Ухвала суду № 81853695, 17.05.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5142/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поділ спільної сумісної власності ( без визначення їх в натурі) ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідачів до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поділ спільної сумісної власності ( без визначення їх в натурі).

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, відповідно до п.2 ч.1 176 ЦПК України ціна позову визначається:у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Зі змісту дослідженої позовної заяви, а саме прохальної її частини, вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру, а саме позивачем заявлено вимогу про визнання за нею 3/8 частки майна, за відповідачем ОСОБА_4 1/8 частки майна, за відповідачем ОСОБА_3 4/8 частки квартири, що знаходиться АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Однак позивачем в порушення вимог вказаної норми ціну позову не визначено, при цьому даний спір має майновий характер.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

При цьому суд звертає увагу на те, що ціна позову повинна відповідати дійсній вартості майна саме на момент пред`явлення позову.

Згідно мережі інтернет, приблизна вартість аналогічної квартири у м. Ужгород становить: 700 000 грн.

Враховуючи, що на момент пред`явлення позову встановити точну вартість спірного майна, а саме: трьохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, при зверненні до суду із позовною заявою майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік», станом на 01.01.2019 року встановлено суму прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.

Відповідно, до вказаного при зверненні до суду позивач має сплатити судовий збір, з урахуванням що позивачем заявлено вимогу про визнання за нею 3/8 частки майна, в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , тобто 9605 гривень

Таким чином, суд попередньо визначає розмір судового збору в розмірі 9605грн. та позовних вимог, оскільки ставиться вимога про визнання за позивачем права власності на 3/8 частини оспорюваної квартири.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31212206007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем в додатку до позовної заяви долучено копію квитанції про сплату судового збору № ПН926350 від 19 жовтня 2017 р. Згідно якої платник ОСОБА_1 ,сплатила судовий збір за позов в сумі 640,00 грн.. одержувачем зазначено УК м. Ужгород код отримувача 38015610, банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області (м. Ужгород) код банку отримувача 812016. Проте оригіналу квитанції про сплату судового збору до суду не подано.

Окрім того з прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 просить відстрочити їй повну сплату судового збору на один місяць – до отримання доказу щодо вартості спірного майна.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» чітко визначено категорію справ та осіб які звільняються від сплати судового збору.

Положеннями ст.136 ч.1 і ч.3 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто причини у зв`язку із якими суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати є вичерпними. Однак на жодну із таких в своїй заяві не посилається позивач.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Доказів скрутного матеріального становища позивачем не надано, а також не підтверджено відповідними доказами підстав для звільнення від сплати судового збору передбаченому Законом України "Про судовий збір".

При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору суд не вбачає достатньо підстав для його задоволення, тобто позивачем не доведено підстав, достатніх для звільнення від сплати судового збору, тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що позивачем до клопотання не надано суду безспірних доказів на підтвердження її важкого майнового стану на дату звернення до суду з позовною заявою, а також обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, наявність виняткових випадків для застосування спеціальних заходів, приходжу до висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач вказує, що згідно договору купівлі-продажу від 31.07.2001 року та зареєстрованого в Ужгородському БТІ за №1120 право власності зареєстроване за відповідачем ОСОБА_4

Разом з тим, позивачем Витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно на час звернення до суду не надано, що позбавляє суд можливості встановити кому саме належить нерухоме майно на день звернення до суду. Відсутність вищевказаних даних може призвести до того, що будуть порушення права та інтересів інших осіб, які не залучені до справи як учасники по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Таким чином, є два види права спільної власності: спільна часткова (із визначенням часток кожного співвласника) та спільна сумісна (без визначенням часток кожного співвласника).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поділ спільної сумісної власності ( без визначення їх в натурі) - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош