Ухвала суду № 81814166, 14.05.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16079/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі судових засідань Шевченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням Щербак Юлії Валентинівни в інтересах Акціонерного товариства «Укрзалізниці» про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2019, у кримінальному провадженні № №42018000000002785 від 08.11.2018, на майно,-

В С Т А Н О В И В:

27.03.2019 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання Щербак Юлії Валентинівни в інтересах Акціонерного товариства «Укрзалізниці», яке передано слідчому судді Ільєвій Т.Г. 29.03.2019, про часткове скасування арешту майна, згідно вимог якого остання просить: частково скасувати арешт в частині скасування заборони на право користування майном, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/3136/19-к від 24.01.2019 в межах кримінального провадження № №42018000000002785 від 08.11.2018, на майно, а саме: клеми роздільного рейкового скріплення залізничної ПКЛ», код товару - 34940000-8, код МТР УЗ (класифікатор) - 749786 (244413), які виготовлялися відповідно до ТУ У 30.2-14367980-022:2014 у кількості 260,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-01918-01 від 17.08.2018, та у кількості 101,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-00918-01 від 18.08.2018, які перебувають у володінні структурних підрозділів регіональних філії АТ «Українська залізниця».

Мотивуючи подане клопотання про часткове скасування арешту майна, заявник вказує, що на даний час відсутня необхідність у подальшому застосуванні арешту майна в частині заборони користування.

Представник заявника - Щербак Ю.В . в судове засідання не з`явилася, про місце і час розгляду клопотання повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд клопотання у її відсутність, вимоги підтримала та просила задовольнити.

Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор Мамедов Р.Г. в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд клопотання у відсутність сторони обвинувачення, щодо задоволення вимог клопотання не заперечував.

Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, враховуючи при цьому вимоги статтей 22, 26, 174 КПК України, вважає за можливе провести розгляд клопотання у відсутність нез`явившихся осіб, на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, письмові докази, враховуючи позицію учасників кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Так, судовим розглядом вставнолено, що Першим відділом процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях, Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42018000000002785 від 08.11.2018 за фактом розтрати майна службовими особами Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця», ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», використовуючи своє службове становище, за попередньою змовою з ТОВ «КРЕНДЛЗ», сприяли в одержанні державних замовлень на постачання товаро-матеріальних цінностей для об`єктів залізничної інфраструктури за завищеними цінами, чим завдано державі збитків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/3136/19-к від 24.01.2019, накладено арешт на «клеми роздільного рейкового скріплення залізничної ПКЛ», код товару - 34940000-8, код МТР УЗ (класифікатор) - 749786 (244413), які виготовлялися відповідно до ТУ У 30.2-14367980-022:2014 у кількості 260,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-01918-01 від 17.08.2018, та у кількості 101,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-00918-01 від 18.08.2018, які перебувають у володінні структурних підрозділів регіональних філії АТ «Українська залізниця».

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України, якою визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється впровадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю, або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Натомість, під час судового розгляду встановлено, що сторона обвинувачення не заперечує проти задоволення вимог клопотання про часткове скасування арешту майна та надання можливості користування майном, що свідчить про те, що на даний час відпала необхідність у подальшому застосуванні арешту майна заявника.

За викладених обставин, слідчий суддя враховує процесуальну позицію учасників кримінального провадження щодо згоди із вимогами клопотання, а відтак, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 2, 22, 26, 170,172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Частково скасувати арешт, а саме в частині скасування заборони на право користування майном, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/3136/19-к від 24.01.2019 в межах кримінального провадження № №42018000000002785 від 08.11.2018, на майно, а саме: клеми роздільного рейкового скріплення залізничної ПКЛ», код товару - 34940000-8, код МТР УЗ (класифікатор) - 749786 (244413), які виготовлялися відповідно до ТУ У 30.2-14367980-022:2014 у кількості 260,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-01918-01 від 17.08.2018, та у кількості 101,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-00918-01 від 18.08.2018, які перебувають у володінні структурних підрозділів регіональних філії АТ «Українська залізниця».

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва