Ухвала суду № 81776208, 10.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.05.2019

Справа № 320/954/14-к

Провадження № 1-кп/320/35/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії: головуючого - судді Горбачової Ю.В.,

суддів - Колодіної Л.В., Бахаєва І.М.,

з секретарем с/з – Луценко П.В.,

за участю: прокурора – Гончара Д.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Ями Д.М.,

під час судового розгляду за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12013080140005993, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні захисником обвинуваченого адвокатом Яма Д.М. було заявлено клопотання про призначення по вказаному кримінальному провадженню додаткової комплексної комісійної судової медико-криміналістичної експертизи, на вирішення якої поставити наступне питання: чи спричинено ножові поранення, виявлені на трупі ОСОБА_3 , вилученим за місцем проживання останньої ножем з рукояткою чорного кольору, параметри клинка якого наведені у відповідному експертному висновку, або іншим знаряддям? Своє клопотання обґрунтовує тим, що висновок експерта № 609 від 27.01.2014 року, заснований, у свою чергу, на висновку СМЕ № 38 від 27.01.2014 року, а також висновок комісійної експертизи № 10/к від 18.02.2016 року є неповними, оскільки ані первинна, ані комісійна експертизи не встановили механізм нанесення ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 Крім того, з урахуванням проведеного експерименту і отриманих в ході нього даних, а саме – при занурені клинка ножа № 2 (з темною ручкою) на глибину від 2 до 11 см (при загальній довжині леза 12,2 см) отримано рани завдовжки 12-13 см мм – проти 15-17 мм найбільшої ширини зануреної частини клинка у пораненнях, які спричинено загиблій, саме з метою усунення цього протиріччя сторона захисту пропонує призначити у справі додаткову судову експертизу.

Обвинувачений підтримав заявлене клопотання свого захисника та просив його задовольнити.

Прокурор заперечував проти призначення експертизи, обґрунтовуючи тим, що у кримінальному провадженні вже була проведена комісійна судово-медична експертиза, експерт який проводив судову експертизу фактично дав відповіді на всі поставлені питання, відсутні сумніви в об`єктивності експерта.

Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України,під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, тобто, для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

В даному кримінальному провадженні виконано комплексну комісійну судову медико-криміналістичну експертизу.

Відповідно до п.1.2.10. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

В судовому засіданні захисник пояснив, що дійсно в матеріалах провадження міститься висновок експертизи, на вирішення якої вже було поставлено аналогічне питання, і даний висновок він не ставить під сумнів, однак під час того експертного дослідження був використаний інший метод дослідження, який також є допустимим, але можливо не в повній мірі розкриває всі обставини нанесення тілесних ушкоджень.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що в заявленому клопотанні захисником не доведено необхідність проведення додаткової комплексної комісійної судової медико-криміналістичної експертизи, оскільки в матеріалах кримінального провадження міститься висновок експерта, яким надано відповідь на питання, яке знов просить поставити на дослідження захисник, і ним не наведено доводів щодо неправильності цих висновків чи їх суперечності. Тож, висновки експерта з порушеного захисником питання, які вже містяться в матеріалах кримінального провадження, дозволяють суду прийняти законне рішення відповідно до вимог КПК України.

Таким чином, клопотання захисника про призначення додаткової комплексної комісійної судової медико-криміналістичної експертизи є необґрунтованим та суперечить вимогам діючого КПК України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 242, 332 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 . – адвоката Ями Д.М. про призначення додаткової комплексної комісійної судової медико-криміналістичної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 15 травня 2019 року.

Головуючий суддя : Ю.В. Горбачова

Судді: Л.В. Колодіна

І.М. Бахаєв