Ухвала суду № 81775138, 16.05.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1913/19

Провадження № 2/242/760/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року м. Селидове

Суддя Селидівського міського суду Донецької області Хацько Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Селидівської міської ради Донецької області про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 04.04.2019 року звернувся до суду із позовом до Селидівської міської ради Донецької області про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області суду від 08.04.2019 року вищевказана позовна заява залишена без руху, заявнику наданий десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Натомість, як вбачається з поштового повідомлення ухвалу позивачем не отримано та до теперішнього часу недоліки за ухвалою суду не усунуто.

Дослідивши позовну заяву, суд вважає, що справу не може бути прийнято до провадження та призначено до судового розгляду, виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року складає 1853 грн. 00 коп.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768 грн. 40 коп.

В порушення вказаних норм, до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

В п. 2 своєї постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Згідно ч. 1 ч. 2 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Звертаючись до суду із позовною заявою про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу, позивач зазначає, що підставою звернення до суду саме в позовному провадженні є те, що розгляд справи пов`язаний із вирішенням спору про право та подальшого оформлення права на спадщину у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що позивачем не зазначено в позовній заяві жодної правової підстави щодо віднесення вищевказаного позову до підсудності Селидівського міського суду Донецької області.

Слід також зазначити, що в справах щодо спадкування територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини виступають лише у тому випадку, якщо відсутні інші спадкоємці за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

Зокрема, позивач зазначає про наявність спадкоємця першої черги за законом, натомість не залучає вищевказану особу у якості відповідача у справі.

Крім того, згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Суд звертає увагу, що спадкодавець у справі помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як позивач звертається до суду 04.04.2019 року, тобто в межах строків передбачених ст. 1270 ЦК України.

Натомість, позивач звернувшись до суду із позовом про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу, не надає обґрунтованої постанови нотаріусу, якою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та наявності обґрунтованої постанови нотаріусу, якою відмовлено спадкоємцю першої черги у видачі свідоцтва про право на спадщину чи то наявності його відмови від прийняття спадщини.

В зв`язку з вищевикладеними недоліками позовної заяви, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає необхідним продовжити строк, наданий ухвалою суду від 08.04.2019 року, для усунення вищевказаних недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Селидівської міської ради Донецької області про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу на десять днів.

Керуючись ст. ст. 127, 175, 185, 260, 294 ЦПК України,

постановив:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недолі ків наданий ухвалою Селидівського міського суду Донецької області суду від 08.04.2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селидівської міської ради Донецької області про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Хацько