Ухвала суду № 81802784, 17.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/10337/19

Провадження № 1-кс/520/5608/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Моско О.В., захисника підозрюваного – адвоката Григор`єва В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Балицького С.П., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Русу А.Л. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12019160000000311 від 21.03.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 21.03.2019, приблизно о 10:30 год., у світлий час доби, водій ОСОБА_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «С1», «С», «СЕ» і «С1Е», тобто в порушення вимог п. 2.1. (а) «Правил дорожнього руху» України, відповідно до якого:

п.2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

керуючи автопоїздом у складі вантажного сідлового тягача «DAF 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , і напівпричепа-контейнеровоза«SCHWARZMUELLER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по проїзній частині автодороги «Київ – Одеса», яка має по дві смуги для руху транспортних засобів зустрічних напрямків, поділених між собою розділовою смугою, з боку м. Києва в напрямку м. Одеси.

В цей час на ділянці автодороги «Київ – Одеса», розташованій на 372 км + 260 м в Ширяївському районі Одеської області, працівниками ТОВ «СК Автострой» проводилися ремонтні роботи дорожнього полотна, а саме ремонт ділянки правої смуги проїзної частини для руху транспортних засобів в бік м. Одеси, у зв`язку з цим на правій смузі проїзної частини зазначеної автодороги нерухомо стояв автомобіль «ГАРЗ на шасі НОМЕР_3 », реєстраційний номер НОМЕР_4 , а перед цим автомобілем знаходились робітники зазначеного підприємства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які здійснювали прибирання залишків асфальту з ділянки проїзної частини, де було зрізано шар дорожнього полотна.

Також у цей час на зазначеній ділянці автодороги, у зв`язку із проведенням вищевказаних ремонтних робіт дорожнього полотна, утворився затор з транспортних засобів, які тимчасово стояли нерухомо перед ділянкою автодороги, на якій проводилися ремонтні роботи, а потім відновити рух, та стали проїжджати повз автомобіль «ГАРЗ на шасі НОМЕР_3 », реєстраційний номер НОМЕР_4 , і повз місце проведення ремонтних робіт, на якому знаходилися ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , по лівій смузі проїзної частини.

Під час руху по автодорозі «Київ – Одеса», наближаючись до вищевказаної ділянки, розташованої на 372 км + 260 м в Ширяївському районі Одеської області, де проводились ремонтні роботи дорожнього полотна, маючи реальну і об`єктивну можливість заздалегідь побачити дорожні знаки 1.37 «Дорожні роботи» «Правил дорожнього руху» України, які були встановлені на правому узбіччі, та дорожні знаки 1.37 «Дорожні роботи» і «Об`їзд перешкоди з лівого боку» «Правил дорожнього руху» України, які були закріплені на задньому борту автомобіля «ГАРЗ на шасі НОМЕР_3 », реєстраційний номер НОМЕР_4 , маючи реальну і об`єктивну можливість завчасно виявити попереду свого автопоїзда скупчення транспортних засобів, яке утворилося внаслідок часткового перекриття проїзної частини дорожніми службами на момент проведення зазначених ремонтних робіт дорожнього полотна, а також маючи можливість побачити дорожню техніку, яка знаходилась на проїзній частині, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п.п. 1.5., 2.3. (б), 12.3 «Правил дорожнього руху» України, згідно яких:

п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»,

уважним не був, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого відповідно не відреагував на її зміну, та наближаючись до колони транспортних засобів, які знаходилися попереду та здійснювали рух в попутному напрямку з меншою швидкістю, оскільки щойно відновили рух після тимчасової зупинки перед ділянкою дороги, на які проводилися ремонтні роботи, не вжив належних і своєчасних заходів до зменшення швидкості свого руху до безпечної аж до зупинки транспортного засобі, не обрав безпечну дистанцію відносно вказаних транспортних засобів, а діючи з необережності та в порушення вимог п.п. 10.1., 13.1., 13.3. «Правил дорожнього руху» України, вимог дорожнього знаку 4.8 Розділу 33 «Правил дорожнього руху» України та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Розділу 34 «Правил дорожнього руху» України, на ділянці зазначеної автодороги, розташованій на 372 км + 260 м в Ширяївському районі Одеської області, проявляючи злочинну самовпевненість, змінив напрямок руху керованого ним автопоїзда вправо та виїхав на праве узбіччя, по якому став об`їжджати автомобіль «ГАРЗ на шасі НОМЕР_3 », реєстраційний номер НОМЕР_4 , який нерухомо стояв на правій смузі проїзної частини, а після цього водій ОСОБА_1 став повертати керований ним автопоїзд з узбіччя на проїзну частину та скоїв наїзд передньою частиною кабіни керованого ним вантажного сідлового тягача «DAF 95XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які виконували ремонтні роботи дорожнього полотна.

Внаслідок ДТП пішоходу ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження, від яких настала його смерть на місці події, а пішоходу ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження, від яких настала його смерть в медичному закладі.

Допущенні водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. 12.3. «Правил дорожнього руху» України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді загибелі потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , обґрунтовуючи його тим, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, яким спричинив смерть двох осіб, за який законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, тому існують ризики, що він може зникнути та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, та враховуючи те, що до даного часу вказані ризики не зменшилися, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі та просила слідчого суддю його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт , зазначивши, що ризики зменшилися, від потерпілих надійшли заяви, відповідно до яких вони не заперечують проти обрання підозрюваному запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, підзахисний вину визнає,

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

22.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.

22.03.2019 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.05.2019 року, строк досудового розслідування кримінального провадження №12019160000000311 від 21.03.2019 року продовжено до чотирьох місяців, а саме до 21.07.2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення, метою і підставою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є необхідність запобігання ризикам у вигляді переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні. Крім того, продовження строку тримання під вартою обумовлюється необхідністю виконання ряду процесуальних дій в рамках даного кримінального провадження, зокрема, отримати висновок судово-медичної токсикологічної експертизи з КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» та долучити його до матеріалів кримінального провадження; отримати висновки судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу та судової транспортно-трасологічної експертизи з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та долучити їх до матеріалів кримінального провадження; на підставі висновків отриманих судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу та судової транспортно-трасологічної експертизи звернутися з клопотанням до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси про призначення судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин ДТП, отримати висновок судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин ДТП та долучити його до матеріалів кримінального провадження; з урахуванням зібраних доказів повідомити ОСОБА_1 про нову підозру в остаточній редакції; виконати вимоги, передбачені ст.ст. 290, 291 КПК України, а саме відкрити матеріали іншій стороні, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 ..

При вирішенні питання про продовження існування ризиків, перелік яких міститься в клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя виходить з наступного.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України підтверджується: протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 22.03.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 21.03.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 21.03.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.03.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.03.2019 року, та іншими матеріалами долученими до клопотання.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, яке призвело до загибелі двох людей, життя та здоров`я яких визнаються найвищою соціальною цінністю, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 ймовірно грубо нехтуючи Правилами дорожнього руху, не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідною категорією, проявляючи злочинну самовпевненість, уважним не був, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого відповідно не відреагував на її зміну, не вжив належних і своєчасних заходів до зменшення швидкості руху, а також беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, те що підозрюваний не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, не одружений, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя приходить до переконання, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи також те, що підозрюваному відомі особи свідків дорожньо-транспортної події, а також потерпілих, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим.

Слідчий суддя критично оцінює заяви, які надійшли до суду нібито від потерпілих, оскільки заяви були подані до канцелярії суду не потерпілими, а помічником адвоката, яка нібито представляє їх інтереси. Крім того, до заяви не були всі долучені документи, які підтверджують повноваження представника потерпілих, відповідно до вимог ст. 50 КПК України, у зв`язку з чим, суд не приймає до уваги дані заяви про розгляді питання про продовження запобіжного заходу.

Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 ..

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваномуОСОБА_1 строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Балицького С.П., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Русу А.Л. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, до 15.07.2019 року, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.