Ухвала суду № 81851365, 20.05.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3472/19

2-с/357/29/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2019 р. суддя Білоцерківський міськрайонний суд Київської області Бондаренко О. В. розглянувши заяву ОСОБА_1 , про скасування судового наказу у справі №357/3472/19 за заявою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №7, про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулася до суду з даною заявою 14.05.2019 року, в якій просила скасувати судовий наказ №357/3472/19 від 22.04.2019 року, у справі за заявою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №7 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій. Копію судового наказу було отримано 02 травня 2019 року. Вважає, що судовий наказ підлягає скасування у зв`язку з його безпідставністю, необґрунтованістю та невірно наданим нарахуванням заборгованості з огляду на наступне. Згідно з квитанціями до 2016 року боржнику проводилось нарахування за оплату комунальних послуг з розрахунку площі - як 61,66м2, без вказання площі балкону і лоджії, після 2016 (починаючи з квітня-березня) згідно з квитанціями заявником відбувалося нарахування оплати за комунальні послуги з розрахунком площі - як 61,2 м2. Що в свою чергу не відповідає фактичній дійсності, оскільки квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , було приватизовано площею в 58,8 м2, тобто без врахування площі лоджії та балкону у відповідності до чинного на момент приватизації законодавства. В зазначеному плані площа лоджії та балкону - не вказуються. Внаслідок чого Боржник неодноразово звертався до Заявника з вимогою про надання копій документів у відповідності до яких було здійснено обчислення та визначено площу балкону – як 0,9 кв. м , а лоджії - як 1,5 кв. м . Заявник на законні вимоги та звернення боржника відповідь надавати відмовився, проте зазначив, що надасть її при заключенні боржником з заявником договору реструктуризації боргу на всю суму заборгованості, що в свою чергу є порушенням ст. ст. 5, 14 Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про звернення громадян». Таким чином, відсутні підстави для нарахування оплати за комунальні послуги з врахуванням площі балкону та лоджії, внаслідок відсутні підстав для визначення площі балкону - як 0,9 кв. м, а лоджії - як 1,5 кв. м. Заявником відповідно до довідки по оборотах особового рахунку НОМЕР_1 наведена заборгованість з 2006 року. Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Таким чином, період, за який кредитор має право стягувати заборгованість (в тому числі за житлово-комунальні послуги), визначається строком позовної давності. Причини для зупинення перебігу строку позовної давності відсутні та заявником не надані.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви боржника та скасування судового наказу, виходячи з наступного.

Заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України та подана в межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, оскільки судовий наказ від 22.04.2019 року заявник отримала 02.05.2019 року, а із заявою звернулася до суду 14.05.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2019 року Білоцерківським міськрайонним судом, на підставі заяви стягувача Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово- експлуатаційної контори №7 було видано судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №7, боргу за надані послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 4 795,78 грн. та судовий збір в розмірі 192,10 грн. (а.с. 2,10).

Згідно довідки по оборотах особового рахунку НОМЕР_1 відкритому на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 6) вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , площею 58,8 кв. м., балкон площею 0,9 кв. м. та лоджія площею 1,5 кв. м., за період з 01.08.2006 року по 01.02.2019 року рахується заборгованість в розмірі 4795,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.

Так, згідно з п.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Як роз`яснено в п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Таким чином, заява від 14.05.2019 року про скасування судового наказу є обґрунтованою підставою для скасування судового наказу.

Дослідивши матеріали справи та заяву, суд прийшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , про скасування судового наказу, оскільки з даних матеріалів вбачається, що між сторонами існує спір з приводу нарахування та оплати за надані житлово-комунальні послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій, який підлягає розгляду судом у спрощеному позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Керуючись ч. 3 ст. 171 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Заяву задовольнити.

Судовий наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2019 року у справі №357/3472/19 за заявою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №7», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані комунальні послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій – скасувати, роз`яснивши Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №7», його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Бондаренко