Рішення № 81787258, 17.05.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/707/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.01.2019 №UA205110/2019/000014/2; 2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00013.

Ухвалою судді від 20.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.12.2018 ним придбано транспортний засіб – легковий автомобіль марки BMW, моделі - «Х3», бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення – 2013.

17.12.2018 декларантом з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу було подано до Волинської митниці ДФС електронну митну декларацію (далі - МД) № UA205090/2088/109687, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 8450,00 євро.

Відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 03.01.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000014/2, з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана за ціною договору, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом; митний орган митну вартість визначив за резервним методом за ціною 15 000,00 євро. Крім того відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00013.

Позивач вважає рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Будь-яких неточностей, розбіжностей, ознак підробки в поданих до митного оформлення документів не було. Також у відповідача не було жодних підстав вважати, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Жодних належних обґрунтувань неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості відповідач в оскаржуваному рішенні не наводить,обмежуючись загальними формулюваннями.

Не погоджуючись з рішенням Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості декларантом на рахунок відповідача внесено грошові кошти у якості гарантії в порядку розділу X МК України.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

29.03.2019 представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, згідно якого останній вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. В обґрунтування своєї позиції вказав, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Декларантом в інтересах позивача 17.12.2018 було подано МД № UA205090/2018/109687, згідно з якою митну вартість легкового автомобіля марка - BMW, модель - ХЗ, модельний рік виготовлення - 2013, календарний рік виготовлення - 2013, НОМЕР_2 . Під час опрацювання поданих декларантом документів відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі – АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів; обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби (ДФС) для визначення митної вартості за VIN-кодом WАUZZZ4H5GN017856, валюта - EUR, вартість товару – 15 000,00 Євро. Декларанту запропоновано надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами (п.3.8 ст.53 МКУ); митну декларацію країни відправлення; банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2.4,2.5 ст.53 МКУ); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; якщо здійснювалось страхування - страхові документи (п.2.8 ст.53 МК України); інші документи, що містять відомості про вартість страхування (п.2.8 ст.53 МК України); транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення (п.2.6 ст.53 МКУ); інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Як зазначає відповідач, у повідомленні від 03.01.2019 № 03 декларант відмовився надавати запитувані документи. Вказане унеможливило визначення митної вартості за першим методом на рівні 8450,00 Євро, оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Тому митницею 03.01.2019 прийняте рішення про коригування митної вартості № UA205110/2019/000014/2 на рівні 15 000,00 Євро за резервним методом у зв`язку з неможливістю застосувати інших методів з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Одночасно видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00013. З огляду на викладене відповідач вважає прийняті рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

З наведених підстав у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Одночасно з відзивом представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просив здійснити розгляд справи з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 08.04.2019 в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін відмовлено.

У відповіді на відзив від 19.04.2019 представник позивача вважає безпідставними твердження відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів від 03.01.2019 № UA205110/2019/000014/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00013 з огляду на те, що ним були подані усі необхідні документи для здійснення митного оформлення транспортного засобу. Жодних належних обґрунтувань неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості відповідач в оскаржуваному рішенні не наводить, обмежуючись загальними формулюваннями. Зважаючи на викладене, просить позов задовольнити.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 04.12.2018 ОСОБА_1 у Республіці Польща у нерезидента ASANTECH SP Z.O.O. за ціною 8 450,00 Євро придбано транспортний засіб – легковий автомобіль марки BMW, модель X3, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см3, рік виготовлення 2013, тип палива – дизель, що підтверджується рахунком-фактурою № 181204.2-AST/PPDD від 04.12.2018 (а. с. 11-12).

17.12.2018 декларантом – ОСОБА_2 з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу було подано до Волинської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA205090/2088/109687, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 8450,00 Євро (графа 42 МД) (а. с. 31).

Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44 та доповнення №1): рахунок-фактуру (інвойс) від 04.12.2018 № 181204.2-AST/PPDD; декларацію про походження товару № 0380 від 04.12.2018, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.12.2018 № UA205010/2018/214682; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 22.03.2013; договір про надання послуг митного брокера № 1245 від 05.12.2018; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 024810005 від 05.12.2018; копію митної декларації країни відправлення № 18PL301010E0953492 від 06.12.2018; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; паспортний документ для виїзду за кордон.

Декларанту запропоновано надати документи на підтвердження усіх даних митної вартості відповідно до частини третьої статті 53 МК України: висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами (п.3.8 ст.53 МКУ); митну декларацію країни відправлення; банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2.4,2.5 ст.53 МКУ); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; якщо здійснювалось страхування - страхові документи (п.2.8 ст.53 МК України); інші документи, що містять відомості про вартість страхування (п.2.8 ст.53 МК України); транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення (п.2.6 ст.53 МКУ); інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Водночас, листом від 03.01.2019 декларант ОСОБА_2 повідомив про те, що запропоновані відповідачем додаткові документи до МД №UA205090/2088/109687 від 17.12.2018 надані не будуть. Просив прийняти рішення (а. с. 36).

03.01.2019 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000014/2 (а. с. 29). Підставою для прийняття рішення є те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом .

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у використанні» та спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціального підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість – 15 000,00», митну вартість визначено на рівні 15 000,00 Євро. Також декларанта було повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг у разі його незгоди з прийнятим рішенням за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00013 (а. с. 30). У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 03.01.2019 № UA205110/2019/000014/2.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями Волинської митниці ДФС, оскаржив їх до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як уже зазначалося, декларант позивача надав згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний ним метод її визначення: рахунок-фактуру (інвойс) від 04.12.2018 № 181204.2-AST/PPDD; декларацію про походження товару № 0380 від 04.12.2018, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.12.2018 № UA205010/2018/214682; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 22.03.2013; договір про надання послуг митного брокера № 1245 від 05.12.2018; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 024810005 від 05.12.2018; копію митної декларації країни відправлення № 18PL301010E0953492 від 06.12.2018; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; паспортний документ для виїзду за кордон. При цьому з аналізу вказаних документів слідує, що зазначення реквізитів « НОМЕР_1 » відповідає VIN-коду імпортованого автомобіля.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «легковий автомобіль марки BMW, модель X3, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см3, рік виготовлення 2013, тип палива – дизель» у розмірі 8450,00 Євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи. Оскільки декларантом не надано витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 15 000,00 євро.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ненадання декларантом витребовуваних Волинською митницею ДФС документів відповідач розцінив як підставу для відмови у застосуванні митної вартості за основним методом, застосованим декларантом.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується із таких підстав.

Як слідує з письмових пояснень позивача (відповіді на відзив) останній повідомив відповідача, що витребовувані документи надано не буде, оскільки в силу положень статті 53 МК України, передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються у випадку сплати рахунку покупцем; страхові документи - подаються лише у випадку, якщо здійснювалося страхування, транспортні (перевізні) документи – якщо за умовами поставки витрат на транспортування не включені у вартість поставки. Також у відповідача не було жодних підстав вважати, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості.

Крім того при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Однак, жодної конкретизації та обґрунтувань в оскаржуваному рішенні відповідач не наводить

Таким чином, наведене свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про наявність розбіжностей в документах та непідтвердження усіх складових митної вартості.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що розрахунок за автомобіль було здійснено позивачем в день його передачі, при чому ціна у розмірі 8450,00 Євро визначена з урахування ПДВ в розмірі 0 %).

Водночас, додаткові документи, зокрема, транспортні (перевізні), мають бути надані, якщо за умовами поставки покупець має нести витрати на транспортування, але вони не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що страхування автомобіля не здійснювалося; відомості про те, що таке за умовами купівлі-продажу повинне було здійснюватися за рахунок позивача з жодних документів не випливає. Транспортування придбаного автомобіля (перевезення) не здійснювалося. На думку суду, витрати на транспортування та витрати, пов`язані із експлуатацію автомобіля, мають різний зміст. У зв`язку із цим додаткові витрати позивач не поніс.

Таким чином, з поданих при митному оформленні документів не вбачається, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару, що визначені частиною десятою статті 58 МК України.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 03.01.2019 № UA205110/2019/000014/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів... вартість – 15 000, Євро». Документи, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 03.01.2019 № UA205110/2019/000014/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 15 000,00 Євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України.

Оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00013 та рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 03.01.2019 № UA205110/2019/000014/2 є необґрунтованими та безпідставними. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб`єкта.

Відтак, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1536,80 грн., що підтверджуються квитанцією від 15.03.2019 № (а. с. 2).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 3 січня 2019 року № UA205110/2019/000014/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00013.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) судові витрати у сумі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер