Рішення № 81789520, 06.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2019 р. справа № 300/338/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шумея М.В.,

секретаря судового засідання - Шпак М.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 Р.С.,

представника відповідача - Братівник О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00039 та рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2019 ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці ДФС № UA206000/2019/00039 від 11.01.2019 та визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС UA206000/2019/000039/2 від 11.01.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару та обраний метод її визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних товарів, внаслідок чого прийнято оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206000/2019/00039 від 11.01.2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206000/2019/000039/2 від 11.01.2019 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

11.03.2019 Івано-Франківська митниця ДФС подала суду заяву про розгляд даної справи з викликом сторін.

Івано-Франківська митниця ДФС скористалася своїм правом на подання відзиву на позов, який зареєстрований судом 11.03.2019. Проти позову заперечує та зазначає, що при винесенні 11.01.2019 Івано-Франківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості за № UA206000/2019/00039/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2019/00039 дотримано усіх законодавчих вимог. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 клопотання Івано-Франківської митниці ДФС про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено та призначено судовий розгляд справи з викликом сторін.

18.03.2019 ОСОБА_2 подала суду відповідь на відзив, в якій просить наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення відхилити повністю, а позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

25.03.2019 Івано-Франківська митниця ДФС подала суду письмові пояснення. Відтак на думку представника відповідача, позивач мав право скористатись правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною 7 статті 55 Митного кодексу України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), однак не зробив цього, фактично погодившись із митною вартістю, визначеною митним органом. Враховуючи викладене вважає винесені рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації на законних підставах, а позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Також 25.03.2019 Івано-Франківська митниця ДФС подала суду заперечення на відповідь на відзив, в якому наголошує, що митна вартість даного ТЗ визначена за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів. Вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

02.04.2019 ОСОБА_2 подала суду письмові пояснення, в яких звертає увагу суду на те, що відповідно до гр. 33 рішення про коригування митної вартості, відповідачем вказано на застосування зовнішніх джерел інформації, що на думку позивача грубо порушує ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України, а саме - митна вартість визначена згідно з положенням цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Одночасно посадові особи Івано-Франківської митниці не наводять інформації щодо відсутності ідентичних чи подібних товарів, а саме марок транспортних засобів, зазначених у рішеннях. Також в оскаржуваних рішеннях посадовою особою Івано-Франківської митниці ДФС не вказано конкретні обставини, які викликали у митного органу відповідні сумніви, не спростовано числові значення складових митної вартості транспортного засобу.

03.04.2019 в судовому засіданні витребувано у представника позивача інформацію про те, яка країна видала експортну декларацію та у представника відповідача витребувано витяг з бази даних про подібність транспортних засобів.

06.05.2019 в судовому засіданні представники сторін надали суду витребувані письмові докази.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просила відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши справу в порядку визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмові пояснення по справі, судом встановлено наступні обставини справи.

10.01.2019 митним брокером ОСОБА_3 було подано до митного оформлення електронну вантажну митну декларацію № UA206010/2019/400763 на "легковий автомобіль, призначений для перевезення пасажирів виключно по дорогах загального користування, такий, що був в експлуатації, з аварійними пошкодженнями, марка Volkswagen, модель Toureg, тип двигуна - дизель, тип кузова - універсал, робочий об"єм циліндрів двигуна - 2967 см. куб, потужність двигуна - НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_2 , номер двигуна - немає даних, загальна кількість місць включаючи водія - 5, колісна формула - 4 на 4, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016, виробник "Volkswagen", країна виробник - DE.

Одночасно із ЕМД декларантом подано: рахунок-фактуру (інвойс) (Comercial invoice) № 224 від 12.11.2018, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № UA209003/2018/76166 від 28.12.2018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 06.06.2016, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 06.06.2016, платіжний документ, що підтверджує вартість товару № б/н від 12.11.2018 та копію митної декларації країни відправлення № 18NLJPS4LDA26QWD56 від 17.12.2018.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) (Comercial invoice) № 224 від 12.11.2018, вартість транспортного засобу становить - 9500 євро.

Підтвердженням сплати відповідної суми являються: платіжний документ № б/н від 12.11.2018, в якому зазначено суму 9500 євро; копія митної декларації країни № 18NLJPS4LDA26QWD56 від 17.12.2018, згідно якої вартість транспортного засобу становить 9500 євро; звіт про незалежну оцінку колісного транспортного засобу № 16012019_IF20190116-001, у відповідності до якого вартість транспортного засобу становить 287925,06 грн.

11.01.2019 Івано-Франківська митниця ДФС за результатами розгляду ЕМД № UA206010/2019/400463 та доданих до неї документів, відмовила у митному оформленні транспортного засобу, що підтверджується карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2019/00039 від 11.01.2019.

Також 11.01.2019 Івано-Франківською митницею ДФС здійснено коригування митної вартості товару № UA206000/2019/000039/2 від 11.01.2019, яким визначено митну вартість транспортного засобу за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів у сторону збільшення.

Згідно гр. 33 рішення зазначено, що митна вартість товару визначена за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів. Джерело інформації: АСАУР ДФС, Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов"язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN кодами: НОМЕР_2 , валюта - EUR, вартість 42100,00.

Не погодившись із такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Митного кодексу України).

Згідно частини 2 статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно вищенаведеного, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару, зокрема, рахунок фактура (інвойс) № 224 від 12.11.2018, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу ( у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № UA 209003/2018/76166 від 28.12.2018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 06.06.2016, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 06.06.2016, платіжний документ, що підтверджує вартість товару № б/н від 12.11.2018 та копію митної декларації країни відправлення № 18NLJPS4LDA26QWD56 від 17.12.2018.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) (Comemercial invoice) № 224 від 12.11.2018, вартість транспортного засобу становить 9500 євро, що підтверджується доказами які містяться в матеріалах справи зокрема, платіжним документом № б/н від 12.11.2018 в якому зазначено суму 9500 євро, копією митної декларації країни № 18NLJPS4LDA26QWD56 від 17.12.2018, згідно якої вартість транспортного засобу становить - 9500 євро та звітом про незалежну оцінку колісного транспортного засобу № 16012019_IF20190116-001, відповідно до якого вартість транспортного засобу становить 287925,06 грн.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 Митного кодексу України).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № UA 206000/2019/000039/2 від 11.01.2019, митна вартість транспортного засобу визначена за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів. Джерело інформації: АСАУР ДФС, Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. В даному випадку в рішенні про коригування інспектор зазначає, що спрацювала система управління ризиками, це означає що вартість товару занижена. У зв"язку з цим було направлено запит до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN кодами. В результаті чого митна вартість даного транспортного засобу складає 42100 євро.

При цьому суд звертає увагу на те, що при направленні запиту до спеціального підрозділу, щодо визначення митної вартості товару, за основу брались тільки технічні дані транспортних засобів без зазначень фізичних пошкоджень.

Слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

В даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунку-фактури (інвойсу) № 224 від 12.11.2018.

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною рахунку, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четверта статті 57 Митного кодексу України).

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Разом з тим, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування транспортного засобу на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 206000/2019/00039 від 11.01.2018 та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2019/000039/2 від 11.01.2019.

Впродовж судового розгляду справи представники відповідача не навели обґрунтованих доводів проти адміністративного позову, які б доводили правомірність оскаржуваних рішень.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне в порядку відшкодування стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений за звернення до суду із даним позовом.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці ДФС № UA206000/2019/00039 від 11.01.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС № UA206000/2019/000039/2 від 11.01.2019.

Стягнути із бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39640261, вул. Короля Данила, 20, м. Івано-Франківськ, 76010) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1536 (одну тисячу п"ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.

Рішення складене в повному обсязі 10 травня 2019 р.