Рішення № 81832026, 06.05.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 666/5362/15-ц

н/п 2/766/2776/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Красновського В.І.,

прокурора Антощук С.В.,

представника позивача Херсонської міської ради Ващук О.В.,

представника відповідача Тимофеєва Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом прокурора Херсонської місцевої прокуратури, поданим в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

16.09.2015 року представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 по справі 7/69-ПН-08 задоволено позов ЗAT «Херсонліфт» до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власносі та зобов`язання ХБТІ здійснити реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 15,4 кв.м.; АДРЕСА_2 площею 32,3 кв.м.; АДРЕСА_3, площею 29,5 кв.м.; АДРЕСА_4, площею 31,5 кв.м.

Постановою Вищого Господарського суду України від 21 липня 2009 року касаційну скаргу Херсонської міської ради задоволено, вищевказане рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15 вересня 2009 року позовну заяву ЗAT «Херсонліфт» до Херсонської міської ради, Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нежитлові приміщення залишено без розгляду.

Після отримання рішення господарського суду по справі № 7/69-ПН-08 від 31.01.2008 ЗАТ «Херсонліфт» (продавець) 21.02.2008 уклало договір купівлі-продажу з ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС» (покупець), відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_5. Продаж майна здійснено за 25 517,00 грн.

27.02.2008 ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС» (продавець) уклав договір купівлі-продажу з ТОВ «ДК-СЕРВІСБУД» (покупець), відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_4

13.03.2008 ТОВ «ДК-СЕРВІСБУД» (продавець) уклало договір купівлі-продажу з ТОВ «ВИСКОНС М» (покупець), відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_4

18.03.2008 ТОВ «ВИСКОНС М» уклало договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 , відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_4

23.02.2015 ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 нежитлові приміщення за вказаною адресою.

23.02.2015 ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на зазначений об`єкт нерухомості.

ЗАТ «Херсонліфт» на час продажу майна не був його власником та не мав права продавати спірне нерухоме майно, вказана угода відповідно до вимог ст.ст.203, 215, 236 та 657 ЦК України є нікчемною, оскільки не відповідає вимогам закону по формі, і вважається недійсною з моменту укладення.

Таким чином, оскільки угода, укладена 21.02.2008 між ЗАТ «Херсонліфт» та ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС», є нікчемною, то до Херсонської міської ради повинно бути повернуте - спірне майно, нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_4

Позивач вважає, що він має право витребувати з володіння ОСОБА_1 нежитлові приміщення за вказаною адресою, оскільки вказане майно вибуло з її володіння без згоди та волевиявлення. У зв`язку з цим, просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Херсонської міської ради нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_4 вартістю 25 517,00 грн., з підстав, передбачених ст.388 ч.1 п.3 ЦК України, та судові витрати покласти на відповідача.

При цьому, представник позивача зазначав, що підставою представництва інтересів громади в особі Херсонської міської ради є факт протиправного відчуження нежилого нерухомого майна територіальної громади, що відповідно до рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №566 від 20.11.2007 року, належить територіальній громаді м.Херсона в особі Херсонської міської ради.

Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради як уповноваженим органом у сфері управління комунальною власністю не забезпечено належного захисту майнових прав територіальної громади в тому числі у судовому порядку, що створило умови неодноразового переходу прав на зазначене майно та протиправного його вибуття із комунальної власності за низкою правочинів. Звернення до суду з даним позовом здійснювалося як захід прокурорського реагування для захисту інтересів держави в особі територіальної громади міста Херсона від імені якої діє Херсонська міська рада.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 16.09.2015 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.09.2016 року прийнято до провадження судді Єпішина Ю.М. вказану цивільну справу.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області судді Майдан С.І. від 20.08.2018 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні, з підстав пропуску строку позовної давності. Надали до суду відзив, згідно якого просили відмовити у задоволенні в повному обсязі, в якому зазначили, що про порушення своїх прав знали з 2009 року, звернулися до суду в 2015 році, клопотання про поновлення строку позовної давності не заявлено. Крім того, не підтверджено право власності ХМР на зазначено майно.

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.02.2008 року ЗАТ «Херсонліфт» (продавець) уклало договір купівлі-продажу з ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС» (покупець), відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_4

27.02.2008 ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС» (продавець) уклав договір купівлі-продажу з ТОВ «ДК-СЕРВІСБУД» (покупець), відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_4

13.03.2008 року ТОВ «ДК-СЕРВІСБУД» (продавець) уклало договір купівлі-продажу з ТОВ «ВИСКОНС М» (покупець), відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_4

18.03.2008 року ТОВ «ВИСКОНС М» уклало договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 , відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_4 Продаж майна здійснено за 30 621,00 грн.

23.02.2015 ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_4

23.02.2015 ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на зазначений об`єкт нерухомості.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 по справі 7/69-ПН-08 задоволено позов ЗAT «Херсонліфт» до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власносі та зобов`язання ХБТІ здійснити реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 під. 1, площею 15,4 кв.м.; АДРЕСА_2, площею 32,3 кв.м.; АДРЕСА_3 площею 29,5 кв.м.; АДРЕСА_4, площею 3 1,5 кв.м.; АДРЕСА_6 площею 16,6 кв.м.; АДРЕСА_7, площею 48,3 кв.м.; АДРЕСА_8, площею 34,7 кв.м.; АДРЕСА_9, площею 16,5 кв.м.; АДРЕСА_10 площею 17,8 кв.м.; АДРЕСА_11 , площею 50,7 кв.м.; АДРЕСА_12, площею 27,1 кв.м.; АДРЕСА_13, площею 32,2 кв.м.; АДРЕСА_14, площею 18,1 кв.м.; АДРЕСА_15, площею 15,2 кв.м.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №40383129 від 09.07.2015 року на підставі договору дарування, виданого 23.02.2015 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводиною І.М., ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 31,5 кв.м., розташовані в АДРЕСА_4

З матеріалів справи встановлено, що спірне нерухоме майно вибуло із володіння територіальної громади м. Херсона не з волі громади, а іншим шляхом - на підставі рішення суду про визнання права власності не нежитлові будівлі.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За частиною другою статті 3 ЦПК України 2004 року у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Одним з таких органів є прокуратура, на яку пунктом 2 статті 121 Конституції України у редакції на час пред`явлення позову покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Під час розгляду справи представником відповідача заявлено про застосування позовної давності.

Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення Прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Це право на звернення пов`язане з моментом, коли саме повноважному органу, а саме Херсонській міській раді, право якої порушене, стало відомо чи могло стати відомо про таке порушення.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 грудня 2007 року за заявою №23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення.

За змістом вищенаведеної частини першої статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Із матеріалів справи вбачається, що в 2009 році Херсонській міській раді, яку в інтересах держави представляє Прокурор, було відомо про те, що Господарським судом Херсонської області 31 січня 2008 року було ухвалено рішення, яким визнано право власності на спірне нерухоме майно за ЗАТ «Херсонліфт». Так, за касаційною скаргою саме Херсонської міської ради Вищим господарським судом України 21 липня 2009 року було скасовано рішення суду від 31 січня 2008 року і справу направлено на новий розгляд. За участю представника Херсонської міської ради ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15 вересня 2009 року позовну заяву ЗАТ «Херсонліфт» було залишено без розгляду. 18 квітня 2011 року Херсонська міська рада звернулася до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації з листом про внесення змін до реєстру прав власності на нерухоме майно, щодо права власності ЗАТ «Херсонліфт» у відповідності до постановлених судових рішень.

Як вбачається з листа Прокуратури Херсонської області від 12 червня 2012 року, адресованому Начальнику Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, у прокуратурі перебували інвентарні справи на об`єкти нерухомості, серед яких і інвентарна справа спірного приміщення. За минуванням потреби дані справи прокуратурою було повернуто до ХДБТІ (а.с.202 інв. справи).

Тобто, з наведеного вбачається, що як Херсонській міській раді, так і прокуратурі було відомо про неодноразову продаж спірного майна після постановлення Господарським судом Херсонської області 15 вересня 2009 року ухвали про залишення без розгляду позову ЗАТ «Херсонліфт». В матеріалах справи відсутні будь-які відомості стосовно того, що позивачем здійснювалися необхідні дії для відновлення свого порушеного права.

Звернувшись до суду 16.09.2015 року, прокурором пропущеного встановлений законом трирічний строк, який розпочався з моменту виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Херсонська міська рада та позивач з 2009 року знали про порушення права власності на спірний об`єкт нерухомого майна.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що є підстави для відмови в задоволені позову в зв`язку з попуском строку позовної давності.

Керуючись ст.121 Конституції України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, ст.ст.2, 15, 256, 257, 261 ЦК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову прокурора Херсонської місцевої прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 17.05.2019 року.

Суддя: С.І.Майдан