YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Одеська область

/

Приморський районний суд м. Одеси

Ухвала суду № 81783178, 14.05.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Дата ухвалення

14.05.2019

Номер справи

522/20917/18

Номер документу

81783178

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Справа № 522/20917/18

Провадження по справі № 1-кс/522/7154/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Торчинській О.О., за участю слідчого Губського О.В., прокурора Пояцика С.М., захисника Козак Ф.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області Тригубенко Т.В. по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018160000000109 від 30.05.2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 305 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 30.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018160000000109, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 305 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2019 року громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у м. Москва Російської Федерації (більш точні дата та місце на теперішній час не відомі), отримав від невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб - героїн для його подальшого контрабандного переміщення через митний кордон України та передачі невстановленій особі, яка перебуває у м. Одесі, тим самим вступивши з цими особами у попередню злочинну змову.

Надалі ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що зазначений наркотичний засіб заборонений до вільного переміщення через митний кордон України, приховав його у внутрішньому кармані своєї куртки, яку тримав при собі та в середині автомобілю марки «Опель Омега», держ. номер НОМЕР_1 , під час керування цим автомобілем.

12.05.2019 ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та діючи з прямим умислом, направленим на контрабандне переміщення наркотичного засобу через митний кордон України, керуючи автомобілем марки «Опель Омега», держ. номер НОМЕР_1 , прибув до міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Піски-Рогачівка» у зону діяльності ВМО «Піски» Харківської митниці ДФС для проходження прикордонного та митного контролю на в`їзд в Україну. При цьому прихований ним наркотичний засіб - героїн продовжував знаходитись у внутрішньому кармані його куртки.

В ході проходження митного контролю, усного опитування та письмового декларування, ОСОБА_1 обрав режим «зелений коридор» та не заявив про наявність у нього або в його транспортному засобі будь-яких заборонених речовин, у тому числі й прихованого наркотичного засобу - героїн.

З 12.03.2019 на 13.03.2019 слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області, в ході проведення огляду місця події в зоні діяльності пункту пропуску для автомобільного сполучення «Піски» ВМО «Піски» митного посту Куп`янськ Харківської митниці ДФС проведено огляд автомобілю «Opel Omega» з д.н.з. НОМЕР_2 та водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході якого виявлено та вилучено:

- чорний поліетиленовий згорток розміром 16х12,5 в якому виявлено порошкоподібну речовину сірого кольору із характерним запахом оцтової кислоти, вагою брутто 600 грам;

- куртку сірого кольору з написом ActivePlus у внутрішній лівій кишені якої виявлено пакунок з порошкоподібною речовиною;

- свідоцтво про право реєстрації транспортного засобу «Opel Omega» з д.н.з. НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 видане 10.05.2018 ТСЦ 6344 ;

- ключі від автомобілю із брелоком сингалізації;

- паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 виданий 11.12.2001 Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області;

- мобільний телефон Nokia, чорного кольору із СІМ-карткою;

- мобільний телефон Nokia, білого кольору із СІМ-карткою;

- контрольний талон для проходження «зеленого коридору» автомобілю «Opel Omega» з д.н.з. НОМЕР_2 із штампами;

- пасажирська митна декларація Російської Федерації заповнена від ОСОБА_1 . 09.05.2019;

- експрес накладна Нової Пошти № 59000378559281;

- сім-картка Водафон № НОМЕР_6 ;

- пластикова картка від СІМ-картки оператору Мегафон на номер телефону НОМЕР_7 ;

- пластикова картка від СІМ-картки оператору Мегафон на номер телефону НОМЕР_8 ;

- пластикова картка від СІМ-картки оператору Билайн на номер телефону НОМЕР_9 ;

- стартовий пакету оператору мобільного зв`язку Водафон на номер телефону НОМЕР_10 ;

- стартовий пакету оператору мобільного зв`язку МТС на номер телефону НОМЕР_11 ;

- стартовий пакету оператору мобільного зв`язку Водафон на номер телефону НОМЕР_12 ;

- стартовий пакету оператору мобільного зв`язку Водафон на номер телефону НОМЕР_13 ;

- стартовий пакету оператору мобільного зв`язку Водафон на номер телефону НОМЕР_14 ;

- стартовий пакету оператору мобільного зв`язку Билайн на номер телефону НОМЕР_15 ;

- автомобіль «Opel Omega» з д.н.з. НОМЕР_2 ;

- протокол про порушення митних правил № 1216/8070/19 від 12.05.2019;

- акт спрацювання службової собаки;

- акт прийому-передачі про ПМП від 12.05.2019.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор та слідчий в судовому засідання підтримав клопотання в повному обсязі.

Адвокат Козак Ф.І. та підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання слідчого, паспорта

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думки учасників кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкція ч.3 ст.307, ч.3 ст.305 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, майно вилучене з 12.05.2019 на 13.05.2019 року під час проведення огляду автомобілю марки «Opel Omega», може містити відомості про обставини вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 305 КК України, а тому має значення речових доказів у кримінальному провадженні та може підлягати конфіскації майна як виду покарання при винесені вироку.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Щодо накладення арешту на паспорт.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги ч.2 ст.171 КПК України передбачають вичерпний перелік відомостей, які повинні бути зазначені у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, а саме: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні щодо накладення арешту на паспорт.

Окрім цього, слідчий в своєму клопотанні повинен чітко зазначити що вилучений документ відповідає критеріям, визначеним ст.167 ч.2 КПК України, є речовим доказом та накладення арешту є необхідним для його збереження.

У урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.

Більш того, на переконання слідчого судді, ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на зазначений в клопотанні паспорт, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Вимогами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачений перелік документів, які дозволяють вільне пересування громадян за винятком обмежень, які встановлені законом.

За таких обставин, вимоги клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно в цій частині, слід визнати необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно в іншій частині, а саме щодо накладення арешту на паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 виданий 11.12.2001 Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області, оскільки слідчий в своєму клопотанні не достатньо обґрунтував підстави для накладення арешту на зазначене майно та застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав власника вказаного майна.

Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області Тригубенко Т.В. про накладення арешту на майно - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно вилучене під час проведення огляду автомобілю автомобілю марки «Opel Omega» з 12.03.2019 по 13.03.2019 року, а саме на :