Рішення № 81793308, 08.05.2019, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/159/19

Провадження № 2/338/148/19

08 травня 2019 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.,

при секретарі Полек Х.В.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

представників третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , служба у справах дітей Богородчанської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Богородчанської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дітей,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_7 про позбавлення відповідачки батьківських прав щодо сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначення місця проживання малолітніх дітей з нею (позивачкою). Також в позовній заяві ОСОБА_1 ставила питання про призначити її опікуном малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Ухвалою від 18 лютого 2019 року до розгляду справи як третіх осіб залучено службу у справах дітей Богородчанської РДА та ОСОБА_3 Ухвалою від 25 березня 2019 року до участі у справі як третю особу залучено орган опіки та піклування Богородчанської РДА.

Ухвалою від 9 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 в частині щодо призначення її опікуном малолітніх дітей залишено без розгляду за заявою позивачки.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є матір`ю відповідачки ОСОБА_7 та бабусею малолітніх ОСОБА_8 і ОСОБА_9 Діти народжені відповідачкою у шлюбі з ОСОБА_3 Після розлучення з останнім вони залишились проживати з матір`ю, яка на той час мешкала разом з нею (позивачкою) в АДРЕСА_7 . Однак на початку 2016 року дочка, залишивши малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , переїхала в с.Голосків Коломийського району до свого нового співмешканця. З того часу й досі діти проживають з нею (позивачкою), вона матеріально утримує та належним чином піклується про їхнє здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток. В будинку, де вони мешкають, створені всі необхідні для дітей умови. Вона турбується, щоб онуки жили в гармонійній атмосфері, між нею та дітьми склались теплі стосунки. Натомість відповідачка, яка три роки назад залишила малолітніх сина та дочку, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, життям дітей не цікавиться, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з ними та приймати участь в їх вихованні, не дбає про матеріальне забезпечення дітей. Позивачка також зауважує, що ОСОБА_7 свідомо не бажає виконувати батьківські обов`язки відносно малолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , оскільки вона жодним чином не позбавлена інформації стосовно місця перебування дітей, а з її (позивачки) сторони ніколи не створювались перешкоди у спілкуванні матері з сином та дочкою.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, просила позбавити відповідачку батьківських прав щодо сина ОСОБА_12 та дочки ОСОБА_13 , визначити місце проживання малолітніх онуків з нею.

Представник позивачки в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив позов його довірительки задоволити. Зазначив, що у відповідачки був достатній час змінити своє ставлення до дітей, однак вона жодних кроків для цього не зробила. Вважає, що позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав і визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з бабусею є необхідним і буде доцільним в першу чергу саме в інтересах дітей.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги щодо позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і визначення їх місця проживання з бабусею ОСОБА_1 Пояснив, що діти дійсно проживають з позивачкою, він допомагає матеріально, сплачує аліменти на утримання сина і дочки, забирає їх до себе на вихідні, однак можливості, щоб вони постійно проживали з ним немає. Щодо ОСОБА_7 , то вона самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків.

Представник третіх осіб служби у справах дітей Богородчанської РДА та органу опіки та піклування Богородчанської РДА в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення позову.

Відповідачка на розгляд справи не з`явилась. Про дату, час та місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку. У визначений судом строк відзив не подала. 18 квітня 2019 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_7 (а.с. 105), в якій остання зазначає, що в повному обсязі визнає позовні вимоги щодо позбавлення її батьківських прав відносно дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і визначенння їх місця проживання з позивачкою, не заперечує щодо задоволення позову. Розгляд справи просить здійснити за її відсутності та прийняти до уваги нотаріально посвідчені заяви від 6 березня 2017 року та 3 січня 2018 року про її згоду на позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Заслухавши думку позивачки та її представника, третьої особи ОСОБА_3 ., представника третіх осіб служби у справах дітей Богородчанської РДА та органу опіки та піклування Богородчанської РДА, свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , дослідивши матеріали справи, з огляду на визнання відповідачкою позову, за відсутності підстав для відмови у прийнятті визнання нею позову, оскільки таке не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав свобод чи законних інтересів, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка у справі ОСОБА_1 є матір`ю відповідачки ОСОБА_7 (а.с.27).

Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 22 жовтня 2010 року та серії НОМЕР_2 від 14 серпня 2014 року, батьками малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_16 (а.с.22, 29).

Шлюб між відповідачкою та ОСОБА_3 розірвано рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 7 грудня 2015 року (а.с.6).

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Коломийським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, 29 вересня 2018 року ОСОБА_16 зареєструвала шлюб з ОСОБА_17 та змінила дошлюбне прізвище " ОСОБА_18 " на " ОСОБА_19 ".

Відповідно до довідки Старобогородчанської сільської ради ОТГ від 2 листопада 2018 року №4092, малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстровані та проживають в с .Старі АДРЕСА_2 . За вказаною адресою зареєстровані також відповідачка, позивачка та її чоловік ОСОБА_20 (а.с.27).

Згідно з довідкою ДНЗ ясла-садок "Джерельце" від 6 листопада 2018 року №185, ОСОБА_9 відвідує заклад з 16 березня 2017 року (а.с.23). Відповідно до характеристики, виданої на малолітню ОСОБА_9 (а.с.24), в садок дитину привела бабуся ОСОБА_1 , за час перебування дівчинки в дитячому садочку мама її не навідувала, не цікавиться дитиною, не бажає виконувати свої обов`язки як мати та не бере ніякої участі у вихованні дитини (а.с.24).

Встановлено, що ОСОБА_8 , навчається в 2-А класі Старобогородчанської ЗОШ І-ІІІ ступенів (а.с.25). Згідно з виданої на нього класним керівником та директором школи характеристики, хлопчик проживає разом з бабусею, яка займається його вихованням та підготовкою до школи. Дитина охайна, доглянута, забезпечена шкільним приладдям, шкільною та спортивною формою. Мама не приділяє уваги вихованню сина, не відвідує батьківські збори, класні заходи, зовсім не цікавиться успіхами дитини (а.с.28).

Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 24 січня 2018 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 відповідачка зареєстрована, однак не проживає, фактично мешкає в Коломийському районі Івано-Франківської області. Малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проживають у вказаному домоволодінні. ОСОБА_8 є дитиною з інвалідністю та потребує особливого догляду. Матеріально-побутові умови задовільні (а.с.30). Аналогічне встановлено й актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 7 листопада 2018, в якому також зазначено, що мати від дітей відмовилась та залишила їх на бабусю ОСОБА_1 (а.с.33).

В картці обліку роботи з сім`єю №22, початок роботи - 13 березня 2017 року, наявні записи щодо ухилення матері від виконання батьківських обов`язків (записи від 26 травня 2017 року, 1 червня 2017 року, 5 серпня 2017 року, 15 жовтня 2017 року, 2 січня 2018 року)(а.с.40).

Згідно довідки Старобогородчанської сільської ради ОТГ від 26 березня 2019 року №25, ОСОБА_1 працює медичною сестрою в Старобогородчанській ЗОШ І-ІІІ ст., її дохід за період 1 вересня 2018 року по 28 лютого 2019 року становить 31846 грн. 86 коп. (а.с.91).

Як вбачається з довідки Старобогородчанської амбулаторії ЗПСМ від 26 березня 2019 року №195, ОСОБА_1 на "Д" обліку в сімейного лікаря не знаходиться (а.с. 92). Окрім того, позивачкою надана суду копія медичної довідки про проходження обов`язкового попереднього та періодичного психіатричного оглядів, дійсна до 27 червня 2023 року (а.с.93).

Згідно з висновком комісії з питань захисту прав дитини Богородчанської РДА від 27 грудня 2018 року (а.с.3-5), орган опіки та піклування вважає, що ОСОБА_7 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки вона не приймає жодної участі у вихованні малолітніх дітей, матеріально їх не утримує та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

В матеріалах справи наявні копії нотаріально засвідчених заяв відповідачки від 6 березня 2017 року та 3 січня 2018 року, згідно з якими остання, розуміючи значенння своїх дій та діючи добровільно, вказала, що не заперечує стосовно позбавлення її батьківських прави відносно її малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.14, 15).

Згідно з висновком комісії з питань захисту прав дитини Богородчанської РДА від 9 квітня 2019 року (а.с. 102-103), орган опіки та піклування вважає доцільним проживання малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з бабусею ОСОБА_1 в АДРЕСА_7

Відповідно до акта обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_7 від 29 березня 2019 року, в будинку створені належні умови для розвитку та виховання дітей, кімнати облаштовані необхідними меблями, бабуся дбає про фізичний і духовний розвиток дітей. Кімнати для дітей з окремими ліжками, наявний сезонний одяг, іграшки, діти забезпечені продуктами харчування. Стосунки в сім`ї дружні, бабуся ОСОБА_1 може забезпечити належний догляд і виховання малолітніх онуків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.104).

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які підтвердили факт ухилення відповідачки від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітніх сина ОСОБА_12 та дочки ОСОБА_21 , що діти проживають з бабусею ОСОБА_1 , яка піклується про них, займається їх вихованням, забезпечує всім необхідним.

Відповідно до положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Згідно ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 1 статті 9 Конвенції ООН про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст.ст. 150, 151 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати її, батьки зобов`язані надавати дитині належне батьківське виховання, оскільки право на виховання є одним із основних прав дитини.

Ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини є, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, підставою для позбавлення матері, батька батьківських прав.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 16, 18 постанови №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" вказав на те, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, які порушують батьківські обов`язки та роз`яснив, що особи можуть бути позбавленні батьківський прав лише щодо дитини, яка не досягла повноліття, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.

Вирішуючи спір щодо позбавлення відповідачки батьківських прав і визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з бабусею, суд перш за все враховує інтереси дітей, їх вік, позицію органу опіки та піклування, викладену у відповідних висновках, в яких зазначено про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав та визначення місця проживання дітей з бабусею саме в інтересах малолітніх, бере до уваги обставини справи, досліджені в судовому засіданні.

Суд також враховує позицію відповідачки, яка визнала і погодилась із заявленими позивачкою позовними вимогами, сама просить позбавити її батьківських прав відносно дітей, оскільки створила нову сім`ю, в якій у неї з ОСОБА_17 народилась спільна дитина, займатись вихованням сина ОСОБА_22 та дочки ОСОБА_23 вона не бажає.

Судом встановлено, що відповідачка свідомо впродовж останніх трьох років не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх сина й дочки, їх виховання та навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей; не спілкується з ними в обсязі, необхідному для їхнього нормального самоусвідомлення; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу; не створює умов для отримання дітьми освіти. Зазначені обставини можна розцінювати як ухилення матері від виховання дітей, вони є наслідком свідомого нехтування відповідачкою своїми обов`язками.

Водночас судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , яка є бабусею малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , опікується ними, створила належні умови для повноцінного розвитку та виховання дітей, має для цього можливості, отримує самостійний дохід.

З огляду на викладене, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дотримуючись інтересів дітей, для повного і гармонійного розвитку їх особистості, морального, духовного і психологічного комфорту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та визначення місця проживання дітей з бабусею ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судові витрати слід залишити за позивачкою, оскільки остання не бажає стягувати їх з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 141, 206, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , служба у справах дітей Богородчанської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Богородчанської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дітей задоволити.

Позбавити ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити місцем проживання малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання їхньої бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає в АДРЕСА_4 .

Судові витрати залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідачка: ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Третя особа: Богородчанська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, місце знаходження:77701, Івано-Франківська область селище Богородчани, вул.Шевченка, 66, код ЄДРПОУ 23802966.

Третя особа: служба у справах дітей Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, місце знаходження: 77701, Івано-Франківська область селище Богородчани, вул. Шевченка, 66.

Повний текст рішення складено 17 травня 2019 року.

Суддя Л.Я. Рибка