
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2019 р. Справа№200/5217/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_1 )
до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 37803258, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3)
про скасування рішення від 5 квітня 2019 року № 22, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення голови комісії з припинення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 5 квітня 2019 року № 22 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву від 26 лютого 2019 року та зарахувати до пільгового стажу період його роботи з 15 лютого 1986 року по 20 травня 1986 року гірником 2 розряду підземним з повним робочим днем у шахті «Жовтневе» виробничого об`єднання «Советськуголь», з 29 серпня 1988 року по 31 травня 1995 року гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті Шахтоуправління газети «Соціалістичний Донбас» виробничого об`єднання «Донецькуголь», з 7 червня 1995 року по 25 січня 1999 року підземним гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті «Советская» ГХК «Макєєвуголь», з 1 липня 1999 року по 25 березня 2000 року гірником підземним з повним робочим днем у шахті «Советская» ГХК «Макєєвуголь» за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за списком № 1 згідно п.п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язавши призначити пенсію на пільгових умовах з 26 лютого 2019 року.
Ухвалою суду від 16 квітня 2019 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/5217/19-а. Одночасно суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та зобов`язав відповідача надати суду належним чином засвідчені копії, а саме витяг з пенсійної справи позивача відповідно спірних правовідносин, зокрема, заяву позивача про призначення пенсії від 26 лютого 2019 року, всі інші докази, які стали підставою для вчинення відповідачем спірних дій.
Відповідач правом надання відзиву не скористався, витребуваних судом доказів не надав та не повідомив про причини не подання доказів, тому відповідно до положень статей 159, 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами справи та в межах заявлених позовних вимог .
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26 лютого 2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Рішенням відповідача № 22 від 5 квітня 2019 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах з тих підстав, що на момент звернення 26 лютого 2019 року позивач не має необхідного пільгового стажу, оскільки ПАТ «Шахтоуправління» Донбас», ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» відособлений структурний підрозділ «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» на підконтрольній Україні території не перереєструвалися, тому здійснити перевірку пільгових довідок, наданих до пенсійного фонду та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 15 лютого 1986 року по 20 травня 1986 року, з 29 серпня 1988 року по 31 травня 1995 року, з 20 липня 1995 року по 25 січня 1999 року та з 1 липня 1999 року по 25 травня 2000 року, не має можливості.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Будьонівським РВ УМВС України в Донецькій області 14 січня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Позивач є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка від 26 листопада 2018 року № 0000655715.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Судом встановлено, що записами у трудовій книжці серії НОМЕР_3 на ім`я позивача підтверджується, що з 15 лютого 1986 року по 20 травня 1986 року позивач працював гірником 2 розряду підземним з повним робочим днем у шахті «Жовтневе» виробничого об`єднання «Советськуголь» (накази від 15 лютого 1986 року № 104-К, від 20 травня 1986 року № 306-К), з 29 серпня 1988 року по 31 травня 1995 року позивач працював гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті Шахтоуправління газети «Соціалістичний Донбас» виробничого об`єднання «Донецькуголь» (накази від 29 серпня 1988 року № 995-К, від 1 червня 1995 року № 350-К), з 7 червня 1995 року по 25 січня 1999 року позивач працював підземним гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті «Советская» ГХК «Макєєвуголь», виконував підземні роботи з повним робочим днем під землею (накази від 7 червня 1995 року № 451-К, від 25 січня 1999 року № 63-К), з 1 липня 1999 року по 25 березня 2000 року позивач працював підземним гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті «Советская» ГХК «Макєєвуголь», виконував підземні роботи з повним робочим днем під землею (накази від 1 липня 1999 року № 412-К, від 25 березня 2000 року № 198-К).
26 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Дана заява була прийнята відповідачем та зареєстрована за номером 2147.
Судом встановлено, що відповідачем була розглянута заява позивача від 26 лютого 2019 року № 2147 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за результатом чого було прийнято рішення від 5 квітня 2019 року № 22 про відмову у призначенні пенсії. У вказаному рішенні було зазначено, що позивачем було надано до управління заяву, копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000655715 від 26 листопада 2018 року, копію трудової книжки НОМЕР_3 від 1 червня 1984 року, копію військового квитка НУ № НОМЕР_4 від 23 травня 1986 року, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24 жовтня 2014 року № 837, № 836, № 838, № 246, довідку про роботу від 28 березня 2018 року № 38, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 24 жовтня 2014 року № 562, № 563, № 6573, копію наказу про результати атестації робочих місць із переліком професій № 339 від 20 липня 1995 року, довідки про реорганізацію підприємств від 24 жовтня 2014 року № 246 а, № 839, № 840, довідку Державної фіскальної служби України ГУ ДФС у Донецькій області про сплату ЄСВ № 15888/10/05-99-47-10 від 25 лютого 2019 року. Також у рішенні зазначено, що позивач не має необхідного пільгового стажу, оскільки ПАТ «Шахтоуправління» Донбас», ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» відособлений структурний підрозділ «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» на підконтрольній Україні території не перереєструвалися, тому здійснити перевірку пільгових довідок, наданих до пенсійного фонду та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 15 лютого 1986 року по 20 травня 1986 року, з 29 серпня 1988 року по 31 травня 1995 року, з 20 липня 1995 року по 25 січня 1999 року та з 1 липня 1999 року по 25 травня 2000 року, не має можливості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Як встановлено судом раніше, позивачем для призначення пенсії на пільгових умовах, окрім трудової книжки, були надані документи, що підтверджують факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до Додатку 1 Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Донецьк, де перебувають підприємства на яких працював позивач та які не зараховує до пільгового стажу відповідач, відноситься до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Абзац 7 пункту 20 Порядку № 637 доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1028 наступного змісту: в разі розміщення підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території України або в районах проведення АТО можливе підтвердження спеціального стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території і не здійснили перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну України територію.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі – Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.
За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 15 лютого 1986 року по 20 травня 1986 року гірником 2 розряду підземним з повним робочим днем у шахті «Жовтневе» виробничого об`єднання «Советськуголь», з 29 серпня 1988 року по 31 травня 1995 року гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті Шахтоуправління газети «Соціалістичний Донбас» виробничого об`єднання «Донецькуголь», з 7 червня 1995 року по 25 січня 1999 року підземним гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті «Советская» ГХК «Макєєвуголь», з 1 липня 1999 року по 25 березня 2000 року гірником підземним з повним робочим днем у шахті «Советская» ГХК «Макєєвуголь» з підстав неможливості здійснення перевірки пільгових довідок, та як наслідок адміністративний позов позивача є обґрунтованим та позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.
Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. відповідно до квитанції від 12 квітня 2019 року.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_1 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 37803258, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) про скасування рішення від 5 квітня 2019 року № 22, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 5 квітня 2019 року № 22 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 лютого 2019 року № 2147 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 26 лютого 2019 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 15 лютого 1986 року по 20 травня 1986 року гірником 2 розряду підземним з повним робочим днем у шахті «Жовтневе» виробничого об`єднання «Советськуголь», з 29 серпня 1988 року по 31 травня 1995 року гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті Шахтоуправління газети «Соціалістичний Донбас» виробничого об`єднання «Донецькуголь», з 7 червня 1995 року по 25 січня 1999 року підземним гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті «Советская» ГХК «Макєєвуголь», з 1 липня 1999 року по 25 березня 2000 року гірником підземним з повним робочим днем у шахті «Советская» ГХК «Макєєвуголь», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Стягнути зі Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 17 травня 2019 року. Повне судове рішення складено 17 травня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Смагар С.В.
Судове рішення № 81788578, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 17.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/5217/19-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: