зазначено: «Вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов`язану із здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім`ї, Конституційний Суд України виходить з такого, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається в кожному конкретному випадку. Перебування особи на посаді, пов`язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб`єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.

Якщо інформація стосується публічного діяча, це є додатковим аргументом на користь розкриття інформації. Така інформація може бути обмежена в доступі лише через серйозні обставини та високу ймовірність завдання істотної шкоди.

На думку суду, запитана ОСОБА_1 інформація підлягає віднесенню до суспільно необхідної, оскільки її поширення сприяє з`ясуванню та розумінню причин, які лежать в основі рішень, які приймає державний орган (в даному випадку - мотивів, з яких ОДА визнала 14 депутатів Миколаївської міської ради особами, які мають видатні заслуги в економічній, науковій, соціально-культурній, військовій, державній, громадській та інших сферах суспільної діяльності або держави), а також інформуванню про діяльність та поведінку публічних осіб.

Відповідач не повідомив позивача, що наявні у розпорядженні ОДА біографічні довідки містять так звані вразливі персональні дані депутатів (дані про расове або етнічне походження, релігійні або світоглядні переконання, дані, що стосуються здоров`я тощо).

До того ж, якщо, на думку відповідача, можлива шкода правомірним інтересам (що полягають у захисті права на невтручання в особисте життя та захисті персональних даних) вказаних у розпорядженні ОДА від 07.12.2018 № 327-рк осіб від поширення певної частини інформації, що міститься у біографічних довідках, переважатиме суспільний інтерес в розголошенні такої інформації, відповідач вправі відмовити у наданні окремих відомостей, але за умови належного мотивування.

Зміст листа ОДА від 20.02.2019 № Я-22/2-19ПІ свідчить про те, що, відмовляючи позивачу в доступі до публічної інформації, відповідач не застосував «трискладовий тест» (частина друга статті 6 Закону № 2939), що є підставою для визнання відмови протиправною.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів наявність законних підстав для відмови позивачу наданні запитуваних документів, тому зобов`язаний задовольнити запит на інформацію від 04.02.2019.

Частиною статті 20 Закону № 2939 встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

В той же час, суд зауважив, що Закон № 2939 не вимагає від розпорядника інформації завіряти копії документів, що надаються у відповідь на запит.

Крім того, ОСОБА_1 просив направляти відповіді на запити на електронну адресу, та листування між сторонами здійснювалося за допомогою електронної пошти.

Таким чином, обов`язком відповідача є оформлення листа-відповіді (з підписом, посадою, датою і номером реєстрації листа) та надіслання його (разом з відповідними документами) у сканованому вигляді на електронну адресу позивача.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку щодо засвідчення копій біографічних довідок та характеристик та, відповідно, про відмову у позовних вимогах в цій частині.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївської обласної державної адміністраціі (вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 00022579) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Миколаївської обласної державної адміністрації у наданні ОСОБА_1 , за його запитами на інформацію від 24.01.2019 та від 04.02.2019, копій біографічних довідок та характеристик депутатів Миколаївської міської ради, вказаних у розпорядженні голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 07.12.2018 № 327-рк «Про відзначення з нагоди Дня місцевого самоврядування».

3. Зобов`язати Миколаївську обласну державну адміністрацію протягом п`яти робочих днів з набрання рішенням суду законної сили надати ОСОБА_1 копії біографічних довідок та характеристик депутатів Миколаївської міської ради, вказаних у розпорядженні Миколаївської обласної державної адміністрації від 07.12.2018 № 327-рк «Про відзначення з нагоди Дня місцевого самоврядування».

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 00022579) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768,40 грн., сплачений платіжною квитанцією від 17.04.2019 № 567.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна