Ухвала суду № 81853972, 21.05.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/747/19

Провадження № 2-о/552/42/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря Павленко Л.М.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Глоба С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме що він в період з березня 2017 року по 01 лютого 2019 року залучався та брав безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, як працівник Громадської організації «Європейська Україна».

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 пояснив, що до відповідної комісії Управління соціального захисту населення виконкому Київської районної у м. Полтаві ради з приводу отримання статусу учасника війни не звертався.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 підтвердила, що від позивача не надходило до комісії жодного звернення щодо отримання відповідного статусу.

Представник третьої особи ОСОБА_3 підтримав заяву позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про основи національної безпеки України» об`єктами національної безпеки, зокрема, є держава, конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Суб`єктами забезпечення національної безпеки, в тому числі, є громадяни України, об`єднання громадян (стаття 4 Закону України «Про основи національної безпеки України»).

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій із числа осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі документів, які визначені пунктом 11 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 травня 2015 року № 200, та пунктом 4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 ( далі Порядок).

Пунктом 2-1 вказаного «Порядку» встановлено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Також слід зазначити, що зі змісту п.5 зазначеного вище «Порядку» рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС; міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

ОСОБА_1 з метою визначення йому статусу учасника війни просив встановити зазначений вище факт, від встановлення цього факту залежить виникнення його права на отримання соціальних гарантій держави.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи законних інтересів .

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Способи захисту порушеного права передбачені статтею 16 ЦК України.

Незважаючи на те, що перелік способів захисту порушеного права не є вичерпним, обраний позивачем спосіб має бути таким, який у разі задоволення позову вирішить спір по суті та відновить права заявника, які були порушені. Встановлення певних фактів при розгляді справи не може розглядатися як кінцева мета вирішення спору між сторонам.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (змінами та доповненнями) не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.

Норми чинного законодавства України не передбачають право суду перебирати на себе повноваження інших державних органів. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії компетентних державних органів щодо розгляду спірного питання.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не звертався до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником війни щодо вирішення питання, яке порушено у його заяві в даній справі та як наслідок будь-якого рішення комісією не приймалось.

У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Ж.В.Кузіна