Рішення № 81774897, 07.05.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8131/18

Провадження № 2/265/251/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 травня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2018 року року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» в особі представника Кеню Д.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» права продажу предмета іпотеки від совго імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.. 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною реалізації в розмірі 66344,38 гривень, але не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 07 лютого 2008 року між ВAT «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого за всіма правами та обовязками є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 014/07-186/155574, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 46440,60 гривень зі сплатою 16,5% річних з остаточним строком погашення не пізніше 07 лютого 2018 року. Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 07 лютого 2008 року між Банком та Позичальником укладено Договір іпотеки № 014/07-186/155574/1, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Р.В. та зареєстрованого за № 276, предметом якого є земельна ділянка для обслуговування житлового будинку площею 0,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить Іпотекодавцю на праві власності. Вартість предмета іпотеки складає 66344,38 гривень. Банк виконав свої зобовязання за Кредитним договором, проте, всупереч умов кредитного договору Відповідач не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам, у звязку з чим відповідача існує заборгованість у розмірі 86538,83 гривень, яка складається з: суми заборгованості за кредитним договором, стягнутої за рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 03 березня 2011 року – 58878,68 гривень; сума збитків з урахуванняи встановленого інфексу інфляції – 22356,23 гривень; три проценти річних від простроченої суми - 5303,92 гривень.

05 листопада 2018 року, 27 листопада 2018 року, 22 січня 2019 року та 11 лютого 2019 року від представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 О.П., діючих на підставі довіреностей, надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. У вказаних клопотанням зазначено про згоду представника позивача щодо ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів та матеріалів.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду надане клопотання про розгляд справи в його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучі повідомленою належним чином про час і місце розгляду справи за останнім відомим місцем її реєстрації, двічі не з"явився в судове засідання з невідомих суду причин, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У наданих до суду клопотаннях про розгляд справи за відсутності позивача, предстанкик позивача не заперечував проти вирішення справи у заочному порядку. Тому суд керуючись положеннями ЦПК України і Європейської конвенції з захисту прав і основоположних свобод, що регламентують розумні строки вирішення справи, з обговоренням думки учасників судового розгляду, вважав за необхідне, з метою запобігання зволікання, ухвалити рішення у відсутність відповідачки у заочному порядку на підставі наявних в справі доказів, що вказують на права і обов`язки сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 07 лютого 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого за всіма правами та обовязками є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 014/07-186/155574, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 46440,60 гривень.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 07 лютого 2008 року між банком та позичальником укладено договір іпотеки № 014/07-186/155574/1, предметом якого є земельна ділянка НОМЕР_1 для обслуговування житлового будинку площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві власності. Вартість предмета іпотеки складає 66344,38 гривень.

17 червня 2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» укладено договір відступлення права вимоги № 114/21, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № 014/07-186/155574 від 07 лютого 2008 року перейшло до ПАТ «Вектор Банк».

17 червня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 265/ФК-16, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № 014/07-186/155574 від 07 лютого 2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

22 червня 2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» укладено договір відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до якого право вимоги за Договором іпотеки № 014/07-186/155574/1 від 07 лютого 2008 року перейшло до ПАТ «Вектор Банк».

22 червня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого право вимоги за Договором іпотеки № 014/07-186/155574/1 від 07 лютого 2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна ОСОБА_4 є ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно із ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

На підставі ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

У відповідності з ч.1 ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Статтями 55 та 124 Конституції України передбачено захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлено юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими, не забороненими законом, засобами.

Таким чином позивач, набувши право вимоги по кредитному договору № 014/07-186/155574 від 07 лютого 2008 року та договором іпотеки № 014/07-186/155574/1 від 07 лютого 2008 року обґрунтовано скористався вказаним правом, звернувшись до суду з даним позовом.

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 265/ФК-16 від 17 червня 2016 року, у звязку з невиконання зобовязань за Кредитним договором у Відповідачки існує заборгованість у розмірі 552012,70 гривень, що складається: загальна сума боргу за кредитним договором – 47001,52 гривень; сума заборгованості за відсотками – 52315,85 гривень; та сума пені – 452695,33 гривень.

Як вбачається з рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 03 березня 2011 року, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 014/07-186/155574 від 07 лютого 2008 року в розмірі 58176,91 гривень. При цьому у мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що вказана заборгованість стягнута достроково та складається з заборгованості за кредитом у розмірі 48915,19 гривен, несплачених відсотків у розмірі 22,61 гривень, штрафних відсотків за кредитом у розмірі 3117,24 гривень та прострочених платежів у розмірі 6121,87 гривень.

Представник позивача просить стягнути з відповідачки суму стягнення за вищевказаним рішенням Іллічівського районного суду від 03 березня 2011 року, суму збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 22356,23 гривень та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 5303,92 гривень.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору та вимог закону. За загальним правилом одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються. В статті 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється його належним виконанням.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та у порядку, що встановлені договором, як це встановлено статтею 1049 ЦК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд у своїй постанові від 14.02.2018 р. № 564/2199/15-ц вказав, що згідно зі ст.611 ЦК України після того, як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором. Водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту.

Прийняття судом рішення за позовом кредитора про стягнення з позичальника всієї суми заборгованості за кредитним договором достроково змінює зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту частинами до певної дати на обов`язок по виконанню судового рішення та повернення достроково всієї суми заборгованості за кредитним договором. Внаслідок такого рішення залишаються зобов`язання зі сплати боргу, визначеного судовим рішенням, та право кредитора на нарахування, передбачені частиною другою ст.625 ЦК України за час невиконання такого рішення.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст.590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

У статті 12 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з положеннями частини третьої зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону.

У даній справі договір іпотеки в п. 5.4 та п. 5.5.1.2 містить застереження щодо права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Тож, позивач, за доведеності іпотечного випадку (порушення іпотекодавцем визначених договором грошових зобов`язань) не позбавлений відповідно до статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку» можливості звернутися до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в спосіб, в тому числі і зазначений у якості позасудового способу врегулювання спору у змісті договору іпотеки, умови якого були погоджені сторонами.

Проте, суд вважає, що оскільки існує рішення Іллічівського районного суду Донецької області від 03 березня 2011 року про дострокове стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/07-186/155574, то звернення стягнення на предмет іпотеки неможливе без доведеності, що всі вжиті заходи не призвели до виконання рішення про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано жодного доказу того, що на даний час рішення суду про стягнення заборгованості не виконано, або не змінилась сума заборгованості, стягнутої за рішенням Іллічівського районного суду Донецької області від 03 березня 2011 року, яким достроково стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/07-186/155574 у розмірі 58176,91 гривень.

Таким чином, позивачем недоведений розмір боргу за договором, в тому числі і розмір та період нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України за час невиконання рішення суду.

Виходячи із встановлених судом обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 141 ЦПК сплачений позивачем судовий збір, у звязку з відмовою у задоволенні позову, поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - відмовити у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», юридична адреса: 04112 місто Київ вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8 офіс 32, код ЄДРПОУ 38750239, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346, тел.. (073) НОМЕР_3 02 64.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_4 , місце реєстрації невідоме, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Мельник І.Г.