Рішення № 81793217, 16.05.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року Чернігів Справа № 620/850/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соломко І.І. за участю секретаря судового засідання Пархомчука Д.А., представника відповідача Білонога О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 (законний представник - ОСОБА_1 ) до Борзнянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправними відмов та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач 1) та неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - позивач 2) в особі законного представника ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Борзнянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі - відповідач) про:

-визнання протиправною відмови позивачу 1 у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII;

-зобов`язання відповідача оформити і видати позивачу 1 новий паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки з проставленою відміткою про місця проживання без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII;

-визнання протиправною відмови позивачу 2 у видачі паспорта у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, у зв`язку з досягненням 16-річного віку;

-зобов`язання відповідача оформити і видати бланк паспорта на ім`я позивача 2, у зв`язку з досягненням ним 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки з відміткою про місце проживання без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизовної обробки персональних даних відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі за релігійними переконаннями не згодні отримувати паспорти у вигляді пластикової картки типу ID. Незважаючи на цю обставину, відповідач відмовив позивачу 1 у вклеюванні фотографії до її паспорта у вигляді паспортної книжечки згідно з її заявою, а також відмовив в оформленні паспорту у формі паспортної книжечки позивачу 2 на підставі відповідної заяви позивача 1. Позивачі обґрунтовують позовні вимоги нормами ст. 32, 35 Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, законів України у сфері свободи совісті, захисту персональних даних, вказуючи на порушення діями відповідача їх свободи світогляду та релігійних переконань. Також позивачі вказують на необхідність вирішення справи з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.09.2018 у типовій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою відповідачу надано 15-денний строк для підготовки відзиву на позовну заяву та для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, які обчислюються з дня вручення відповідачу ухвали суду.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач пояснив, що, приймаючи рішення у спірних правовідносинах, він керувався положеннями чинних на той час нормативних актів, зокрема, Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) та постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - постанова № 302). Законодавство передбачає можливість вклеювання фотокартки до паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки лише у разі звернення громадянина з цього приводу до уповноважених органів влади у місячний строк з дня досягнення 45-річного віку. Вказаний термін позивач 1 пропустила, тому відмова позивачу 1 у вклеюванні до паспорту фотокартки є законною. Відповідач звернув увагу на відсутність рішення відповідача про відмову у видачі паспорту позивачу 2, оскільки із заявою про видачу паспорта у порядку, встановленого законом, останній не звертався. Вказав, що згідно з Конституцією України, Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.1991 №987-ХІІ (далі - Закон №987-ХІІ) усі громадяни України є рівними. Тому незалежно від релігійних переконань позивач 1 повинна була вчасно звернутись із заявою про вклеювання фотокартки до її паспорта, а позивач 2 - особисто звернутись із заявою встановленої форми про видачу йому паспорта. У спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі і в межах повноважень, визначених законодавством. Також відповідач вважає неможливим застосування у справі висновків у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) (постанова Верховного Суду від 19.09.2018) з огляду на те, що у цій справі відсутні ознаки відповідної типової справи. За твердженням відповідача, до спірних правовідносин мають застосовуватись положення Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).

10.04.2019 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд ухвалою від 11.04.2019 задовольнив клопотання відповідача, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачі у судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином. Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутність.

17.04.2019 ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить залишити її позов без розгляду в частині зобов`язання відповідача оформити і видати позивачу 1 новий паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - постанова № 2503-XII). Решту позовних вимог позивач 1 підтримала.

Ухвалою від 16.05.2019 позовні вимоги в частині про зобов`язання Борзнянського районного сектору УДМС України в Чернігівській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , новий паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки з проставленою відміткою місця проживання - без використанні цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ залишені без розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач 1 є громадянином України, має паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки серії НОМЕР_1 , виданий Борзнянським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області 13.01.2017 (а.с. 8 - 9). Згідно з паспортом позивач 1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21.06.2002 (а.с. 10).

17.10.2018 позивач 1 звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на вклеювання фотографії в її паспорті у формі паспортної книжечки у зв`язку з досягненням 45-річного віку (а.с. 31). У заяві позивач 1 повідомила, що не звернулась із заявою у місячний строк після досягнення 45 років, оскільки після заміни її попереднього втраченого паспорта минуло лише півроку, і у неї виникло питання про необхідність вклеювання фотографії у такій ситуації.

Відповідач листом від 25.10.2018 № 7414-Д-2 (а.с. 13, 32) пояснив позивачу 1, що її паспорт підлягає обов`язковому обміну, оскільки вона не звернулась в установленому законодавством порядку у місячний строк після досягнення 45-річного віку з приводу вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.

01.11.2018 позивач 1 повторно звернулась до відповідача із заявою про вклеювання до її паспорта фотографії для продовження користування паспортом (а.с. 35). Фотографію зобов`язувалась надати у разі позитивної відповіді на заяву.

Відповідач листом від 06.11.2018 № 7414-Д-4 повторно роз`яснив позивачу 1, що її паспорт підлягає обміну згідно з нормами чинного законодавства (а.с. 15, 36).

17.10.2018 позивач 1 звернулась до відповідача із заявою про видачу паспорта-книжечки позивачу 2 (а.с. 29).

Листом від 25.10.2018 № 7414-Д-1 (а.с. 12, 30) відповідач повідомив, що у нього немає можливості оформити паспорт громадянина України у формі книжечки з огляду на норми Закону № 5492-VI, постанови № 302.

01.11.2018 позивач 1 повторно звернулась до відповідача із заявою про видачу паспорта у формі паспортної книжечки позивачу 2 відповідно до постанови Верховної Ради України № 2503-XII без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 33). Копію свідоцтва про народження і дві фотокартки для оформлення паспорта зобов`язалась надати у разі позитивної відповіді на заяву.

Листом від 06.11.2018 № 7414-Д-3 (а.с. 14, 29) відповідач повторно повідомив, що у нього немає можливості оформити паспорт громадянина України у формі книжечки за правилами Закону № 5492-VI, постанови КМУ № 302.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначаються Законом № 5492-VI.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 ( далі- постанова КМУ № 302).

Чинною у жовтні - листопаді 2018 р. була постанова Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 (далі-постанова № 2503-ХІІ).

Згідно з п. 3 постанови КМУ № 302 паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія (тобто у формі паспортної книжечки), оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Згідно з п. 3, 8 постанови № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ № 302 (пп. 6 п.6), обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.

Отже, за чинним законодавством громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов`язаний протягом місяця після досягнення 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки.

Позивач 1 має паспорт у формі паспортної книжечки, двічі зверталась до відповідача із заявами про вклеювання до паспорту фотокартки у зв`язку з досягненням 45-річного віку з порушенням місячного строку, визначеного у постанові № 2503-XII. Відповідач двічі відмовив у вклеюванні фотокартки до її паспорта та роз`яснив їй подальший порядок дій у ситуації, що виникла, згідно з нормами чинного законодавства. Зокрема, у листах від 25.10.2018 № 7414-Д-2, від 06.11.2018 № 7414-Д-4 відповідач повідомив позивачу 1 про необхідність обміну паспорта.

З огляду на зміст звернень позивача 1 до відповідача від 17.10.2018 та від 01.11.2018 та відповідей відповідача на ці звернення, суд зазначає таке.

Позивач 1 звернулась до відповідача з приводу вклеювання нової фотокартки до паспорта у формі паспортної книжечки, це звернення було розглянуто відповідачем за правилами постанови № 2503-XII, постанови КМУ №302.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У матеріалах справах відсутні звернення позивача 1 до відповідача з приводу обміну наявного у неї паспорта на новий паспорт у формі паспортної книжечки та рішення відповідача про відмову у видачі їй паспорта у формі паспортної книжечки.

У заявах від 17.10.2018 та від 01.11.2018 позивач також не просила відповідача видати новий паспорт у формі паспортної книжки.

Отже, вимога позивача 1 про визнання протиправної відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII є передчасною, тому задоволенню не підлягає.

Позивач 1 в обґрунтування позовних вимог покликається на постанову Верховного Суду від 19.09.2018 у типовій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Згідно з указаною постановою Верховного Суду відповідні висновки належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів Державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку її персональних даних, відповідно до Постанови № 2503-ХІІ.

Спірні правовідносини з приводу вклеювання фотокартки до паспорту у формі паспортної книжечки врегульовані Постановою № 2503-XII. Позивач у заявах від 17.10.2018 та 01.11.2018 не порушувала питання про видачу їй нового паспорта і не повідомляла відповідача про свою відмову від можливого обміну паспорта у зв`язку зі своїми релігійними переконаннями, відмовою від обробки її персональних даних. Тому вказані вище правові норми не можуть застосовуватись до спірних правовідносин.

Щодо позовних вимог позивача 2 про визнання відмови у видачі йому паспорта протиправною та зобов`язання видати паспорт у формі паспортної книжечки, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1, 2, 4, 5 ст. 21 Закону № 5492-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Єдиного державного демографічного реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону. Такими суб`єктами є центри надання адміністративних послуг, державне підприємство, що належить до сфери управління розпорядника Реєстру.

Згідно з п. 5, 7, 8, 10, 19, 20, 91, 101 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 302, видача заявникові паспорта здійснюється територіальним органом/ територіальним підрозділом Державної міграційної служби, уповноваженим суб`єктом, який прийняв документи для його оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта.

Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються:

1) особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

2) особі, яка досягла 14-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники);

3) особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - через уповноважену особу адміністрації відповідної установи чи закладу.

Перелік інформації, яка вноситься до заяви, та перелік документів, які подаються разом із заявою, визначено у п. 14, 35 Порядку, затвердженого постановою № 302.

Паспорт видається:

не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання;

не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його термінового отримання.

Паспорт, який оформлюється вперше, видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.

Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами/ територіальними підрозділами Державної міграційної служби через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів".

Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/уповноваженою особою (далі - заявники) до територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб`єкта за зареєстрованим місцем проживання особи.

У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.

Процедура видачі заявникові паспорта врегульована у п. 91 - 99 Порядку, затвердженого постановою № 302.

Отже, чинним законодавством закріплено правило про видачу паспорта громадянина України виключно за особистим зверненням особи, яка досягла 14-річного віку. При цьому така особа повинна особисто подати уповноваженому територіальному підрозділу Державної міграційної служби України заяву-анкету з визначеним законодавством переліком відомостей і пакет документів, перелік яких закріплений у Порядку, затвердженому постановою № 302.

У п. 35 - 45 вказаного Порядку детально визначається процедура звернення заявника до територіального підрозділу Державної міграційної служби України з приводу оформлення паспорта і дії, які має здійснити уповноважена посадова особа такого підрозділу щодо прийняття до розгляду заяви-анкети і доданих до неї документів, проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі свідоцтва про народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України.

Аналіз норм Порядку дозволяє дійти висновку, що оформлення і видача паспорта громадянина України є можливою виключно за умови безпосереднього звернення особи, яка бажає отримати паспорт громадянина України, та уповноваженої посадової особи (за виключенням окремих випадків, які не мали місце у спірних правовідносинах).

Як встановлено судом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після досягнення 14-річного віку не звертався безпосередньо до відповідача із заявою з приводу отримання паспорта громадянина України. Відмова у видачі паспорта позивачу 2 міститься у листах відповідача від 25.10.2018 № 7414-Д-1, від 06.11.2018 № 7414-Д-3, підготовлених за зверненням позивача 1 - законного представника позивача 2.

Порядком, затвердженим постановою № 302 (п. 7), передбачено оформлення і видачу паспорта на підставі заяви-анкети законного представника лише тим особам, які досягли 14-річного віку та які визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними.

Позивач стверджує, що позивачу 2 як особі, яка досягла 16-річного віку, має бути видано паспорт у формі паспортної книжечки згідно з постановою №2503-XII.

Однак постанова № 2503-XII також передбачає видачу паспорта громадянина України за особистим зверненням відповідної особи.

Згідно з п. 13, 18 постанови № 2503-XII для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.

Оскільки докази, що позивач 2 у встановленому законодавством порядку звертався безпосередньо до відповідача із заявою про видачу паспорта, відсутні, то вимога про визнання протиправною відмови у видачі йому паспорта у формі паспортної книжечки, є передчасною, відтак задоволенню не підлягає.

Звернення позивача 1 до відповідача із заявами від 17.10.2018 та від 01.11.2018 про видачу позивачу 2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки суд оцінює як звернення громадянина України, подане до відповідача за правилами Закону України № 393/96-ВР, що не є предметом спору.

У позовній заяві позивачі вказують на порушення відповідачем їх свободи релігійних переконань всупереч нормам ст. 3, 32, 35 Конституції України, ст. 9 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.3 Закону України № 987-ХІІ, Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 № 2297-VI і обґрунтовують позов примушенням їх до надання згоди на обробку персональних даних.

Суд не застосовує при вирішенні спору вказаних правових норм з таких підстав.

У заявах позивача 1 відповідачу від 17.10.2018 та від 01.11.2018, поданих в її особистих інтересах та інтересах позивача 2 (а.с. 29, 31, 35), позивач не повідомляє відповідача про наявність у неї та позивача 2 релігійних переконань, які перешкоджають позивачам отримати паспорт у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Лише у заяві від 01.11.2018 про видачу паспорта позивачу 2 (а.с. 33) позивач просить не застосовувати засоби Єдиного державного демографічного реєстру та облік вести за раніше встановленими формами - за ім`ям. З огляду на те, що ця заява подана позивачем 1 в інтересах позивача 2 усупереч положенням законодавства, вказана обставина не має значення для вирішення справи і не може вплинути на висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог у тій частині, що стосуються інтересів неповнолітнього позивача 2.

З огляду на встановлені судом обставини справи та відповідні їм правовідносини, положення ст. 14 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 22 Конституції України, на які покликаються позивачі, також не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Суд не встановив факту порушення відповідачем прав позивачів у сфері видачі паспорту громадянина України, порушення їх свободи релігійних переконань.

Тому аргументи ОСОБА_1 щодо звуження її прав відповідачем суд відхиляє як такі, що не доведені позивачем.

У пункті 58 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» зазначається: хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд надав оцінку усім ключовим аргументам сторін, які мають юридичне значення для вирішення спору.

Частиною п`ятою статті 139 КАС передбачено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, тому судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 244, 245, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду до або через Чернігівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Позивач 1: ОСОБА_1 ; 2-й АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Борзнянський районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області 13.01.2017.

Позивач 2: ОСОБА_2 ; 2-й АДРЕСА_1 .

Відповідач: Борзнянський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області; вул. П. Куліша, буд. 14, м.Борзна Чернігівської області, 16400; ідент. код 37804450.

Суддя І.І. Соломко