Рішення № 81812457, 11.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43346/17

Провадження № 2-а/761/32/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Мальцева Д.О.

при секретарі Фецяк Р.А.

за участю

представника позивача ОСОБА_1 .

представник відповідача-1 Захаров А.О .

представник відповідача-2 Корчинська М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_3 до Київської митниці ДФС, Державна фіскальна служба України про скасування постанов у справі про порушення митних правил та закриття провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач 2), відповідно до якого просив скасувати Постанову у справі про порушення митних правил № 0232/12500/17 від 21.09.2017 відповідача 1 та постанову відповідача 2 від 21.10.2017 щодо накладення на позивача стягнення у виді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що складає 1 241 821, 17 грн.; закрити провадження по справі про порушення митних правил № 0232/12500/17 від 21.09.2017 відповідача 1 про притягнення позивача, представника підприємства-декларанта ТОВ «М-ЕНД-С» до адміністративної відповідальності, передбаченої санкцією ст. 485 Митного кодексу України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

1.Стислий виклад позицій сторін

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, який займає посаду агента з митного оформлення вантажів та товарів митно-брокерського департаменту ТОВ «М-ЕНД-С» 14.04.2017 подано до Київської митниці ДФС на ВМО - 1 МП «Східний термінал» митну декларацію № UA125010/2017/016427 (далі по тексту - МД).

Разом з тим, відповідачем 1 було складено протокол про порушення митних правил № 0232/12500/17 від 13.05.2017р. та прийнято рішення про відмову у митному оформленні МД № UA125010.2017.016427 з тих підстав, що всупереч ч. 1 ст. 87 Митного кодексу України, опис товару в графі 31 МД імпортних електронних митних декларацій, відомості про які зазначено в графі 40 МД та зазначений в імпортних інвойсах не відповідає опису товарів, зазначених у МД та поданому інвойсі до митного оформлення за митною декларацією в режимі реекспорт, інформація про партію товару зазначена у графі 31 електронної митної декларації в режимі реекспорт, відрізняється від інформації, що міститься на маркувальній етикетці товару. При цьому, в постанові вказано, що митним брокером не надано достатньо документів для підтвердження невиконання (неналежного виконання) умов нього договору або з інших обставин, шо перешкоджають його виконанню.

В подальшому, відповідачем 1 постановою від 21.09.2017 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає: 1241821 грн. 17 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, 21.10.2017 постановою відповідача 2 скаргу ОСОБА_3 на постанову Київської митниці ДФС від 21.09.2017 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

З такими рішеннями відповідачів позивач не погоджується, у зв`язку з невідповідністю викладених у постановах висновків фактичним обставинам справи. Вказує, що 14.04.2017 позивачем було подано до Київської митниці ДФС на ВМО - 1 МП «Східний термінал» митну декларацію № UA125010/2017/016427 (далі по тексту - МД). Товар «Насіння соняшнику для посіву» за МД було заявлено уповноваженою особою в режимі реекспорт. При цьому, товари були поміщені у митний режим імпорту і повертались нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору №PRUA 17/02 від 24.10.2016 у зв`язку з невиконанням умов договору. При цьому, товари були раніше ввезені на територію України та випущені у вільний обіг в лютому 2017 року, що свідчить про те, що строки вивозу раніше ввезеного товару не перевищують шести місяців. Імпортні ГТД та інвойси до них були надані відповідачу 1 у якості підтвердження. Товари перебували у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України та у відповідності до документів та даних на упаковці їх можна було ідентифікувати як такі, що раніше були ввезені на митну територію України за номерами партій. Відтак, позивачем було виконано всі умови поміщення товару в митний режим реекспорт, а тому в його діях відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.458 МК України.

Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення позовних вимог, вказав, що позивач нічого не зазначає про розбіжності у маркуванні товару, на які вказували органи ДФС у протоколі про порушення митних правил та оскаржуваних постановах. Після проведення митного огляду/переогляду товарів було повністю підтверджено висновок митниці щодо невідповідності товарів, поданих до митного оформлення у митному режимі «реекспорт» до товарів, раніше ввезених ТОВ «Піонер Насіння Україна» у митному режимі «імпорт», оскільки у ході проведення переогляду товарів за МД від 14.04.17 № UA125010/2017/016427 виявлено, що на маркувальній етикетці товару наявні наступні позначення кирилицею та латинськими літерами: «Номер партії E3WDL 11018-00», та латинськими літерами: «BATCH 2990206», що не відповідає відомостям, зазначеним у графі 31 митної декларації від 14.04.17 № UA125010/2017/016427, у якій заявлено номер партії товару - «2990206» та митний режим - «реекспорт».

Крім того, позивач як декларант не вказав у МД всі, без виключення дані, які дозволяють точно та беззаперечно ідентифікувати товар, як це передбачено положеннями МК України.

Також в МД від 14.04.2017 не було вказано наступний товар: СА-16СА-899-60879/2991411 -461 мішків, СА-16СА-899-60879/2990206 - 60 мішків, СА-16СА-899-60879/2990206 - 80 мішків та СА-16СА-899-60879/2990206 - 2016, проте зазначено в МД від 24.02.2017.

При цьому, зазначені на пакуванні товару написи кирилицею та латинськими літерами вказують на інше географічне положення місця зростання товару, країну, регіон, географічні особливості, відносно раніше імпортованого товару, що також свідчить про недотримання позивачем критеріїв МК України щодо відповідності заявлених до митного оформлення товарів митному режиму «реекспорт».

Також вказує, що документи, подані ОСОБА_3 з метою митного оформлення товару у режимі «реекспорт» не містять достатніх даних, що підтверджували факт оформлення сторонами зовнішньоекономічної угоди процедури рекламації та/або невиконання (неналежного виконання) умов договору. Зокрема, зазначене позивачем в якості підстави для оформлення вантажу у гр. 44 МД від 14.04.17 доповнення № 4 до договору, разом з тим ніяких посилань на невиконання обов`язків сторін за договором № PRUA17/02від 24.10.16 у доповненні немає, відтак позивач не мав підстав для митного оформлення товарів в режимі «реекспорт».

Таким чином позивачем у позові надається підтвердження факту недотримання ним норм та вимог митного законодавства щодо застосування митного режиму «реекспорт» до задекларованого позивачем товару.

З врахуванням наведеного, позивач не пересвідчився у правильності заявлених ним органу ДФС даних та відомостей, хоча у відповідності до ст. 266, 257 МК України був зобов`язаний це зробити, не оглянув товар, не витребував у підприємства - декларанта додаткову документацію, що вказує на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Відтак, представник відповідача 1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. У своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що в ході митного контролю та аналізу поданих позивачем до Київської митниці ДФС 14.04.2017 МД № UA125010/2017/016427 та документів до неї митницею було встановлено факт відсутності умов для застосування митного режиму «реекспорт» до товару, заявленого у цій МД у зв`язку з неподанням органу доходів і зборів достатніх даних та відомостей, необхідних для ідентифікації товарів, що реекспортуються та які підтверджують невиконання (неналежне виконання) умов договору, у зв`язку з чим КМ ДФС винесено постанову у справі про порушення митних правил.

2.Процесуальні дії у справі. Заяви та клопотання

30.11.2017 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Рибака М.А. відкрито провадження по справі, призначено судове засідання.

30.03.2018 від представника відповідача 1 надійшов відзив.

02.04.2018 в судовому засіданні до матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву відповідача 2.

27.09.2018 від представника відповідача 2 надійшли додаткові пояснення до відзиву.

29.10.2018 від позивача надійшла відповідь на додаткові пояснення відповідача 2.

29.10.2018 від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідача 1 та відповідача 2.

На підставі Розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва № 01-08-1495 від 03.12.18 року вказану справу передано до провадження судді Мальцева Д.О.

05.12.2018 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. справу прийнято до свого провадження та, з врахуванням змін, які набули чинності 15.12.2017 щодо викладення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

07.02.2019 від представника відповідача 2 надійшов другий відзив на позовну заяву.

11.03.2019 в судовому засіданні представнику позивача 2 відмовлено в долученні до матеріалів справи другого відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів

Так, в судовому засіданні встановлено і це не заперечувалось сторонами, що 14.04.2017 до відділу митного оформлення №1 м/п «Східний термінал» Київської митниці ДФС агентом з митного оформлення вантажів та товарів митно-брокерського департаменту ТОВ «М-ЕНД-С» (02092, м. Київ, вул. Довбуша, 37, код ЄДРПОУ 0032305728), ОСОБА_3 заявлено товар «Насіння соняшнику для посіву (Helianthus annuus): - Sunflower/Соняшник, гібрид P64LC108-1613, партія 2990206 - 1634 мішків. Торговельна марка - Pioneer. Виробник - Pioneer Hi-Bred Switzerland S.A. Країна виробництва - US.», з метою вивезення за межі митної території України в режимі реекспорту, на адресу PIONEER HI-BRED SEED AGRO SRL (DN2 km 19, 7 Ganeasa, jud. llfov Румунія), за митною декларацією поданою в електронному вигляді (далі по тексту - ЕМД, МД) з прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів внутрішній № 1170.

ЕМД прийнято та присвоєно реєстраційний №UA125010/2017/016427.

Згідно з даними, вказаними у гр. 54 ЕМД № UA125010/2017/016427, декларація подана до митного оформлення агентом з митного оформлення вантажів та товарів митно-брокерського департаменту ТОВ «М-ЕНД-С» ОСОБА_3 , що засвідчено електронним цифровим підписом.

Відправником товару є ТОВ «Піонер Насіння Україна» (Україна), а одержувачем виступає не сторона за контрактом № PRUA 17/02 від 24 жовтня 2016 року та актом про повернення товару, тобто компанія, що зареєстрована в республіці Швейцарії, а компанія PIONEER HI-BRED SEEDS AGRO SRL DN2 km, Ganeasa, Ilfov - Румунія.

Згідно графи 40 ЕМД № UA125010/2017/016427, заявлені до митного оформлення товари було попередньо ввезено та здійснено митне оформлення Львівською митницею ДФС типу ІМ 40 від 20.02.2017 № 209140000/2017/007819 та від 24.02.2017 №209140000/2017/008676. При цьому, митний огляд, з метою ідентифікації товарів при імпорті, не проводився. Відповідність маркування товарів відомостями, заявленим у товаросупровідних документах та імпортній ЕМД не проводилась.

Вказані обставини в судовому засіданні також не заперечувались сторонами.

З метою перевірки правильності заявленого митного режиму «реекспорт» митницею здійснено аналіз поданих разом з декларацією документів.

13.05.2017 у відношенні позивача Київською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0232/12500/17 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

22.06.2017 Київською митницею ДФС винесено постанову у справі про порушення митних правил митних правил № 0232/12500/17, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

10.07.2017 позивач звернувся із скаргою на вказану постанову до ДФС України, за результатами розгляду якої винесено постанову від 28.07.2017, якою постанову Київської митниці ДФС від 22.06.2017 скасовано, а справу про порушення митних правил № 0232/12500/17 направлено на новий розгляд.

21.09.2017 відповідачем 1 винесено постанову, якою позивача визнано винним в порушенні митних правил, передбачене ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1241821, 17 грн.

Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої 20.10.2017 ДФС України прийнято постану, якою без змін залишено постанову Київської митниці ДФС від 21.09.2017, а скаргу позивача - без задоволення.

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що в його діях відсутні ознаки порушення митних правил, а посадовими особами ДФС помилково застосовано норми діючого законодавства.

При цьому, вказує, що всі вимоги законодавства з питань державної митної справи для поміщення товарів у митний режим «реекспорт» виконано в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що згідно оскаржуваної постанови від 21.09.2017, винесеної заступником начальника Київської митниці ДФС - начальником протидії митним правопорушенням Литвиненко С.В. в справі про порушення митних правил № 0232/12500/17, у позивача були відсутні підстави для здійснення митного оформлення товарів в режимі «реекспорт» з огляду на наступне.

Так, згідно постанови, на момент подання до оформлення ЕМД позивачем не надано будь-яких документів, що підтверджують невиконання (неналежне виконання) умов зовнішньоекономічного Договору купівлі-продажу № PRUA17/02 від 24.10.2016.

Постановою встановлено, що під час здійснення митного оформлення товарів в режимі «реекспорт», позивачем надано Доповнення №4 від 07.04.2017 до Договору купівлі-продажу № PRUA17/02 від 24.10.2016, підписане особою, яка не зазначена в преамбулі - як на підставу для застосування митного режиму реекспорту до товарів, заявлених в ЕМД № UA125010/2017/016427 від 14.04.2017.

Постановою встановлено, що згідно графи 37 ЕМД № UA125010/2017/016427 код процедури переміщення товару відповідно до заявленого митного режиму - «1140 GT00». При цьому, згідно Класифікатору особливостей переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012, літерний код особливості переміщення «GT» свідчить про реекспорт товарів по рекламації відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 або п. 5 ч. 1 ст. 86 МК України.

Разом з тим, подані позивачем документи з метою митного оформлення товару у режимі «реекспорт» не містять достатніх даних, які б підтверджували рекламацію та невиконання (неналежного виконання) умов договору.

Позивачем додатково до митної декларації на підтвердження факту неможливості виконання п. 11 «Дистрибуція» зовнішньоекономічного договору № PRUA17/02 від 24.10.2016, надано Акт повернення, підписаний 19.04.2017.

Відповідно до вказаного Акту повернення, погодження питання реекспорту спричинено неможливістю виконання п. 11 «Дистрибуція» зовнішньоекономічного договору № PRUA17/02 від 24.10.2016, а саме відсутності у покупця ТОВ «Піонер насіння Україна», можливості в повному обсязі сприяти та здійснити зобов`язання щодо розвитку та збільшення реалізації на території України товару, у зв`язку з чим спричиняться великі залишки нереалізованого товару.

Проте аналізом зовнішньоекономічного контракту № PRUA17/02 від 24.10.2016 встановлено відсутність у покупця товару обов`язку щодо розвитку та збільшення реалізації товару на території України.

Крім того, Акт повернення від 19.04.2017 поданий позивачем через п`ять днів після подання митної декларації з метою здійснення митного оформлення товару в режимі «реекспорт».

Вказані в постанові від 21.09.2017 обставини підтверджуються наданим до матеріалів справи договором купівлі-продажу від 24 жовтня 2016 року № PRUA 17/02, укладеного між «Піонер Хай-Бред Світцерленд С.А .» (Швейцарія) та ТОВ «Піонер Насіння Україна» (Україна).

Крім того, з наданої до матеріалів справи додаткової угоди від 07.04.2017 № 4 та акту повернення, вбачається, що у зв`язку із неможливістю виконання пункту 11 «Дистрибуція» зовнішньоекономічного договору № PRUA 17/02, відповідно до якого покупець товариство з обмеженою відповідальністю «Піонер Насіння Україна», не має можливості в повному обсязі сприяти та здійснити зобов`язання щодо розвитку та збільшення реалізації на території України товару, в зв`язку з чим спричиняться великі залишки нереалізованого товару, сторони договору погодили повернення (реекспорт) Продавцю гібриду P64LC108-1613, в кількості 7140 мішків на суму 673 302 доларів США.

Оскаржуваною постановою було встановлено й інші порушення митних правил, а саме під час здійснення митного оформлення встановлено, що опис товару в графі 31 ЕМД типу ІМ 40 від 20.02.2017 № 209140000/2017/0077819 та від 24.02.2017 № 209140000/2017/008676 та поданих до цих деклараціях інвойсах не відповідає опису товарів, зазначених в ЕМД типу ЕК 11 АА від 14.04.2017 № UA125010/2017/016427 та поданому до митного оформлення інвойсі.

Також, 20.04.2017 в ході митного проведення переогляду товарів за ЕМД від 14.04.2017 виявлено, що на маркувальній етикетці товару наявний «Номер партії E3WDL 11018-00», також зазначено латиницею «BATCH-2990206», що не відповідає, відомостям зазначеним в графі 31 вказаної митної декларації, оскільки в графі зазначено номер партії «2990206».

Згідно оскаржуваної постанови, встановлені факти свідчать про відсутність умов для застосування митного режиму реекспорт до товару, зазначеного за ЕМД від 14.04.2017 № UA125010/2017/016427.

Відтак, згідно оскаржуваної постанови, агент з митного оформлення вантажів та товарів митно-брокерського департаменту ТОВ «М-ЕНД-С» ОСОБА_3 заявив у митній декларації від 14.04.2017 № UA125010/2017/016427 з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів у розмірі 413 940, 39 грн. неправдиві відомості щодо застосування режиму «реекспорт», тим самим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України, а тому останнього визнано винним у вчиненні порушення митних правила за вказаною статтею та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1241821, 17 грн.

Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої 20.10.2017 ДФС України прийнято постану, якою без змін залишено постанову Київської митниці ДФС від 21.09.2017, а скаргу позивача - без задоволення.

4.Норми права застосовані під час розгляду справи. Оцінка доказів

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов`язані із справлянням митних платежів.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України в редакції, що діяла на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин (далі по тексту - МК України), ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку;

Згідно ч. 1 ст. 85 МК України, реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 86 МК України визначені умови поміщення товарів у митний режим реекспорту.

Так, відповідно до пп. а, б п. 5 ч. 1 ст. 86 МК України, митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту; перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 МК України, застосування митного режиму реекспорту можливе за умови ідентифікації органом доходів і зборів товарів, заявлених у цей режим, як таких, що були раніше ввезені на митну територію України.

При цьому, положеннями розділу V МК України визначено, що до українських товарів, які випускаються для вільного обігу за межі митної території України без зобов`язань щодо їх зворотного ввезення, застосовується митний режим «експорт».

Згідно із Законом України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» при експорті насіння соняшнику справляється експортне мито у розмірі 10 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів (ч. 7 ст. 257 МК України).

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари/ найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів/; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати/ ставки митних платежів; застосування пільг зі сплати митних платежів; суми митних платежів; офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати/; відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу.

Органам доходів і зборів забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті (ч. 9 ст. 257 МК України).

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний, зокрема, здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант (ч. 5 ст. 266 МК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч.1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

5.Висновки суду

В судовому засіданні встановлено, що позивач займає посаду агента з митного оформлення вантажів та товарів митно-брокерського департаменту ТОВ «М-ЕНД-С».

14.04.2017 позивачем до Київської митниці ДФС на ВМО - 1 МП «Східний термінал» подано митну декларацію № UA125010/2017/016427.

21.09.2017 відповідачем 1 винесено постанову, якою позивача визнано винним в порушенні митних правил, передбачене ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1241821, 17 грн., оскільки позивачем під час митного оформлення не подано документи, які б підтверджували рекламацію та невиконання (неналежне виконання) умов договору.

Так, за договором купівлі-продажу від 24 жовтня 2016 року № PRUA 17/02, укладеного між « Піонер Хай -Бред Світцерленд С.А .» (Швейцарія) та ТОВ «Піонер Насіння Україна» (Україна) умови рекламації, які полягають у поверненні товару неналежної якості - відсутні.

Посилання позивача на додаткову угоду від 07 квітня 2017 року № 4 та акт повернення, в яких було зазначено про те, що у зв`язку із неможливістю виконання пункту 11 «Дистрибуція» зовнішньоекономічного договору № PRUA 17/02, відповідно до якого покупець товариство з обмеженою відповідальністю «Піонер Насіння Україна», не має можливості в повному обсязі сприяти та здійснити зобов`язання щодо розвитку та збільшення реалізації на території України товару, в зв`язку з чим спричиняться великі залишки нереалізованого товару, сторони договору погодили повернення (реекспорт) Продавцю гібриду P64LC108-1613, в кількості 7140 мішків на суму 673 302 доларів США також суд не приймає до уваги з огляду на те, що Акт повернення датований 19.04.2017, а відповідна декларація подавалася позивачем 14.04.2017.

Наведено свідчить про те, що не декларація подавалася на підставі такого акту, а акт було складено на підтвердження обставин, заявлених в декларації після її подання та на вимогу фіскального органу.

Крім того, у вказаному акті було зазначено, що у зв`язку з неможливістю виконання вимог п.11 «Дистрибуція» договору покупець ТОВ «Піонер насіння Україна» не має можливості в повному обсязі сприяти та здійснити зобов`язання щодо розвитку та збільшення реалізації на території України товару, в зв`язку з чим спричиняються великі залишки нереалізованого товару. При цьому, не вказано чому саме не має можливості виконати умови договору, не підтверджено жодними доказами, що сторонами вчинялися всі можливі дії для виконання умов договору, зокрема, не встановлено наявності переписки між сторонами договору з даного приводу. Крім того, не було встановлено строку придатності відповідного товару, у зв`язку з чим незрозумілою є необхідність саме повернення товару замість його зберігання з подальшою реалізацією. Також не встановлено на підставі чого було закуплено саме таку кількість товару, а не меншу, зокрема, задля уникнення необхідності реекспорту.

Зважаючи, що підстави повернення товару мають за мету повернення його лише у зв`язку із неможливістю збуту продукції на території України, суд вважає, що відсутні підстави здійснення митного оформлення товару в митному режимі «реекспорт» за рекламаційними умовами.

При цьому, з митної декларації слідує, що відправником товару є ТОВ «Піонер Насіння Україна» (Україна), а одержувачем виступає не сторона за контрактом № PRUA 17/02 від 24 жовтня 2016 року та актом про повернення товару, тобто компанія, що зареєстрована в республіці Швейцарії, а компанія PIONEER HI-BRED SEEDS AGRO SRL DN2 km, Ganeasa, Ilfov - Румунія.

Наведене є недотриманням вимог п.5 ч.1 статті 86 МК України, відповідно до якого митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари помішувалися у цей режим, у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ні товари: вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту; перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.

Також в судовому засіданні встановлено, що позивачем під час здійснення митного оформлення товарів було допущено й інші порушення норм МК України, зокрема, опис товару в в МД від 20.02.2017 № 209140000/2017/0077819 та від 24.02.2017 № 209140000/2017/008676 та поданих до цих деклараціях інвойсах не відповідає опису товарів, зазначених в МД від 14.04.2017 № UA125010/2017/016427 та поданому до митного оформлення інвойсі.

Отже, з врахуванням наведеного, позивачем в судовому засіданні не доведено тієї обставини, що останнім було надано до митної декларації достатньо документів, які б підтверджували наявність умов для застосування митного режиму «реекспорт» до товару, зазначеного за ЕМД від 14.04.2017 № UA125010/2017/016427 та не було допущено порушень інших норм митного законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями Конституції України, Закону України «Про вибори Президента України», ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 275, 293, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Київської митниці ДФС, Державна фіскальна служба України про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0232/12500/17 від 21.09.2017р. Київської митниці та постанови Державної фіскальної служби України від 20.10.2017р., - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складений 26.03.2019.

Суддя: