Рішення № 81803242, 16.05.2019, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/480/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Войтко А.Г.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Острозі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 Управління патрульної поліції в Рівненській області Демартаменту патрульної поліції Романюка Віктора Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження

встановив:

в Острозький районний суд звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до поліцейського роти №2 Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Романюка Віктора Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження, мотивуючи позов тим, що 08.04.2019 відносно нього відповідачем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №766655, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, за що накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 340 грн. Однак, вказує, що дане правопорушення він не вчиняв.

Зазначив, що він заперечував свою вину і не вважав, що ним вчинене адміністративне правопорушення, оскільки 08.04.2019 він їхав службовим автомобілем з с.Милятин Острозкого району Рівненської області до місця роботи в м.Дубно Рівненської області, де він працює агрономом в ТОВ “ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ” та рухаючись по дорозі М-06 Київ-Чоп, на 358 км, був зупинений працівниками поліції. Вказує, що транспортний засобі, яким він керував, належить на праві приватної власності підприємству на якому він працює і він використовується ним з метою поїздок в службових справах, а також з метою поїздок з місця роботи до місця проживання та назад, оскільки він працює на полях підприємства у різних районах. Зазначає, що керований ним транспортний засіб є легковим, не призначений для перевезення пасажирів чи вантажів з метою отримання прибутку, а тому не підлягає обов`язковому технічному контролю.

При цьому, постанова виносилась за відсутності посилань на докази, які підтверджували вчинення адміністративного правопорушення та з порушенням вимог КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови.

Ухвалою від 22.04.2019 відкрито провадження у справі за даною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відзив на позов не подав, жодних клопотань не заявляв.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення" № 11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4. XI. 1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на викладене суд розглянув справу за наявними у ній доказами в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії НК №766655 від 08.04.2019, винесеної поліцейським роти №2 Управління патрульної поліції в Рівненській області Демартаменту патрульної поліції Романюком В.В., ОСОБА_1 ., керував транспортним засобом марки ВАЗ 21214, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 08.04.2019 о 08 год. 25 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп, на 358 км, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але його не пройшов, чим порушив п.31.3.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП, за що до останнього застосовано адміністративне стягнення – штраф у розмірі 340 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію України» визначає, що основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративне правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення регулюється КУпАП, яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення в тому й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП).

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, чч.1-3, 5 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно ч.5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Як вбачається з ч.1 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі – інструкція №1395 від 07.11.2015), ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно до ч.4 розділу І інструкції №1395 від 07.11.2015, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.3 ст.121 КУпАП.

Як вбачається із вищевказаних норм, уповноважений поліцейський має право при виявленні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, скласти постанову про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності без попереднього складання протоколу про дане правопорушення, не залежно від того, зафіксоване чи не зафіксоване воно в автоматичному режимі, чи оспорюється факт вчинення такого правопорушення та накладення адміністративного стягнення, так як, такі правопорушення відносяться до сфери забезпечення дорожнього руху, разом з тим, не обмежені лише зафіксованими в автоматичному режимі, а зафіксовані в автоматичному режимі правопорушення також входять у цей перелік, разом з тим, розгляд таких правопорушень віднесено до компетенції Національної поліції.

Відповідно до п.1 р.ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 2 р.ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.3 ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №766655 складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.121 КУпАП.

Таким чином, приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №766655, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови із підстав, які зазначає позивач.

Щодо факту правопорушення.

В силу ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно дост.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для накладення адміністративного стягнення слугувало керування позивачем транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшло.

Керування транспортним засобом, який не пройшов обов`язкового технічного контролю, позивачем не заперечується, однак в обґрунтування протиправності винесення оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності зазначає, що транспортний засіб, яким він керував, не підлягає обов`язковому технічному контролю.

Проте, суд звертає увагу на те, що згідно з ч.1 ст.35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Частиною другою цієї статті визначено, що обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Положеннями ч. 8 цієї статті визначено, що на кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

При цьому, порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 (далі - Порядок № 137).

У відповідності до п. 1 Порядку № 137 порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

За приписами п. 3 Порядку № 137 періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

За вимогою власника обов`язковий технічний контроль транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку, але не підлягає обов`язковому технічному контролю, проводять за процедурою, визначеною цим Порядком.

Таким чином, обов`язковий технічний контроль кожні два роки проходять транспортні засоби, зокрема легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, якщо строк їх експлуатації перевищує два роки.

На підставі наведених вище положень суд діійшов висновку, що умови, за яких проведення обов`язкового технічного огляду транспортних засобів є обов`язковим, як і періодичність такого огляду, стосуються не тільки категорій транспортних засобів, але і строку їх експлуатації та мети використання (перевезення пасажирів або вантажу з метою отримання прибутку).

Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля.

В розумінні пп.15 п.2 Порядку №137 транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що з трудової книжки НОМЕР_2 належної ОСОБА_1 , встановлено, що згідно запису №22 на підставі наказу №03-п від 08.08.2017 07.08.2017 ОСОБА_1 прийнятий ТОВ “ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ” на посаду агронома в порядку переводу з ТОВ “Захід Агро”. (а.с.6)

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль марки ВАЗ (НИВА), модель 21214, тип легковий універсал-В, 2006 року випуску, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , належить ТОВ “ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ”. (а.с.8)

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що місцезнаходження ТОВ “ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ” значиться в м.Миколаїв Львівської області, а видами його діяльності вказані, серед іншого оптова торгівля живими тваринами, оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, розведення свійської птиці.

Таким чином, як встановлено з матеріалів справи та наданих у позовній заяві пояснень позивача, 08.04.2019 транспортний засіб, яким керував позивач, використовувався ним для службових поїздок, що свідчить про використання вказаного транспортного засобу під час провадження господарської діяльності товариством, у якому позивач працює агрономом.

За таких обставин, приймаючи оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, відповідачем оцінено наявні докази, повно і об`єктивно досліджено всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це передбачено ст. 252 КУпАП.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а доводами позивача, наведеними в позовній заяві, не спростовуються висновки інспектора.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.243-246, 286 КАС України, суд

ухвалив

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до поліцейського роти №2 Управління патрульної поліції в Рівненській області Демартаменту патрульної поліції Романюка Віктора Володимировича (місцезнаходження: м.Рівне, вул.Степана Бандери, буд.14 а, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.