Вирок № 81814088, 23.04.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/3903/18

Провадження № 1-кп/490/494/2018

У Х В А Л А

23 квітня 2019 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі: головуючого судді - Алєйнікова В.О.,

при секретарі - Сасік Я.С.

за участі прокурора - Коткової В.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

його захисників - Бараненко Д.В., Марченка В.І.

обвинуваченого - ОСОБА_2

його захисників - Куліша Д.І., Тітуся А.В.

потерпілого - ОСОБА_3

представника потерпілого - Чернієнко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 42017150000000227 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

та

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Васильків Київської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 3 статті 189 Кримінального Кодексу України, -

встановив:

В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 3 статті 189 Кримінального Кодексу України.

Після вислуховування сторін кримінального провадження, вивчення змісту обвинувального акту та доданих до його матеріалів суд дійшов такого.

І. Щодо подальшого руху кримінального провадження.

1. В межах цього кримінального провадження будь-яких угод не укладено, через що підстави для прийняття рішень, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України є відсутніми.

2. Під час підготовчого судового засідання захисник Марченко В.І. заявив клопотання про закриття провадження у справі, спираючись про те, що на момент направлення обвинувального акту до суду строки досудового розслідування сплинули.

Захисник Бараненко Д.В., обвинувачений ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники клопотання захисника Марченка В.І. підтримали.

Прокурор у суді вважала заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню, спираючись про те, що закриття провадження у справі через сплинення строків досудового розслідування в цьому випадку діючим законодавством не передбачене.

Потерпілий та його представник у суді підтримали позицію прокурора.

З цього приводу судом встановлено таке.

2.1. Щодо фактичних обставин руху справи, які сторонами кримінального провадження не оспорюються, суд відзначає таке.

Відомості про кримінальне правопорушення, що є предметом розгляду в межах цієї кримінальної справи, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2017 року.

03 травня 2018 року /в межах строку досудового розслідування/ у цьому кримінальному провадженні був складений та затверджений обвинувальний акт.

14 травня 2018 року /поза межами строку досудового розслідування/ цей обвинувальний акт був направлений до Центрального районного суду міста Миколаєва та в той же день отриманий судом.

2.2. Процесуальні відносини, що виникли в зв`язку з такими діями, є врегульованими такими нормами діючого законодавства.

Підстави закриття провадження у справі є передбачені статтею 284 Кримінального Процесуального Кодексу України.

При цьому норма цієї статті у редакції, що діяла станом на 13 вересня 2017 року можливості закриття кримінального провадження у разі порушення строків досудового розслідування не передбачала.

03 жовтня 2017 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", частина 19 статті 7 § 1 розділу 4 якого передбачала доповнення статті 284 Кримінального Процесуального Кодексу України пунктом 10, відповідно до вимог якого кримінальне провадження закривається у разі, якщо сплили строки досудового розслідування у справі. При цьому пунктом 4 § 2 розділу 4 цього Закону визначалось, що ці зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

В той же час, стаття 5 Кримінального Процесуального Кодексу України передбачає, що за загальним правилом процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

2.3. Наведені фактичні обставини кримінального провадження та приписи діючого законодавства призводять до необхідності вирішення заявленого захистом клопотання про закриття кримінального провадження таким чином.

В цьому випадку відомості про кримінальне правопорушення, що розглядається в межах цього кримінального провадження, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" в частині запровадження нової підстави для закриття кримінального провадження. Відповідно до наведених вище вимог цього Закону за такого слід дійти висновку, що підстави для закриття кримінального провадження в цьому випадку є відсутніми.

Посилання ж захисту на вимоги статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу в цьому випадку суд вважає неприйнятними з огляду на таке.

По-перше, відповідно до статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України під час кримінального провадження, зокрема, суд, зобов`язаний неухильно дотримуватись вимог діючого законодавства. Наразі законодавець чітко визначив порядок застосування вказаної захисником норми, та підстави для незастосування вимог діючого законодавства є відсутніми. Посилання ж захисту щодо того, що вказані норми не відповідають Конституції України та іншим нормам кримінального процесуального закону мають розглядатись в межах конституційного судочинства Конституційним Судом України, але не місцевим судом під час розгляду конкретного кримінального провадження. Посилання захисту про те, що у разі майбутнього ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційних застережень пункту 4 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" захист прав обвинувачених не буде можливим не відповідають дійсності, адже суд може застосувати відповідні норми як під час судового розгляду кримінального провадження, так й після його завершення - в порядку виключного провадження.

По-друге, системний аналіз норм кримінального законодавства доводить, що норма пункту 4 § 2 розділу 4 вказаного Закону є спеціальною відносно до норми статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України, адже регулює порядок дії кримінального процесуального закону у часі у конкретному випадку. Відповідно до загальних засад правозастосовної діяльності у випадку конкуренції між загальною та спеціальною нормами застосуванню підлягає саме спеціальна норма.

По-третє, за своїм змістом запроваджена згаданим Законом норма пункту 10 статті 284 Кримінального Процесуального Кодексу України передбачає кримінально-процесуальну санкцію, яка застосовується у разі недодержання органами досудового розслідування встановлених законом строків проведення такого розслідування. Застосування ж санкцій до правовідносин, що виникли раніше їх запровадження, суперечить загальним засадам права, зокрема - засаді правової визначеності.

Наведене у сукупності доводить, що у задоволенні клопотання захисту, як такого, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства, слід відмовити.

Про наявність інших підстав для закриття кримінального провадження сторони або потерпілий не посилаються.

Наведене доводить, що в дійсності в цьому випадку передбачені законом підстави для закриття провадження у справі є відсутніми.

3. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні в цілому відповідають вимогам статті 291 КПК України, про його невідповідність цим вимогам сторони не посилаються.

Отже, підстави для прийняття рішення про повернення обвинувальних актів прокурору, передбачені пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України, в цьому випадку також відсутні.

4. Це кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду міста Миколаєва, заперечень проти такого сторонами не наведено.

Отже, підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктом 4 частини 3 статті 314 КПК України, в цьому випадку також є відсутніми.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 314, частини 1 статті 315 КПК України за такого справу необхідно призначити до судового розгляду, провівши задля цього підготовчі дії, що передбачені частиною 2 цієї статті.

ІІ. Щодо питань, пов`язані із підготовкою справи до судового розгляду.

1. Відповідно до статті 31 Кримінального Процесуального Кодексу України розгляд цього кримінального провадження має здійснюватись суддею одноособово.

2. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 315 КПК України за такого суд має визначити дату та місце проведення судового засідання.

Виходячи з цього, суд вважає за необхідне, з урахуванням навантаження суду, призначити судове засідання на "6" серпня 2019 року на 10-00 годину та проводити його у приміщенні Центрального районного суду міста Миколаєва.

3. При цьому враховуючи, що в цьому випадку про проведення закритого судового засідання сторони не просять, та передбачені законом підстави для такого є відсутніми, розгляд справи слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

4. Судове засідання у цьому кримінальному провадженні слід здійснювати за участі обвинувачених, їх законних представників, їх захисників, потерпілих та їх представників.

5. При цьому представнику персоналу органу пробації слід доручити скласти досудову доповідь у справі.

6. Під час підготовчого судового засідання потерпілий подав цивільний позов до обвинувачених про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої стверджуваним злочином.

Відповідно до статті 128 Кримінального Процесуального Кодексу України потерпілий має право на пред`явлення цього позову, та такий позов має розглядатись під час розгляду кримінального провадження.

Отже, поданий потерпілим цивільний позов слід прийняти до провадження суду та розглядати його в межах цього кримінального провадження.

ІІІ. Щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу.

1. Під час підготовчого судового засідання захисник Бараненко Д.В. заявив клопотання про зміну обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.

1.1. В обґрунтування послався про те, що наразі цей обвинувачений виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, ризики, що зумовили обрання цього запобіжного заходу, наразі відпали, а відносно іншого обвинуваченого запобіжний захід не обирався взагалі.

У суді обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники заявлене клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні.

При цьому вони додатково зазначали, що одночасно з обранням запобіжного заходу у вигляді застави на цього обвинуваченого було покладено низку обов`язків, строк застосування яких наразі сплинув. Застава ж, як вказував захист, була застосована на забезпечення виконання відповідних обов`язків. З огляду ж на сплив строків покладення обов`язків, як зауважував захист, подальше застосування застави є позбавленим сенсу, адже немає обставин, які вона має забезпечити.

Захисник також зауважували й про те, що застава обиралась в зв`язку із тим, що ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального Кодексу України. Наразі ж обвинувачення змінене на статтю, яка є менш суворою. На думку захисту, таке свідчить про те, що підстави, які зумовили обрання запобіжного заходу у вигляді застави, наразі усунуті.

1.2. Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники клопотання захисту ОСОБА_6 під час підготовчого судового засідання підтримали.

1.3. Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження по суті просила ухвалити з цього питання законне та обґрунтоване рішення.

При цьому вона підкреслювала, що наразі процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 є належною саме через те, що вона була належним чином забезпеченою завдяки застави.

1.4. Потерпілий та його представник під час судового розгляду кримінального провадження підтримали позицію прокурора.

2. З цього приводу судом встановлено таке.

2.1. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цією ж ухвалою був визначений розмір застави у сумі 134.720 /сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять/ грн., за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області ОСОБА_6 підлягав негайному звільненню з під варти, але на нього покладалась низка обов`язків з числа передбачених у частині 5 статті 194 КПК України.

При цьому суд зауважив, що у разі порушення ОСОБА_6 вказаних обов`язків, а також - його процесуальних обов`язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, слід звернути у дохід держави, та таке є підставою для вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень частини 7 статті 194 КПК України.

2.2. На виконання цієї ухвали 25 жовтня 2017 року Марченко В.І. вніс на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області 134.720 грн., в зв`язку із чим ОСОБА_6 був звільнений з-під варти.

2.3. Наразі строк виконання передбачених частиною 5 статті 194 КПК України обов`язків, що покладались на ОСОБА_6 вказаною ухвалою, сплинув.

Разом із цим, відповідно до прямих вказівок вказаної ухвали, в нього залишились обов`язки з явки за першою вимогою суду, а також - щодо повідомлення про зміну місця свого проживання, зокрема - суду.

2.4. Під час винесення вказаної ухвали апеляційний суд Миколаївської області виходив з того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрювався у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального Кодексу України та наявності ризиків того, що ОСОБА_6 , маючи у зв`язку з тривалою службою у правоохоронних органах, особисті та службові зв`язки з службовими особами ГУ НП в Миколаївській області, може як безпосередньо, так і через інших осіб, впливати на свідків та потерпілих, а також - ухилитись від суду.

3. Відповідно до частини 3 статті 315 Кримінального Процесуального Кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 1-р/2017 від 23 листопада 2017 року, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.

Конституційний Суд України також зазначив, що у положеннях частин першої, другої статті 42 Кримінального Процесуального Кодексу України розмежовано поняття "підозрюваний", "обвинувачений (підсудний)" у кримінальному провадженні. Водночас частиною першою статті 177 цього Кодексу передбачено можливість застосування запобіжних заходів як до підозрюваного, так і до обвинуваченого, а частиною другою цієї статті визначено підстави застосування таких заходів слідчим суддею, судом. Наслідками направлення в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу, та надходження до суду обвинувального акта є набуття особою, щодо якої складено такий обвинувальний акт, нового процесуального статусу - обвинуваченого (підсудного), а також початок нової процесуальної стадії кримінального провадження - стадії судового провадження у суді першої інстанції.

Конституційним Судом України зроблений висновок про те, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного.

Далі Конституційний Суд України зазначає, що обрання, зміна або скасування запобіжного заходу під час підготовчого провадження можливі лише за клопотаннями сторін кримінального провадження.

4. Повертаючись до обставин розгляду цієї справи, суд відзначає, що наразі у суді наявним є лише одне клопотання - про зміну відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання.

Клопотання про інше прокурором не заявлене.

За такого суд є позбавленим процесуальної можливості ухвалити інше рішення, ніж як про зміну раніше обраного відносно цього обвинуваченого запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

5. Підстав для скасування запобіжного заходу відносно цього обвинуваченого суд не вбачає, адже він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та маючи у зв`язку з тривалою службою у правоохоронних органах, особисті та службові зв`язки з службовими особами ГУ НП в Миколаївській області, може як безпосередньо, так і через інших осіб, впливати на свідків та потерпілих, а також - ухилитись від суду.

6. В зв`язку із зміною запобіжного заходу внесені за ОСОБА_6 суму застави слід повернути заставодавцю.

Отже, клопотання захисту про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 194-196, 314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні клопотання захисту про закриття кримінального провадження № 42017150000000227 про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 3 статті 189 Кримінального Кодексу України - відмовити.

2.Кримінальне провадження № 42017150000000227 про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 3 статті 189 Кримінального Кодексу України - прийняти до провадження Центрального районного суду міста Миколаєва.

3.Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 3 статті 189 Кримінального Кодексу України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 7 серпня 2019 року на 10-00 годину.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

4.Доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудові доповіді відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у строк до 07 серпня 2019 року.

5.Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - прийняти до провадження Центрального районного суду міста Миколаєва та розглядати його в межах цього кримінального провадження.

6.Клопотання захисника Марченка В.І. - задовольнити

Обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави змінити на особисте зобов`язання.

Заставу, внесену за ОСОБА_6 на депозитний рахунок № 37316051016294 територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області в ДКС України м. Київ МФО 820172 в сумі 134.720 грн. /сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять гривень/ згідно квитанцій № 0.0.878437649.1 від 24 жовтня 2017 року та № 0.0.879821898.1 від 25 жовтня 2017 року Марченком Володимиром Івановичем - повернути Марченку Володимиру Івановичу .

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ =В.О.АЛЄЙНІКОВ=