Ухвала суду № 81788011, 16.05.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/5415/19

Провадження №1-кс/201/3001/2019

У Х В А Л А

іменем України

16 травня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі головуючого слідчого судді Федоріщева С.С.,

за участю секретаря судового засідання Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження №3201804166000046 від 21 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження №3201804166000046 від 21 вересня 2018 року.

В обґрунтування скарги зазначає, що 10 квітня 2019 року на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в межах кримінального провадження №3201804166000046 від 21 вересня 2018 року було проведено обшук у нежитловому приміщенні (кіоску «Иконная лавка»), яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Титова, 17/1 та яке використовується ОСОБА_1 у власних цілях. Під час обшуку було вилучено майно, яке зберігалося в даному приміщенні та належить безпосередньо заявнику, а саме: 49 450 гривень та 2 220 доларів США, про що зазначено в протоколі обшуку від 10 квітня 2019 року. Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська обшук за вказаною адресою проводився у приміщенні, яке фактично використовується ОСОБА_2 та іншими невстановленими особами для протиправної діяльності, з метою відшукання документів та чорнових записів, які містять інформацію про незаконні конвертаційні операції з національною та іноземною валютою та інших документів, які свідчать про вчинення злочину. Заявник наголошує, що йому не відомий громадянин ОСОБА_2 , він з ним не знайомий та ніколи не зустрічався, також у вказаному нежитловому приміщенні ніколи не здійснювалася діяльність по конвертації національної та іноземної валюти. Зазанчає, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває вже сім місяців, за вказаний час заявникові про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення не повідомлено, а тому, просить повернути йому вищевказані грошові кошти.

Заявник у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у зв`язку з чим враховуючи положення ч.6 ст.9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст.28 КПК України та розглянути дану справу без участі представника заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Від слідчого з ОВС четвертого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Чекала Ю.О. до суду надійшла заява з проханням розглянути скаргу без його участі.

Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного правового висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, подані заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частина 2 ст. 167 КПК України містить перелік майна, яке може бути тимчасово вилученим. До такого майна законодавець зокрема відніс речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з приписом ч.2 ст.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно є тимчасово вилученим майном, яке при наявності передбачених ст. 98 КПК України ознак може бути визнано речовим доказом або на яке, при наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав, ухвалою слідчого судді може бути накладено арешт.

Однак, навіть при наявності ознак, зазначених у ст. 98 КПК України, які дають підстави вважати тимчасово вилучене майно речовим доказом, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України вказане майно повинно бути якнайшвидше повернуте володільцю, а підставою для збереження вказаного майна в органі досудового слідства може бути лише ухвала слідчого судді, винесена за результатами розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів або про арешт майна.

Судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2019 року було надано слідчому з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Чекал Юлії Олександрівні, слідчим слідчої групи, прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №32018041660000046, оперативним співробітникам за дорученням слідчого, щодо проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. ст. 40, 41 КПК України дозвіл на проведення обшуку в нежитловому приміщенні (кіоску з назвою «Иконная лавка») за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить Територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 та фактично використовується ОСОБА_2 та невстановленими особами для вчинення протиправної діяльності з національною та іноземною валютою, з метою відшукання та вилучення зазначених у клопотанні документів та чорнових записів які містять інформацію про незаконні конвертаційні операції з національною та іноземною валютою; інших документів, які свідчать про вчинення злочину; грошових коштів, речей, цінностей які здобуті злочинним шляхом; електронних носіїв інформації; комп`ютерної техніки (CD, DVD дисків, флеш-накопичувачів, системних блоків, жорстких дисків); матеріалів відеозаписів з камер відео спостереження; інших предметів та документів, що мають значення для розкриття кримінального правопорушення.

Також ч. 1 ст. 237 КПК України вказано, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

У відповідності до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. У даній справі суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для подальшого утримання слідчим майна заявника, що тягне за собою необхідність повернення цього майна його власнику.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішеннях по справам «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів, або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

У даній справі судом встановлено, що документи, вилучені під час обшуку 10 квітня 2019 року, відноситься до тимчасово вилученого, через те, що речовим доказом визнані не були та арешт на них не накладався, оскільки доказів протилежного суду надано не було.

Таким чином встановлено, що зазначене майно підпадає під категорію тимчасово вилученого майна, а отже у відповідності до вищезазначених вимог статті 171 КПК України орган досудового розслідування повинен був звернутися із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після його вилучення.

Проте з таким клопотанням орган досудового розслідування до суду не звертався, доказів протилежного суду надано не було.

Крім того, судом враховано, що ухвалою слідчого судді від 22 березня 2019 року надано дозвіл на відшукання та вилучення документів і речей із загальними назвами без конкретизації та ідентифікації речей і документів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що подальше утримання слідчим майна заявника може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном скаржника, що буде порушенням ст.1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим, тому дана скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Ураховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та зобов`язання органу досудового розслідування повернути власнику вилучені 10 квітня 2019 року під час проведення обшуку грошові кошти.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28,107,110, 169, 170, 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити.

Зобов`язати уповноважених осіб СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 вилучені під час проведення 10 квітня 2019 року обшуку в нежитловому приміщенні (кіоску «Иконная лавка»), яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Титова, 17/1, грошові кошти у сумі 49 450 гривень та 2 220 доларів США.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.С. Федоріщев