Рішення № 81851936, 08.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Житомир справа № 240/255/19

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача Гуменюка О.В., представника відповідача Омельчука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання незаконним та скасування рішення , обов"язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС України № UA 101000/2019/200009/2 від 08/01/2019 про коригування митної вартості товарів;

- зобов`язати Житомирську митницю ДФС України здійснити митне оформлення за митною вартістю, заявленою декларантом в митній декларації № UA 101070/2019/000463 від 04.01.2019.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем безпідставно, в порушення ст. 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, в той час як декларантом були надані митному органу всі необхідні та наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення транспортного засобу, тобто у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому він мав можливість встановити як умови купівлі, так і дійсну вартість товару, що ввозиться.

Ухвалою від 13.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 43-48), в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що в ході здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що до митного оформлення не подано документ, який свідчить про те, що оцінюваний товар належить юридичній особі, що склала рахунок-фактуру № 3019499 від 10.12.2018, що викликає сумніви у достовірності правочину, у т.ч. у праві власності ОСОБА_2 на оцінюваний товар; в наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати від 04.01.2019 не зазначено місце відправлення товару та маршрут слідування, як наслідок зазначені обставини позбавляють орган доходів і зборів можливості перевірити числові значення складової заявленої митної вартості - вартості транспортування.

В судовому засіданні:

- представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі;

- представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2018 представником позивача придбано у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, модель E 220d, що був в експлуатації, тип кузова седан, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна дизель, об`єм двигуна 1950 см3, потужність двигуна 143 КВТ, календарний рік виготовлення - 2016 (а.с. 14), за ціною 8800,00 ЕUR, що підтверджується рахунком-фактурою № 3019499 від 10.12.2018 (а.с. 11), квитанцією про оплату від 10.12.2018 № 3019499 (а.с. 19).

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію №UA101070/2019/000463, у якій визначено вартість транспортного засобу в розмірі 8800 Євро (а.с.54).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA101070/2019/000463 (а.с. 54) митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактури «Svalpenbord Leon» на продаж № 3019499 від 10.12.2018 (а.с. 55); акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA101070/2018/049426 від 26.12.2018 (а.с. 56-58) та № UA205010/2018/218108 від 12.12.2018 (а.с. 12-13); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.12.2018 (а.с. 59); довідку про транспортні витрати (а.с. 15); договір про надання послуг митного брокера № 1206/2018 від 26.12.2018, що не заперечується відповідачем.

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД №UA101070/2019/000463 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, за наслідками опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 24250».

Зважаючи на вказане, декларанту було повідомлено про необхідність подання до митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); копії митної декларації країни відправлення; висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.64-65).

08.01.2019 відповідач прийняв рішення №UA101000/2019/200009/2 (а.с. 68) про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля у розмірі 25000 Євро, в якому зазначено, що методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - у зв`язку зі відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях митної декларації від 31.10.2018 №UA125270/2018/865894 з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року та враховуючи дані про вартість оцінюваного автомобіля із програмного продукту становить 25000,00 Євро/шт.

За наслідками прийняття вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови у митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.01.2019 №UA101070/2019/00011 (а.с. 18), в якій зазначив, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частинами третьою та четвертою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1-3 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом встановлено, що за результатами розгляду МД та доданих до неї документів, відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про те, що у подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена позивачем при придбанні транспортного засобу. При цьому, органом доходів і зборів не конкретизовано яких саме відомостей не міститься у поданих до митного оформлення документах, які, на думку митного органу, підтвердили б задекларовану митну вартість імпортованого товару.

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У даному випадку, суд зазначає, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб придбаний представником позивача у нерезидента за 8800 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс), який було подано до митного оформлення, а з додаткового аркушу до акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 205010/2018/218108 видно, що ціна транспортного засобу була визначена з урахуванням того, що на транспортному засобі наявні подряпини на ЛФП та по всьому кузові, забруднено та пошкоджено оббивку салону та сидінь, тріщина на лобовому склі, відколки, подряпини на передньому бампері (а.с. 13).

Крім того, варто зауважити, що у органу доходів і зборів була реальна можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого транспортного засобу, оскільки рахунок-фактура (інвойс) від 10.12.2018 містить відомості про продавця, його адресу, однак відповідачем заходи щодо уточнення дійсної вартості імпортованого товару вжиті не були.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Слід вказати і про те, що органом доходів і зборів не наведено підстав щодо неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів у їх послідовності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 809/784/16, а згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення Житомирської митниці ДФС України № UA 101000/2019/200009/2 від 08/01/2019 про коригування митної вартості товарів є незаконним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в даній частині - задоволенню.

Щодо вимоги зобов`язати Житомирську митницю ДФС України здійснити митне оформлення за митною вартістю, заявленою декларантом в митній декларації № UA 101070/2019/000463 від 04.01.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7. ст. 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно вимог ч.10. ст. 55 Митного кодексу України, якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Враховуючи вказані вимоги Митного кодексу України, визнання протиправними та скасування картку відмови в прийнятті митної декларації і митному оформленні транспортного засобу та рішення про коригування митної вартості товарів тягне за собою прийняття митної декларації та здійснення митного оформлення транспортного засобу позивача

Отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки відновлення порушеного права позивача вже охоплено шляхом задоволенням позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування картку відмови в прийнятті митної декларації і митному оформленні транспортного засобу та рішення про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути судові витрати в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці ДФС.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_4 ) до Житомирської митниці ДФС (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, код 39421140) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 101000/2019/200009/2 від 08/01/2019.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання вчинити дії відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 20 травня 2019 року