Рішення № 81791101, 17.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/800/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.,

сторін:

представник позивача - Пак О.І. (за довіреністю),

представник відповідача - Бугаєнко Т.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкової вимоги № 5045-53 від 12.11.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 5045-53 від 12.11.2018 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позову, зазначено, що Позивач не згодна з цією Податковою вимогою ГУ ДФС в Одеській області від 12.11.2018 № 5045-53, оскільки станом на 11 листопада 2018 року у неї не має і не може бути податкового боргу у розмірі 456 475,58 грн, нарахований борг не є узгодженим і вважає що, зазначена податкова вимога винесена Відповідачем протиправно, з порушенням податкового законодавства та підлягає скасуванню судом.

22.03.2019 року, представником Відповідача було надано відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просив відмовити у задоволенні позову та зазначає, що ГУ ДФС в Одеській області було направлено податкову вимогу № 5045 - 53 від 12.11.2018 року на адресу ФОП ОСОБА_1 , оскільки на підставі проведеної документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 роки ФОП ОСОБА_1 , були винесенні податкові повідомлення-рішення, які не оскаржувались Позивачем. Оскільки податкові повідомлення - рішення не оскаржувались, сума боргу вважається узгодженою (а.с. 72-75).

09.04.2019 року від представника Позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 108-111), в якій представник наполягає на задоволенні позову, оскільки Відповідачем не надано доказів того, що вимога Відповідача №5045-53 від 12.11.2018 року є узгодженим грошовим зобов`язанням.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві на позов.

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Обставини справи.

ГУ ДФС в Одеській області було проведено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 роки.

Під час перевірки встановлено правопорушення та складено акт від 21.02.2018 року № 306/15-32-13-05/1748200127.

15.03.2018 року на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0136891305, № 0136901305, № 0136931305, № 0137121305 та № 0137051305.

Судом встановлено, що податкові повідомлення – рішення ФОП ОСОБА_1 не оскаржувались.

29 січня 2019 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримала поштою Податкову вимогу ГУ ДФС в Одеській області від 12 листопада 2018 року № 5045-53, згідно з якою, станом на 11 листопада 2018 року, сума податкового боргу платника податків становить 456 475,58 грн.

Позивач вважає, що оскільки він не отримував від Відповідача зазначені податкові повідомлення-рішення від 15.03.2018 року по сплаті податкових зобов`язань, а тому у Позивача не виникло податкових зобов`язань, які зазначені у податкових повідомлень-рішеннях, оскільки не набули статусу узгоджених сум грошових зобов`язань.

Таким чином, у Відповідача не виникло права щодо прийняття та направлення до Позивача оскаржуваної Податкової вимоги від 12 листопада 2018 року № 5045-53, у зв`язку з відсутністю у Позивача податкового боргу, відповідно до зазначених обставин у справі і відповідно до зазначених положень Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу статті 15 Податкового кодексу України, відповідач є платником податків і зборів.

Податковий кодекс України, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п. 16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Крім того, пунктом 36.5. ст.36 ПК України, встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 58 ПКУ передбачено, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк: граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 58.2 ПКУ, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Згідно з пунктом 58.3 ПКУ, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення- рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі, якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу .

Висновки суду.

Судом встановлено з наданих Віповідачем доказів, що листом №07-81-1056 від 30.07.2018 року (а.с. 122), Одеська Дирекція Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» повідомила ГУ ДФС в Одеській області, щодо запиту про надання інформації про надходження та вручення поштового відправлення з повідомленням про вручення №6760205043868 на адресу ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_2 .

Проведеною перевіркою встановлено, що рекомендований лист №6760205043868 надійшов 23.03.2018р. до відділення поштового зв`язку Яськи, який в цей же “день доставлявся згідно вказаної адреси. Через відсутність адресата, поштове відправлення не було вручено.

Через неуважність листоноші, поштове відправлення №6760205043868 помилково направлено до контрольно-довідкової дільниці на зберігання.

ГУ ДФС в Одеській області було зроблено запит до Одеської Дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» № 14449/10/15-32-13-05-07 від 08.10.2018, відповідно до якого просять повернути кореспонденцію, яка була надіслана на адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), що згідно квитанції від 16.03.2018 року на адресу відправника – ГУ ДФС в Одеській області (а.с. 100, 121).

На запит ГУ ДФС в Одеській області № 14449/10/15-32-13-05-07 від 08.10.2018, було надано відповідний конверт про відправлення №6760205043868 з повідомленням про вручення на адресу ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , з відповідною відміткою пошти – «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 124-125).

В матеріалах справи містяться копії поштового конверта на підтвердження поштового відправлення № 2543 (а.с. 136-137).

Таким чином, суд вважає, що Відповідачем доведено направлення на адресу Позивача податкових повідомленнь-рішеннь № 0136891305, № 0136901305, № 0136931305, № 0137121305 та № 0137051305 від 15.03.2018 року, а тому, сума податкового боргу вважається узгодженою.

Виходячи з викладеного, суд, доходить до висновку, що на підставі цих даних, ГУ ДФС в Одеській області правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 5045-53 від 12.11.2018 року, відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 5045-53 від 12.11.2018 року, тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкової вимоги № 5045-53 від 12.11.2018 року – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 17.05.2019 року.

Суддя Бутенко А.В.

.