Ухвала суду № 81850366, 21.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

21 травня 2019 р. Справа № 120/1607/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

В силу положень пункту 1.3 ст. 1 ПК України, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового rодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Із наведеного слідує, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

В той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 року.

В даному ж випадку, оскаржувана позивачем вимога винесена відповідачем 08.11.2018 року, а до суду адміністративний позов? підписаний 14.05.2019 року? надійшов лише 17.05.2019 року, тобто поза межами 10-денного строку, визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

При цьому, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначив, що до суду із даним позовом щодо скасування податкової вимоги від 08.11.2018 року він звернувся ще 29.01.2019 року, однак його було залишено без руху та повернуто йому. Також вказав, що усі подані документи разом із ухвалами ним було отримано особисто в приміщенні Вінницького окружного адміністративного суду.

В той же час, такі посилання позивача, як на доказ поважності причин пропуску строку звернення до суду, є необґрунтованими, адже первинне звернення позивача до суду 29.01.2019 року із вимогами щодо скасування податкової вимоги №Ф-144934-54 від 08.11.2018 року відбулось уже із пропуском 10-денного строку, визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Крім того, як слідує із інформації, що міститься в КП "Діловодство спеціалізованого суду" копії ухвал по справі №120/314/19-а отримано позивачем 16.04.2019 року, що підтверджується заявою про видачу копії ухвали суду, однак до суду з даним адміністративним позовом позивач повторно звернувся лише 17.05.2019 року (позовна заява підписана 14.05.2019 року), тобто із пропуском 10-денного строку, визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи вище викладене, позивачу слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:

- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна