Рішення № 81850153, 13.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 травня 2019 р. Справа № 120/4761/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: Шевчук О.В.

представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСОК"

до: Гайсинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОСОК" (далі - СТОВ "КОЛОСОК", позивач) з адміністративним позовом до Гайсинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Гайсинська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку платника податку на додану вартість СТОВ «Колосок» з питання своєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних по податку на додану вартість за період лютий 2017 року - вересень 2018 року, за наслідками якої складено Акт камеральної перевірки своєчасності реєстрації ЄРПН податкових накладних по податку на додану вартість від 05.12.2018 №2292/1201-01/30806467.

В Акті камеральної перевірки зазначено, що на порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платником податку несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податку на додану вартість згідно додатку №1.

11.12.2018 позивач отримав податкове повідомлення-рішення Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС (Ладижинське відділення) від 11.12.2018 № 0070255105, в якому зазначено, що на підставі Акта перевірки від 04.12.2018 №37805/51-02/30806467 встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно ст. 120-1 Податкового кодексу України та нараховано штраф. Загальна сума штрафу згідно податкового повідомлення-рішення від 11.12.2018 складає 181662,34 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 11.12.2018 №2292/1201-01/30806467 протиправним, винесеним з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Представником відповідача подано клопотання про заміну Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області її правонаступником - Головним управлінням ДФС у Вінницькій області.

11.02.2019 представником Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області подано до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову з огляду на наступне.

За результатами перевірки у зв`язку із встановленням порушень прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.12.2018 №0070255105.

При проведенні камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) за період з вересня 2017 року по вересень 2018 року встановлено порушення згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 275 5-VI (із змінами та доповненнями) в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Оскільки, позивачем порушено вищезазначені строки реєстрації податкових накладних, податковим органом застосовані штрафні санкції згідно ст. 126 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафних санкцій на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Отже, за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно по податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які: звільнені від оподаткування; оподатковуються за нульовою ставкою.

Враховуючи той факт, що накладні виписані позивачем не відповідають таким, які складені по операціям, що звільнені від оподаткування або по операціям, які оподатковуються за нульовою ставкою, відповідачем правомірно (на підставі п. 120-1. 1 ст. 120-1 ПК України) застосовані до позивача штрафні санкції.

Щодо фактичних помилок допущених при оформленні акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, слід зазначити, що при оформленні акту камеральної перевірки було допущено арифметичну помилку у відображенні номера та дати акту. Фактично акт зареєстровано за №37805/51-02/30806467 від 04.12.2018. Також при формуванні податкового повідомлення-рішення (у АІС "Податковий Блок" таке рішення формується автоматично) допущено помилку у відображенні суми штрафної санкції у розмірі 30% (її здубльовано в такому ж розмірі, як і штрафну санкцію в розмірі 40%). Проте загальну суму податкового повідомлення-рішення сформовано правильно, вона відповідає таблиці розрахунку штрафних санкцій та становить 181 662, 34 грн.

Зазначені недоліки акту перевірки не можуть свідчити про протиправність оскаржуваних рішень та не можуть мати вирішальне значення при розгляді даного позову, а відтак посилання на вищезазначені недоліки є хибними.

Акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

В листі ДФС України від 11.11.2015 №24066/6/99-99-22-04-02-15 зазначено, що окремі дефекти податкового повідомлення-рішення контролюючого органу не мають сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності такого рішення.

Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів його форми.

Усною ухвалою суду від 07.03.2019, занесеною до протоколу судового засідання від 07.03.2019 в задоволенні клопотання представника відповідача про заміну Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області її правонаступником - Головним управлінням ДФС у Вінницькій області відмовлено.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів.

22.03.2019 через канцелярію суду надійшла заява (вх. №15851) від представника позивача про зміну (доповнення) підстав позову.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 заяву про зміну (доповнення) підстав позову прийнято до розгляду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та про причини неявки свого представника не повідомив, суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОСОК" взяте на податковий облік Головним управлінням ДФС у Вінницькій області, Тростянецьке управління, Тростянецька ДПІ (Тростянецький район).

Головним управлінням ДФС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку платника податку на додану вартість СТОВ "КОЛОСОК" з питання своєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних по податку на додану вартість за період лютий 2017 року - вересень 2018 року, за наслідками якої складено Акт камеральної перевірки своєчасності реєстрації ЄРПН податкових накладних по податку на додану вартість від 05.12.2018 №2292/1201-01/30806467.

В Акті камеральної перевірки зазначено, що на порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платником податку несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податку на додану вартість.

За наслідком проведеної перевірки та складеного акта Гайсинською ОДПІ ГУ ДФС (Ладижинське відділення) сформовано податкове повідомлення-рішення №0070255105 від 11.12.2018, в якому зазначено, що на підставі акта перевірки від 04.12.2018 №37805/51-02/30806467 встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно ст. 120-1 Податкового кодексу України та нараховано штраф. Загальна сума штрафу згідно податкового повідомлення-рішення складає 181662,34 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 76.1 та 76.2 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 ПК України).

Відповідно до п. 116.1 ст. 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Згідно п. 1 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 за №1204 (далі - Порядок), контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: «Н» - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу.

Структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов`язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу (п. 1 розділу ІІІ Порядку).

Судом встановлено, що камеральну перевірку платника податку на додану вартість СТОВ "КОЛОСОК" з питання своєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних по податку на додану вартість за період лютий 2017 року - вересень 2018 року проведено Головним управлінням ДФС у Вінницькій області, за наслідками якої складено Акт камеральної перевірки своєчасності реєстрації ЄРПН податкових накладних по податку на додану вартість від 05.12.2018 №2292/1201-01/30806467.

Таким чином, контролюючим органом, в даному випадку, виступає Головне управління ДФС у Вінницькій області.

Разом з тим, податкове повідомлення-рішення №0070255105 від 11.12.2018 винесене Гайсинською ОДПІ ГУ ДФС (Ладижинське відділення).

Однак, суд звертає увагу, що Гайсинська ОДПІ ГУ ДФС (Ладижинське відділення) не є контролюючим органом, який здійснював перевірку, а відтак, не мав законних повноважень виносити податкове повідомлення-рішення №0070255105 від 11.12.2018 за наслідками камеральної перевірки, проведеної Головним управлінням ДФС у Вінницькій області.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Гайсинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (Ладижинське відділення) не можна визнати законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове-повідомлення рішення від 11.12.2018 №0070255105.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гайсинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (Ладижинське відділення) від 11.12.2018 №0070255105.

Стягнути на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСОК" сплачений судовий збір в сумі 2724,94 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Гайсинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОСОК" (24342, Вінницька область, Тростянецький район, с. Тростянчик, вул. Гнатенка, 23, код ЄДРПОУ 30806467)

Відповідач: Гайсинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (23700, Вінницька область, м. Гайсин, площа Миру, 5, код ЄДРПОУ 39469566)

Рішення суду в повному обсязі складено 21.05.2019

Суддя Комар Павло Анатолійович