
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2019 р. справа № 300/572/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шумея М.В.,
секретаря судового засідання - Шпак М.М.,
за участю: представника позивача - Шевченко К.Т.,
представника відповідача - Кононової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання дій протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.12.2018 року, -
ВСТАНОВИВ:
18.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/001113/2 від 28.12.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2018/01134.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у митному оформленні легкового автомобіля CITROEN, модель C4, номер кузова НОМЕР_1 та винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/001113/2 від 28.12.2018. Просить задовольнити позов.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено розгляд справи з викликом сторін.
09.04.2019 Івано-Франківська митниця ДФС подала суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує та зазначає, що декларантом не було подано повний перелік первинних документів, зазначених в частині другій статті 53 Митного кодексу України, підтверджуючих митну вартість даного ТЗ, на підставі чого 28.12.2018 Івано-Франківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості за № UA206000/2018/000113/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2018/01134. Просить відмовити у задоволенні позову.
09.04.2019 Івано-Франківською митницею подано до суду письмові пояснення по справі відповідно до яких, відповідач зазначає, що 19.12.2018 декларантом подано електронну митну декларацію № 206020/2018/401626 відповідно до якої декларант погодився з рішенням про коригування № UA206000/2018/00113/2 та оформив митну декларацію з вартістю 9150 тис. євро. Відтак відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
16.04.2019 представник позивача подала суду відповідь на відзив, у якій заперечує, щодо відзиву та письмових пояснень відповідача та зазначає, що відповідачем не зазначено які дії він вчинив, щоб перевірити достовірність даних, зазначених в митній декларації. Просить задовольнити позов в повному обсязі.
16.04.2019 представник позивача подав суду заяву про збільшення судових витрат та просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 15009,80 грн, що складаються із: судового збору в розмірі 1536,80 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11500 грн, витрат на послуги перекладу 1973 грн.
Також 16.04.2019 представником позивача подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи акту про надання правової допомоги з детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом.
13.05.2019 в судовому засіданні представником відповідача подано письмові пояснення по справі в яких надає пояснення стосовно методу, який застосовано для прийняття оскаржуваного рішення від 28.12.2018 та зазначає, що при винесенні 28.12.2018 Івано-Франківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості за № UA 206000/2018/001113/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2018/01134 дотримано усіх законодавчих вимог.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши справу в порядку визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, відзив на позов, відповідь на відзив, письмові пояснення по справі, судом встановлено наступні обставини справи.
ОСОБА_1 за допомогою ТОВ "Брок Бізнес Альянс" 19.12.2018 для здійснення митного оформлення товару (автомобіля легкового CITROEN, модель C4, номер кузова НОМЕР_1 , подав митну декларацію (електронне декларування) № UA206020/2018/401626. Разом із вказаною декларацією, для підтвердження митної вартості транспортного засобу було надано наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 1012.18 від 03.12.2018; декларацію про походження товару 0380 від 03.12.2018; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA305060/2018/005784 від 10.12.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 13.01.2016; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні СЕ 388976 від 25.12.2006; копія митної декларації країни відправлення 18E065472C0001 від 06.12.2018.
28.12.2018 Івано-Франківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/001113/2 від 28.12.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2018/01134.
Відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів - вартість товару визначена за методом визначення митної вартості щодо побідних товарів (ст. 60Митного кодексу України). Джерело інформації: basis SuperSCHWACKE 12/2018, з урахуванням стану транспортного засобу, митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов"язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 9150, проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п. 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України.
Позивач не погодившись із такими рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина 1 статті 49 Митного кодексу України).
Стаття 51 Митного кодексу України визначає визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1 статті 51 Кодексу).
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 Кодексу).
Стаття 57 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина 1 статті 57 Кодексу).
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Кодексу).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Кодексу).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Кодексу).
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина 5 статті 57 Кодексу).
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Кодексу).
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (частина 1 статті 58 Кодексу).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2 статті 58 Кодексу).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Кодексу).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина 2 статті 52 Кодексу).
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Кодексу).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 Кодексу).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 Кодексу).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2 статті 54 Кодексу).
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 Кодексу).
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина 1 статті 55 Кодексу).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 Кодексу.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару вказаної митної декларації декларантом долучено: рахунок-фактуру (інвойс) № 1012.18 від 03.12.2018; декларацію про походження товару 0380 від 03.12.2018; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA305060/2018/005784 від 10.12.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 13.01.2016; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні СЕ 388976 від 25.12.2006; копія митної декларації країни відправлення 18E065472C0001 від 06.12.2018.
Долучені до даної митної декларації документи не відповідають переліку документів, вказаних в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, оскільки на підтвердження митної вартості даного транспортного засобу позивачем не надано платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару.
Таким чином, суд робить висновок, що відповідачем правомірно, у відповідності до статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а методом визначення митної вартості щодо подібних товарів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними рішення Івано-Франківської митниці ДФС від 28.12.2018 про коригування митної вартості за № UA2206000/2018/001113/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/201801134.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Шумей М.В.
Рішення складене в повному обсязі 17 травня 2019 р.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
Івано-Франківська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39640261,вул. Короля Данила 20, м. Івано-Франківськ, 76010).
Судове рішення № 81789510, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 13.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/572/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: