Рішення № 81821964, 05.04.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/850/19

№ 2/183/1907/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05 квітня 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання - Спіциної Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" про стягнення заборгованості по заробітній платі, невикористаних днів щорічної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

11 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що він працював на ТОВ "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" з 18 червня 2018 року по 10 грудня 2018 року на посаді Інспектор технічний з посадовим окладом 4 500,00 грн. Щомісячно відповідач здійснював нарахування йому сум заробітної плати та виплачував їх, але перестав здійснювати їх у повному обсязі з 01 грудня 2018 року та до часу звільнення - 10 грудня 2018 року згідно Наказу № 82-к/2018 від 10 грудня 2018 року за п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно довідки № 77/18 від 10 грудня 2018 року, яка була надана йому за місцем роботи, під час звільнення, заборгованість із заробітної плати станом на 10 грудня 2018 року становить 811,90 грн. та заборгованість за невикористані дні щорічної відпустки становить 724,50 грн., тобто загальна заборгованість відповідача становить 1 536,40 грн. Крім того, у зв`язку з затримкою виплати заробітної плати відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, яка за 54 дні становить 8 891,10 грн. Разом з тим, протиправними діями відповідача з несвоєчасної виплати заробітної плати йому нанесено моральних страждань, оскільки він втратив нормальні життєві зв`язки, змушений економити на харчах, що в свою чергу негативно впливає на відносини у його родині, тобто відповідачем йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 5 000,00 грн.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просив суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" на його користь заборгованість із заробітної плати за період з 01 грудня 2018 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 811,90 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" на його користь заборгованість за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 724,50 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, на день подання позову у розмірі 8 891,10 грн.:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" на його користь моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 12 лютого 2019 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін (а.с. 24-25).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 18 червня 2018 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду технічного інспектора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал", 19 вересня 2018 року назву його посади було змінено на "Інженер технічний", а 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпПУ (за згодою сторін), що підтверджується трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 , наданою суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 9-12).

У відповідності до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку погоджується. Кожен має право на заробітну плату.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України Підставами припинення трудового договору є: угода сторін.

У відповідності до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що при звільненні, з ОСОБА_1 не був проведений розрахунок по заробітній платі, заборгованість станом на 10 грудня 2018 року становила 1 536,40 грн., з яких: 811,90 грн. - заборгованість із заробітної плати та 724,50 грн. - заборгованість за невикористані дні відпустки, що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" № 77/18 від 10 грудня 2018 року, наданою суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 13).

Відповідно до ст. 117 КЗпПУ, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Встановлено, що остаточний розрахунок при звільнення з ОСОБА_1 проведений не був, у зв`язку з чим, затримка розрахунку при звільненні становила період з 10 грудня 2018 року по день звернення до суду за захистом своїх прав, тобто 54 робочих днів.

В абзаці 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, закріплено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 6 ч. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 грудня 1999 року Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення

Судом установлено, що ОСОБА_1 працював на ТОВ "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" з посадовим окладом 4 500,00 грн., заробітна плата з урахуванням утриманих податків становила 3 622,50 грн. на місяць. Таким чином середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 164,65 грн. (3 622,50 грн. + 3 622,50 грн.) : 44 роб. днів. За два місяця).

В зв`язку з наведеним, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення становить 8 891,10 грн. (164,65 грн. х 54 робочих днів), в зв`язку з чим, позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню, як і підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за заробітною платою станом на день звільнення - 10 грудня 2018 року у розмірі 811,90 грн. та заборгованості за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 724,50 грн.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з таких підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 237 1 КЗпПУ відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Суд приходить до переконання, що діями відповідача, які полягали у порушенні відносно позивача трудового законодавства в частині своєчасної виплати заробітної плати, позивачу була спричинена моральна шкода, оскільки порушення його прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому, з урахуванням обставин справи, враховуючі принцип справедливості та розумності, суд приходить до переконання, що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню та з відповідача належить стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 500,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з чим, з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" про стягнення заборгованості по заробітній платі, невикористаних днів щорічної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" на користь ОСОБА_1 заборгованість за заробітною платою станом на день звільнення - 10 грудня 2018 року, у розмірі 1 536,40 грн., з яких: 811,90 грн. - заборгованість із заробітної плати за період з 01 грудня 2018 року по 10 грудня 2018 року та 724,50 грн. - заборгованість за невикористані дні щорічної відпустки.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 грудня 2018 року по 11 лютого 2019 року в сумі 8 891,10 грн., без утримування прибуткового податку та інших платежів.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 500,00 грн. (п`ятсот грн. 00 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" на користь держави судові витрати у розмірі сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал", код ЄДРПОУ 34563125, місцезнаходження юридичної особи: 01021, м. Київ, Кловський Узвіз, 8Б.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне рішення суду складено 05 квітня 2019 року.

Суддя Д. І. Городецький