Ухвала суду № 81782771, 16.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/3295/19

провадження № 2/520/2608/19

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи по суті

та продовження строку вчинення процесуальних дій

16.05.2019 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Літвінової І.А., ознайомившись із відзивом відповідача ОСОБА_1 на позов, відповіддю на відзив та клопотанням адвоката Довженко О.Ю в інтересах позивача ОСОБА_2 про приєднання доказів до матеріалів цивільної справи № 520/3295/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Одеської міської ради про розірвання договору між батьками про сплату аліментів на дитину,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 25.03.2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Київська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Одеської міської ради про розірвання договору між батьками про сплату аліментів на дитину прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 520/3295/19. Розгляд справи визначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Цією ж ухвалою визначено період вчинення процесуальних дій учасниками справи з 25 березня 2019 року по 25 квітня 2019 року та строк для подання відповідачем відзиву на позов і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову - п`ятнадцять днів із дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі; заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (при наявності) – п`ять днів з дня вручення ухвали; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (у разі необхідності) - п`ятнадцять днів із дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Вищезазначену ухвалу із копією позовної заяви відповідач ОСОБА_1 отримала 04.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-код: 65016 0288375 3).

19 квітня 2019 року до канцелярії суду надійшов відзив відповідача на позов (вхід. №19792). Строк, визначений ухвалою від 25.03.2019 відповідачем не порушено.

Фіскальними чеками ПАТ «УКРПОШТА» (0054441 0042463; 0054440 0042462; 054442 0042464) підтверджено, що датою направлення відзиву іншим учасникам справи є 19.04.2019 року.

Зміст та форма відзиву відповідають вимогам статті 178 ЦПК України.

Підстав для відмови у прийнятті відзиву судом не встановлено.

У відповідності до статті 179 ЦПК України позивач має право надати відповідь на відзив у строки, встановлені судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня одержання відзиву, чи звернутись до суду з заявою про продовження цього строку.

До канцелярії суду Київського районного суду м. Одеси від адвоката Довженко О.Д. в інтересах позивача ОСОБА_2 шляхом поштової кореспонденції надійшли наступні процесуальні документи: клопотання про приєднання до матеріалів цивільної справи № 520/3295/19 диску (вхід. № 22254 від 07.05.2019) та відповідь на відзив (вхід. №22461 від 08.05.2019).

Зміст та форма відповіді на відзив відповідають вимогам статті 179 ЦПК України.

Доданими доказами підтверджено, що строк, встановлений ухвалою суду від 25.03.2019 року на надання відповіді на відзив позивачем не порушений.

За приписами частини третьої статті 179 ЦПК України до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу.

Приписами частин четвертої та п`ятої статті 178 ЦПК України передбачено, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Судом встановлено, що до відповідь ОСОБА_2 на відзив не містить підтвердження надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Скориставшись своїм правом адвокат Довженко О.Ю. звернувся до суду з клопотанням про приєднання до матеріалів цивільної справи № 520/3295/19 диску для зчитування лазерних систем серії 00ААKS-61L9A.

За приписами частини дев`ятої статті 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.

До клопотання додано підтвердження надіслання диску для зчитування лазерних систем серія 00ААKS-61L9A на адресу позивача, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ «УКРПОШТА» 000093396 00046 від 07.05.2019. Проте підтвердження надсилання (надання) копій цього доказу іншим учасникам справи – відсутнє, наслідком чого може стати не взяття цього доказу судом до уваги при розгляді справи по суті.

У відповідності до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У статті 43 ЦПК України, крім іншого, встановлено право учасників справи надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною другою цієї статті визначений обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи.

Згідно з статтею 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Зважаючи на вище встановленні обставини, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних умов для початку розгляду справи по суті.

Частиною другою статті 279 ЦПК України встановлено тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі для початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження, якщо судове засідання не проводиться.

Суд наголошує, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» Цивільний процесуальний кодекс України набув чинності новою редакцією. Однією з новел Кодексу є можливість розгляду цивільних справ в спрощеному проваджені без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи.

Частиною п`ятою статті 4 цього Кодексу встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Участь сторін в розгляді справи у випадку спрощеного провадження без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи реалізується шляхом заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.

Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4 статті 174 ЦПК України.

Наведене вказує, що через подання вказаних заяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін і саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні - протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення статті 6 Конвенції, зазначено: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Отже, у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди з урахуванням основних засад національного судочинства та практики Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне встановити такий порядок судового провадження, який максимально забезпечить реалізацію права сторін на змагальність.

Суд констатує порушення у цивільній справі № 520/17947/18 процесуальних строків, визначених статтею 279 ЦПК України, але визначає пріоритетним встановлення судової процедури у цій справі, яка має на меті сприянню в реалізації права сторін на змагальність, рівність перед законом та справедливий суд протягом розумного строку.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у цивільному процесі встановлена законом.

Відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод» від 17.07.1997 р. дана Конвенція та Протоколи до неї № 2,4,7,11 є частиною національного законодавства України.

Згідно з статтею 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Судове рішення приймається суддею зважаючи на усі обставин справи.

За приписами частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Керуючись Конституцією України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1-4, 11, 174, 178, 179, 180, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відкласти розгляд по суті цивільної справи № 520/3295/19.

Продовжити строк вчинення процесуальних дій учасниками справи.

Прийняти відзив відповідача ОСОБА_1 на позов ОСОБА_2 та приєднати його до матеріалів цивільної справи № 520/3295/19.

Прийняти відповідь на відзив позивача ОСОБА_2 та приєднати його до матеріалів цивільної справи № 520/3295/19.

Клопотання адвоката Довженко О.Ю., який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 (вхід. №22254) – задовольнити.

Приєднати до матеріалів цивільної справи № 520/3295/19 диск для зчитування лазерних систем (серія 00ААKS-61L9A).

Зобов`язати позивача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали надати суду підтвердження надіслання (надання) відповіді на відзив з додатками та копії диску для зчитування лазерних систем (серія 00ААKS-61L9A) третім особам.

Встановити відповідачу строк на подання заперечень на відповідь – п`ятнадцять днів з дня одержання відповіді та копії цієї ухвали.

Визначити строк для надання суду третіми особами пояснень щодо відзиву, відповіді на відзив та доказів - п`ятнадцять днів дня одержання відзиву, відповіді на відзив та доказів, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Роз`яснити учасникам справи право суду за заявою учасника справи поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, у випадку визнання причини пропуску строку поважними, крім випадків, коли Цивільним процесуальним кодексом України встановлена неможливість такого поновлення.

Роз`яснити учасникам справи право суду продовжити процесуальний строк, встановлений судом, за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Повторно попередити учасників справи про їх обов`язок виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ki.od.court.gov.ua.

Суддя Літвінова І. А.