Ухвала суду № 81790495, 17.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1.380.2019.002456

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 травня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, із вимогами:

-визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби по невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації втрат доходів при утриманні сум податку на доходи фізичних осіб в розмірі 4567,22 грн.;

-стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 відповідну суму коштів у розмірі утриманої з нього суми податку на доходи фізичних осіб, що складає 4567,22 грн.;

-стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Вивчивши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 КАС України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

На виконання вимог ч.5 ст.94 КАС України позивачу слід завірити належним чином усі письмові докази, що долучені до позовної заяви (ті, які є фотокопіями).

В порушення вимоги п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивачем письмово не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно із п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві обов`язково зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу. При цьому, способи судового захисту визначені у ст.5 цього ж Кодексу.

У контексті з наведеним суд звертає увагу позивача на те, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви, суд встановив, що заявлена позивачем позовна вимога 3 прохальної частини позову сформульована нечітко, а саме: не визначено суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, яка підлягає до стягнення; не вказано дату фактичного розрахунку.

Крім того, згідно з вимогами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (надалі по тексту - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені ст.4 Закону №3674-VI.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Крім того, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.).

Як слідує з позовної заяви, така містить 1 вимогу немайнового характеру та 2 вимоги майнового характеру.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Проте, на підтвердження сплати судового збору позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.

Водночас, у позові ОСОБА_1 зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільненні від сплати судового збору.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ (в усіх судових інстанціях). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі №226/168/15-ц. При цьому, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступити від правового висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/3262/16 від 19 жовтня 2018 року, від 18 грудня 2018 року у справі №234/6607/17 у постанові Верховного Суду України від 14 листопада 2012 року у справі №6-139цс12, в яких суди зазначили про те, що позивачі звільняються від сплати судового збору за позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який входить до структури заробітної плати. При цьому, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що розміщення норм ст.ст.116, 117 КЗпП України в розділі VII «Оплата праці» є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати.

Отже, всупереч думки позивача, в цьому випадку не підлягають застосуванню положення вимог п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому, ОСОБА_1 не є звільненим від сплати судового збору та повинен за подання позову сплатити судовий збір у розмірі - 768,40 грн. за вимогу немайнового характеру та окремо за вимогу майнового характеру (суму якої слід визначити із коштів утриманих з суми податку на доходи фізичних осіб та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні).

Тож, позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34315206084082; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суд вважає, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сподарик Н.І.