Ухвала суду № 81852488, 17.05.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5141/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності (боргів подружжя) ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності (боргів подружжя).

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Встановлено, що позовна заява не відповідає наступним вимогам, а саме не містить: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, відповідно до частини 2 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач на вказаній стадії цивільного процесу зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення, оскільки від того наскільки правильно обрано спосіб судового захисту, залежить значною мірою і правильне вирішення спору та своєчасний і швидкий розгляд справи.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги до Відповідача, з огляду на норми матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що були під час перебування у шлюбі були отриманні позики і кредити. Разом із тим, підтвердження вказаному факту позивачем доказів не надано. Так, позивачу до суду слід надати належним чином завірені відповідні документи, заяву про відкриття рахунку, тощо.

До позовної заяви не додано також копію свідоцтва про одруження, що підтверджую факт перебування позивача в шлюбних відносинах з відповідачем та рішення Ужгородського міськрайонного суду яким згідно тверджень позивача шлюб було розірвано.

З дослідженої позовної заяви встановлено що ціну позову позивачем не заявлено. Однак з прохальної частини позовної заяви вбачається, що сума боргу яку позивач просить розділити між сторонами становить 470 тис. грн.

Тому суд вважає за можливе встановити ціну позову відповідно до суми заявленої в прохальній частині позовної заяви, а саме 470 000 грн.

Разом із тим, при зверненні до суду з даним позовом позивачем не було сплачено судовий збір. Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 просить відстрочити їй повну сплату судового збору на один місяць – до отримання доказу щодо розміру боргових зобов`язань.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» чітко визначено категорію справ та осіб які звільняються від сплати судового збору.

Положеннями ст.136 ч.1 і ч.3 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто причини у зв`язку із якими суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати є вичерпними. Однак на жодну із таких в своїй заяві не посилається позивач.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Доказів скрутного матеріального становища позивачем не надано, а також не підтверджено відповідними доказами підстав для звільнення від сплати судового збору передбаченому Законом України "Про судовий збір".

При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору суд не вбачає достатньо підстав для його задоволення, тобто позивачем не доведено підстав, достатніх для звільнення від сплати судового збору, тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що позивачем до клопотання не надано суду безспірних доказів на підтвердження її важкого майнового стану на дату звернення до суду з позовною заявою, а також обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, наявність виняткових випадків для застосування спеціальних заходів, приходжу до висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, при зверненні до суду із позовною заявою майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік», станом на 01.01.2019 року встановлено суму прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.

Відтак, суд вважає, що позивачу при звернені до суду виходячи з ціни позову, слід сплатити судовий збір в розмірі 2350 грн., з урахуванням позовних вимог про розподіл боргових зобов`язань по 1\2 частці за кожним.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31212206007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності (боргів подружжя) - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош