Рішення № 81850355, 20.05.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1294/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулася з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (надалі - Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління ПФУ, відповідач) про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника; зобов`язання перерахувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 11 січня 2019 року на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50% довічного грошового утримання померлого ОСОБА_2 згідно з довідкою Територіального управління державної судової адміністрації України в Волинській області від 20 грудня 2018 року №443.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що є вдовою судді у відставці ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 27 жовтня 2009 року по день смерті ОСОБА_2 знаходився на обліку у відповідача та отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88% від суми суддівської винагороди (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді, яке призначено відповідно до статті 43 Закону України «Про статус суддів».

Як зазначає позивач, виконуючи постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 29 листопада 2016 року у справі №165/2192/16-а, Іваничівське управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначило їй з 27 вересня 2016 року пенсію у зв`язку із втратою годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50% довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області від 08 вересня 2016 року №362. 11 січня 2019 року вона звернулася до відповідача із заявою про здійснення їй перерахунку пенсії у зв`язку із втратою годувальника на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 20 грудня 2018 року №443 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Однак листом від 18 січня 2019 року №573/02-20-15 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку. Цю відмову позивач вважає протиправною. Зазначає, що оскільки щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці підлягає перерахунку у разі зміни розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, то і її пенсія у зв`язку із втратою годувальника за померлим чоловіком, який був утримувачем такого грошового утримання судді у відставці, також підлягає перерахунку.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою від 22 квітня 2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Згідно із частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечує (а.с.22-23). В обґрунтування своєї позиції вказав, що ОСОБА_1 призначена пенсія у зв`язку із втратою годувальника відповідно до рішення суду від 29 листопада 2016 року в справі №165/2192/16-а на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області від 08 вересня 2016 року №362. Виплати за рішенням судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Зазначив, що розділом V Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено проведення перерахунку пенсії у зв`язку із втратою годувальника, зокрема, з довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни окладу працюючого судді. Також Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено такі підстави. Відтак, вважає, що у зв`язку зі зміною окладу працюючого судді підстави для перерахунку пенсії позивача за її заявою від 11 січня 2019 року відсутні, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Частиною другою статті 263 КАС України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 262 КАС України у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, розгляд справи по суті розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку як отримувач пенсії в Нововолинсько-Іваничівському об`єднаному управлінні ПФУ. Первинно їй була призначена пенсія за віком, про що свідчить копія пенсійного посвідчення НОМЕР_1 (а.с.19). Наразі вона отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Така пенсія їй призначена на підставі постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 29 листопада 2016 року у справі №165/2192/16-а, яка набрала законної сили 02 березня 2017 року (а.с.10-11). Так цією постановою суду визнано відмову Іваничівського управління Пенсійного фонду України у Волинській області у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після смерті її чоловіка ОСОБА_2 протиправною; зобов`язано Іваничівське управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 27 вересня 2016 року на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50% довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області від 08 вересня 2016 року №362 (а.с.10-11).

20 грудня 2018 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області видало на ім`я ОСОБА_2 довідку №443 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з якої слідує, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIІІ, станом на 04 грудня 2018 року суддівська винагорода, яка враховується при призначені/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці на відповідній посаді судді Нововолинського міського суду Волинської області становить 42288,00 грн. (а.с.27).

11 січня 2019 року позивач звернулась до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління ПФУ із заявою про перерахунок їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області від 20 грудня 2018 року №443 (а.с.24-25).

За результатами розгляду заяви позивача від 11 січня 2019 року Нововолинським відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління ПФУ прийнято рішення від 18 січня 2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відмовляючи у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної на виконання постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 29 листопада 2016 року №165/2192/16-а, відповідач вказав, що розділом V Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено проведення перерахунку пенсії у зв`язку із втратою годувальника, зокрема, з довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначив, що виплати за рішенням судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесені рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Ураховуючи викладене, відповідач дійшов висновку, що у зв`язку із зміною окладу діючого судді підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні (а.с.26). Листом від 18 січня 2019 року №573/02-20-15 відповідач повідомив позивача про прийняте 18 січня 2019 року рішення про відмову у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 11 січня 2019 року (а.с.8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Позивач ОСОБА_1 є отримувачем пенсії на підставі Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-IV). Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Порядок і умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника врегульовані розділом V «Пенсія у зв`язку з втратою годувальника в солідарній системі» Закону №1058-IV.

Як визначено частиною першою статті 37 цього Закону, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

За умовами статті 38 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

З аналізу наведених норм слідує, що для однієї непрацездатної особи, яка досягла пенсійного віку, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається довічно в розмірі 50% пенсії за віком на момент смерті годувальника (у даному випадку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці).

Спір щодо права позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з довічного грошового утримання померлого чоловіка - судді у відставці ОСОБА_2 остаточно вирішений судом; результатом вирішення спору є постанова Нововолинського міського суду Волинської області від 29 листопада 2016 року у справі №165/2192/16-а, що набрала законної сили. Ця постанова суду виконана, про що слідує із заяв сторін по суті справи, та ОСОБА_1 призначена пенсія у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від довічного грошового утримання судді у відставці - померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області від 08 вересня 2016 року №362.

Законом №1058-IV визначено порядок щодо призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника в солідарній системі, однак проведення перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника вказаний закон не передбачає.

Перевіряючи доводи позивача, викладені у позовній заяві з посиланням на норми статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів» (чинного на час виходу ОСОБА_2 у відставку), Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011 та від 04 грудня 2018 року №11-р/2018, суд зазначає таке.

Положеннями частин четвертої та п`ятої статті 142 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (чинного на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, надалі - Закон №1402-VIII) визначено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, щомісячне грошове утримання судді у відставці підлягає перерахунку у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що питання щодо здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, які регулюються статтею 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, стосуються раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання саме судді у відставці.

Частиною третьою статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453-VI, в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд», втратив чинність частково) передбачено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 (справа №1-7/2018), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».

Положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VІII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

З огляду на зазначене нарахування суддівської винагороди відповідно до вказаного рішення здійснюється з 04 грудня 2018 року. Відтак, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Волинській області відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20 березня 2017 року №5-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891 (надалі - Порядок №3-1), суддям у відставці видано довідки про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці за відповідними посадами працюючого судді за формою, визначеною додатком 2 до цього Порядку.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Порядку №3-1 звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. До заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Отже, зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, є підставою для перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання безпосередньо суддям у відставці і не стосується перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника - судді у відставці. Відтак, довідка за формою, визначеною додатком 2 до Порядку №3-1, видана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Волинській області від 20 грудня 2018 року №443, не є у даному випадку підставою для перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Також судом проаналізовано Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (надалі - Прядок№22-1), який підлягає застосуванню відповідачем при призначенні і перерахунку пенсії позивачу. Зокрема, відповідно до пунктів 2.3, 2.8 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону. При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати: документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).

Таким чином, зміст наведених положень Порядку №22-1 також дає підстави для висновку, що призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника здійснюється на підставі документів пенсійної справи померлого годувальника та вираховується від фактично отримуваної пенсії, яку отримував годувальник (у даному випадку довічного грошового утримання судді у відставці). Перерахунок пенсії здійснюється за обставин, що впливають на відсотковий розмір пенсії (як-от, зміна кількості членів сім`ї годувальника, які перебували на його утриманні).

З урахуванням наведеного суд погоджується з доводами відповідача про те, що чинним законодавством не передбачено підстав для перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника, що призначена з довічного грошового утримання судді у відставці, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді. Зміна з 04 грудня 2018 року розміру суддівської винагороди враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання безпосередньо суддям у відставці.

Правові позиції щодо гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення, висловлені Конституційним Судом України, зокрема у рішеннях: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99 (справа про фінансування суддів), від 20 березня 2002 року № 5рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), від 03 червня 2013 року №3рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне утримання суддів у відставці) стосуються безпосередньо суддів.

Відповідно до пункту 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року №18-рп/20П вказав на неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

В абзаці другому пункту 7 рішення від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на щомісячне довічне грошове утримання не може бути звужене встановленням обмеження в перерахунку пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що знижує досягнутий рівень гарантій незалежності суддів та суперечить вимогам частини першої статті 126 Конституції України.

Конституційний Суд України в Рішенні від 08 червня 2016 року №4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

Згідно з пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №4-рп/2016, щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці (пункт 54).

Підсумовуючи наведене можна зробити висновок, що статус судді, а відповідно і встановлені гарантії незалежності, матеріального та соціального забезпечення стосуються судді та не передаються членам його сім`ї. Довічне грошове утримання суддів у відставці призначається їм відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Порядку №3-1 та виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України, а пенсія у зв`язку з втратою годувальника в солідарній системі - відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку №22-1 та виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Пенсійного фонду, при цьому дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить йому.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області від 20 грудня 2018 року за №443, діяв на підставі, у межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством. Дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника реалізовані шляхом прийняття рішення від 18 січня 2019 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Вказаним рішенням суду дотримано передбачені статтею 46 Конституції України гарантії прав позивача на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі втрати годувальника.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими вона обґрунтовувала свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними матеріалами справи, оскільки ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права. Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не відшкодовуються позивачу.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400 Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 40442724) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк