Рішення № 81787292, 17.05.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1197/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Локачинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 .) звернувся з позовом до Локачинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – Локачинське ОУПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 16.10.2018, зобов`язання призначити пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме із зменшенням пенсійного віку на вісім років, починаючи з часу настання, тобто з 01.09.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та має право на пенсійне забезпечення відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У липні 2018 року позивач звернувся до Горохівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком як особі, яка працювалла на територіях радіоактивного забруднення Чорнобильської катастрофи. Однак відповідач листом від 23.10.2018 №3952/02-10-47 повідомив позивача, що рішенням від 16.10.2018 йому відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Підставою для відмови слугувало те, що довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не містить відомостей про населені пункти та об`єкти зон відчуження, а також те, що вона видана російською мовою на прізвище « ОСОБА_3 », а згідно паспортних даних прізвище позивача значиться як « ОСОБА_4 ».

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 11.03.2019 у справі №155/242/19 встановлено, що довідка №9 від 04.09.1990, видана Горохівським районним військовим комісаріатом, та довідка №154/30 від 11.06.1987, яка видана на ім`я « ОСОБА_5 » належить позивачу ОСОБА_1 . Таким чином, позивачем були надані відповідачу усі необхідні документи, що підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надають право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв`язку з наведеним просив позов задовольнити повністю.

Відповідно до ухвали судді від 16.04.2019 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що надана позивачем довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не містить відомостей про населені пункти та об`єкти зон відчуження, а також те, що вона видана російською мовою на прізвище « ОСОБА_3 », а згідно паспортних даних прізвище позивача значиться як « ОСОБА_4 ».

Крім того, разом із відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частинами п`ять, шість статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, оскільки дана справа відповідно до статті 263 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні), тому розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка брала участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, що підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2) серії НОМЕР_1 , виданого Волинською обласною державною адміністрацією 12.11.1998 (а.с.15).

02.10.2018 позивач звернувся до Горохівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Локачинського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення Чорнобильської катастрофи (а.с.51).

Однак відповідач листом від 23.10.2018 №3952/02-10-47 повідомив позивача, що рішенням управління від 16.10.2018 йому відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.16-17).

Як слідує із рішення від 16.10.2018, підставою для відмови слугувало те, що довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не містить відомостей про населені пункти та об`єкти зон відчуження, а також те, що вона видана російською мовою на прізвище « ОСОБА_3 », а згідно даних паспорта позивач значиться «Мартинюк» (а.с.84).

Не погоджуючись із такою відмовою пенсійного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Соціальна захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій гарантується Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, статтею 15 якого встановлено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Так, статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі – Закон №796-ХІІ) передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 65 Закону №796-ХІІ потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Відповідно до пункту 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом (частина третя статті 65 Закону №796-ХІІ).

Таким чином, Законом №796-ХІІ чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році та має відповідне посвідчення (категорія 2) серії НОМЕР_1 , виданого Волинською обласною державною адміністрацією 12.11.1998. У посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо проставлено штамп «Перереєстровано» із записом про дату перереєстрації (а.с.15).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2) серії НОМЕР_1 365830 підтверджує його статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, положеннями статті 55 Закону №796-ХІІ, зокрема, визначено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 8 років.

Тобто особи, які мають статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 мають право на зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 8 років.

Відповідно до абзацу 7 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, 27.12.2005 за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують особливий статус особи, а саме: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Аналіз вищевикладеного свідчить про те, що при поданні заяви про призначення пенсії за віком підтвердженням права особи на зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій у певному розрахунку, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС певної категорії, а довідка на підтвердження періоду роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - підтвердженням права на зменшення віку у визначеній законом кількості років.

При цьому Порядком №22-1 не обмежено підтвердження періоду роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС лише довідкою за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, та передбачено таке підтвердження, зокрема, довідкою військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або довідкою архівної установи, або іншими первинними документами, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Так, ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії за віком від 02.10.2018 додано ряд документів, зокрема: посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС, довідку з Горохівського районного військового комісаріату від 02.10.2018 №50, військовий квиток НОМЕР_2 від 20.11.1984, архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, з яких слідує, що позивач з 18.05.1987 по 11.06.1987 виконував обов`язки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.18-22, 65, 73, 74).

Таким, чином, наданими позивачем документами підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працював у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, а відтак має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 8 років.

Разом з тим, зазначені документи ОСОБА_6 не взято до уваги, оскільки довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не містить відомостей про населені пункти та об`єкти зон відчуження, а також те, що вона видана російською мовою на прізвище « ОСОБА_3 », а згідно даних паспорта позивач значиться «Мартинюк».

Суд вважає такі доводи відповідача безпідставними, оскільки наданими позивачем документами, зокрема, довідкою архівної установи, підтверджено, що позивач працював у зоні відчуження з 18.05.1987 по 11.06.1987, тобто більше 14 календарних днів, а вимога відповідно до Порядку №22-1 про зазначення населених пунктів чи об`єктів, де особа здійснювала роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС стосується лише інших первинних документів, які надаються особою у разі не надання довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідки військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідки архівної установи.

Крім того, суд звертає увагу, що особа не може бути позбавлена конституційного права на соціальний захист у зв`язку із неточним перекладом прізвища у документі, в той час коли іншими документами підтверджено факти, які є необхідними для прийняття відповідачем рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Так, відмова суб`єкта владних повноважень не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, а тому суд дійшов висновку, що така відмова прийнята відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства України, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи для призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення відповідача прийняте всупереч вимогам КАС України, відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а вимога про визнання протиправним та скасування рішення від 16.10.2018 про відмову у призначенні позивачу пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також є обґрунтованою та підлягає задоволенню похідна позовна вимога позивача про зобов`язання відповідача призначити йому пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на вісім років, оскільки належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача, виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених статтею 245 КАС України.

Разом з тим, позивач у позовній заяві просить суд зобов`язати відповідача признати йому пенсію з 01.09.2018, проте суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії 02.10.2018, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку, тому він має право на призначення зазначеної пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку – з 02.09.2018, а відтак позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити пенсію підлягає частковому задоволенню, зокрема, в частині дати з якої слід призначити таку пенсію - з 02.09.2018, а не з 01.09.2018.

Керуючись статтями 243 – 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Локачинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 16 жовтня 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Локачинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на вісім років з 02 вересня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук