Ухвала суду № 81802249, 17.05.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/1825/19

Провадження № 1-кп/500/383/19

У К Р А Ї Н А

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

17 травня 2019 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого – судді Волкова Ю.Р.,

за участю: секретаря судового засідання Кріпакова К.Т.,

учасники судового провадження:

прокурор Іоржев Ю.Б.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160150000318, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізмаїл Одеської області, громадянин України, середня освіта, не одружений, не працюючий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

10.12.2002 року Ізмаїльським міськрайонним судом в Одеській області за ст. 15, 185 ч. 3, 69 КК України на підставі ст. 75, 104, 76 КК України звільненого від відбування покарання звільнений з іспитовим строком тривалістю 1 рік,

26.11.2003 року Ізмаїльським міськрайонним судом в Одеській області за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ст. 194 ч. 2, ст. 70 КК України на підставі ст. 71 КК України до відбування покарання 5 років позбавлення волі;

25.06.2008 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 2 та ст. 186 ч. 2 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі, який був звільнений 06.03.2014 року по відбуттю строку покарання;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 березня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 травня 2019 року.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України.

Прокурор надав клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 може вчинити новий злочин, так як фактично обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, злочинів проти власності, тривалий час не з`являвся до суду, скоював нові злочини. ОСОБА_1 був обраний йому більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, але обвинувачений його порушував, тому продовжує існувати ризик переховування від слідства та суду, а більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти цьому ризику, так вони вже застосовувались та їх умови було порушено обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечуює проти задоволення клопотання прокурора.

Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частинами 3, 5 ст. 199 КПК, якими суд керується на підставі ч. 2 ст. 331 КПК, передбачено, що суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Європейського суду з прав людини зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Суд, заслухавши думки учасників процесу про заявлені клопотання, враховуючи те, що запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою обвинуваченому раніше вже обирався, з врахуванням всіх обставин справи, тобто обвинуваченому вже обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який він порушив, і є ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вливати на свідків, які ще не допитувались, також те, що нових обставин, які давали б суду підстави для зміни запобіжного заходу, немає, а тому суд продовжує термін тримання під вартою строком до шестидесяти днів.

Керуючись ст. ст. 176 – 178, 181, 183, 199, 201, 202, 331, 370 – 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України – у вигляді утримання під вартою в Ізмаїльській установі виконання покарань № 22 до 14 липня 2019 року.

Ухвала припиняє свою дію 14 липня 2019 року.

Копію ухвали направити до Ізмаїльської установи виконання покарань УДПтСУ в Одеській області (№22) – для виконання, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику – до відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя