Ухвала суду № 81774896, 16.05.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/10000/18

Провадження №1-кп/265/271/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді - Шиян В.В.,

за участю секретаря - Себко Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню №12018050790001703 від 25 вересня 2018 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Маріуполя, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – Наренкович Д.О.,

захисника - адвоката Здор К.С.

В С Т А Н О В И В :

До Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від прокурора надійшло клопотання по кримінальному провадженню (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за за №12018050790001703 (від 25 вересня 2018 року) відносно ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням нею суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, оскільки остання за станом здоровя потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

24 вересня 2018 року приблизно о 23 годині, ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , діючи умисно, протиправно, з метою заподіяння смерті ОСОБА_2 , стягнула останню з ліжка на підлогу, після чого замотала навколо шиї один кінець простирадла тим самим виготовивши з нього петлю –удавку, яку стала стискати рукам, здавлюючи органи шиї ОСОБА_2 , затягнувши петлю , розпочала тягнути останню на вулицю обличчям до підлоги, тримаючи за інший кінець простирадла.

Внаслідок вищевказаних умисних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 були спричинені наступні тілесні ушкодження, а саме: крововиливи під шкіру на лобі праворуч, ліворуч в лівій та правій пароорбітальній ділянці, на спині та кінчику носа, на вушних раковинах з обох сторін, в проекції кутів нижньої щелепи з обох сторін, в проекції правої підключеної ділянки, по задній поверхні лівої та правої кисті, та променево- зап`ястних суглобів, по передній поверхні, середньої третини правого стегна, по внутрішній поверхні середньої третини лівого стегна, по передній третини лівої та правої гомілки, садна по передній поверхні основних фаланг пальців, лівої та правої стопи, а також странгуляційної борозни по передньо - боковій поверхні шиї з обох сторін в середній її третині, механічної асфіксії від здавлення органів шиї . Смерть ОСОБА_2 настала від механічної асфіксії від здавлення органів шиї простирадлом.

Своїми умисними діям, ОСОБА_1 , вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 115 ч.1 КК України, оскільки вчинила вбивство, тоб то умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, зазначаючи, що є всі законні підстави для застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_1

Захисник ОСОБА_1 . – адвокат Здор К.С. не заперечував в судовому засіданні щодо застосування до підзахисної примусових заходів медичного характеру.

Обставини вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, також підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

З урахуванням положень статей 3, 25 Закону № 1489-ІІІ," Про психіатрічну допомогу" а також п. 5 принципу 18 додатка до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 18 лютого 1992 р. № 46/119 "Захист осіб із психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги", якими передбачено, що пацієнт і його представник мають право бути присутніми на будь-якому слуханні, брати в ньому участь та бути вислуханими.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03.06.2005 р. суди повинні забезпечувати участь у судовому засіданні захисника та особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру (за винятком випадків, коли цьому перешкоджає характер її захворювання), або ж отримувати письмову відмову в разі її небажання бути присутньою. У разі участі особи в судовому засіданні при розгляді справи суду належить опитувати її про обставини вчинення суспільно небезпечного діяння та давати відповідну оцінку цим показанням з урахуванням інших зібраних у справі доказів.

Особа відносно якої вирішується питання щодо застосування примусових заходів медичного характеру – ОСОБА_1 , пояснювала, що в неї часто виникали конфлікти з матір`ю. 24 вересня 2018 року вона ввечері прийшла до дому. Мати почала її сварити та ображати, вона вирішила її покарати, для чого взяла простирадло та обмотала навколо шиї. Вона не думала, що мати може померти. Оскільки мати супротивилася, вона стала тягнути її на вулицю, де розташовані баки зі сміттям. Витягнув матір з будинку, вона продовжила тягнути її за простирадло через вулицю, коли побачила якогось чоловіка. Чоловік почав кричати на неї, відштовхнув її від матері, вона перелякалася та пішла до дому. На теперішній час розкаюється у вбивстві своєї матері.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 24 вересня 2018 року пізно ввечері, він йшов до дому по вулиці Панфілова в Лівобережному районі міста Маріуполя, коли побачив, що якась жінка, як вияснилося в подальшому це була ОСОБА_1 , тягне через дорогу іншу жінку похилого віку. При цьому він побачив, що навколо шиї іншої жінки було обмотано простирадло. Він почав кричати та бігти до них. ОСОБА_1 кинула тіло та почала тікати. Коли він її наздогнав, ОСОБА_1 кинулася на нього, та почала його хапати за одяг. Коли він відштовхнув її від себе, ОСОБА_1 почала кричати що він диявол, та побігла у двір будинку, біля якого на землі лежав могильний хрест. Жінка, яку тягла ОСОБА_1 залишилася лежати на землі, вона вже була мертва. Він викликав поліцію.

За повідомленням свідка ОСОБА_4 , 24 вересня 2018 року на службу 102, було порушено кримінальну справу за фактом навмисного вбивства ОСОБА_1 , її матері ОСОБА_2 .. Внесено відомості до ЄРДР за № 12018050790001703 від 25 вересня 2018 року, правова кваліфікація ст.. 115 ч.1 КК України.

26 вересня 2018 року під час проведення впізнання особи за фотознімками, свідок ОСОБА_4 впізнав особу зображену на фото 2 , як жінку, яка 24 вересня 2018 року в темну пору доби тягла за простирадло труп похилої жінки. На фото 2 було зображено ОСОБА_1 , що зафіксовано в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 вересня 2018 року.

Під час огляду трупа ОСОБА_2 , оглядалася ділянка місцевості біля дороги не подалік від будинку АДРЕСА_2 по АДРЕСА_3 , де було розташовано труп ОСОБА_2 Всі деталі огляду трупа було зафіксовано в протоколі огляду трупа від 24 вересня 2018 року з фото таблицею. Під час проведення огляду трупа, було виявлено та вилучено простирадло білого кольору, одну вільну кінцівку якого було обгортуно через шию ОСОБА_2 . Виявлене та вилучене простирадло було визнано речовим доказом та на нього було накладено арешт.

Свідок ОСОБА_5 під час огляду таблиці ілюстрацій до протоколу огляду трупа від 24 вересня 2018 року, стверджував, що 24 вересня 2018 року, під час коли він в останнє бачив ОСОБА_2 , на ній не було тілесних ушкоджень, які на теперішній час зафіксовано на фотознімках.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , пояснив, що 24 вересня 2018 року він відвідував ОСОБА_2 вдома, приносив їй продукти харчування. Протягом дня він не бачив ОСОБА_1 Коли він в вечорі, близько 21 години, пішов від ОСОБА_2 , то вона ще була жива, тілесних ушкоджень у неї на видимих частинах тіла не було. ОСОБА_6 знає протягом року, і йому відомо, що ОСОБА_1 будучи психічно хворою, неодноразово ображала свою матір і навидь била її, у зв`язку з чим він особисто неодноразово звертався до поліції із заявами. ( а.с.114-119)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердила покази свідка ОСОБА_5 Пояснила, що в вечері 24 вересня 2018 року вона приходила до ОСОБА_2 , приносила їй продукти харчування, трохи с нею поспілкувалася, та пішла до дому. ОСОБА_8 , вдома не було. Коли вона пішла від ОСОБА_2 , вона ще була жива. Також підтвердила, ті обставини, що між ОСОБА_9 та її матір`ю ОСОБА_2 часто виникали конфлікти, у зв`язку з психічною хворобою ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вона та ОСОБА_5 допомагали померлій збирати документи для оформлення її до будинку осіб похилого віку.

Під час огляду місця події, 25 вересня 2018 року, а саме будинку АДРЕСА_1 районі міста АДРЕСА_3 , було встановлено, що порядок в кімнаті порушено не було, речі знаходилися на своїх містах, що було зафіксовано в протоколі огляду місця події від 25 вересня 2018 року з фото таблицею. Під час огляду було виявлено та вилучено моток, який було визнано речовим доказом та на який в подальшому було накладено арешт.

Під час огляду приміщення КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичних експертиз» було оглянуто труп ОСОБА_2 , під час огляду вилучено речі померлої ОСОБА_2 , в які вона була одягнута під час вбивства, що зафіксовано в протоколі огляду місця події від 27 вересня 2018 року. Вилучені речі в подальшому було оглянуто що зафіксовано в протоколі огляду предмету від 5 листопада 2018 року з фото таблицею, та визнано речовими доказами.

За постановою прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 2 прокуратури Донецької області від 26 вересня 2018 року у ОСОБА_1 було відібрано зразки крові, що зафіксовано в протоколі отримання зразків для експертизи від 26 вересня 2018 року, які в подальшому було визнано речовими доказами.

Згідно висновку цитологічної експертизи № 1105 від 1 листопада 2018 року, в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_2 , встановлена наявність крові, знайдені пласти клітин середнього шару епідермісу та визначений білок людини. Оскільки групова та статева належність крові та клітин в слідах в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_2 не встановлена, то відповісти про походження їх від осіб, що проходять по даному кримінальному провадженню , чи від будь якої іншої особи не представилося можливим. ( а.с.94)

Згідно висновку експерта № 2082 від 25 вересня 2018 року, смерть ОСОБА_2 , настала від механічної асфіксії від стискання органів шиї невстановленим предметом, який вочевидь розташовувався в руках сторонньої людини, яка ускладнилася набряком головного мозку та легень. Даний висновок підтверджується результатами судово-медичного дослідження трупа та даними лабораторних досліджень, при яких виявлено: загальноасфіктичні ознаки смерті, що швидко настала - щедрі зливні трупні плями, в судинах та порожнинах серця темна рідка кров, крововиливи на поверхні серця та в міждольових проміжках під вісцеральною плеврою, легень видоспецефічні ознаки даного виду смерті - смуга тиску, знайдена на шиї – странгуляційна борозна, прижиттєва (згідно даних судово-гістологічного дослідження), набряк гортані, а також набряку головного мозку та легень.

При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: крововиливи під шкіру на лобі праворуч, ліворуч, в лівій та правій параорбитальній ділянці, на спинці та кінчику носа, на вушних раковинах з обох сторін в проекції кутів нижньої шелепи з обох сторін, в проекції правої підключичної ділянки, по задній поверхні лівої та правої кисті, та променево-запьясних суглобів, по передній поверхні середньої третини правового стегна (4), по внутрішній поверхні середньої третини лівого стегна, по передній поверхні правого колінного суглобу ( 5), по передній поверхні верхньої та середньої третини лівої та правої гомілки (4 та 3), садно на фоні крововилива під шкіру, на спинці носа, садно по передній поверхні лівого колінного суглобу, садна по передній поверхні основних фаланг пальців лівої та правої стопи; смуга тиску по передньобоковій поверхні шиї з обох сторін в середній її третині, - які утворилися та відносяться:

- крововиливи під шкіру обличчя, на вушних раковинах, в правій підключичної ділянки, лівої та правої кисті та променево-зап`ясних суглобів, правого стегна, лівого стегна, правого колінного суглобу, лівої та правої гомілки, садно на спинці носа, садно лівого колінного суглобу, садна пальців лівої та правої стопи, - від дії тупих предметів прижиттєво, незадовго до смерті, та стосовно до живих осіб за ступенем тяжкості відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Між даними тілесними ушкодженнями та смертю, що настала, прямого причинно-наслідкового зв`язку не має;

Смуга тиску - странгуляційна борозна - по передньобоковій поверхні шиї з обох сторін в середній її третині механічна асфіксія від стискання органів шиї невстановленим предметом, внаслідок якої настала смерть, утворилися від дії тупого предмету, останній на експертизу наданий не був, як мінімум від 1-го травмуючого, впливу тривалий час (не менше 1-ї хвилини), прижиттєво, перед смертю, та стосовно до живих осіб за ступенем тяжкості відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та від яких саме настала смерть. Між знайденими тілесними ушкодженнями та смертю , що настала є прямий причино – наслідковий зв`язок. ( а.с. 103-106)

Згідно висновку експерта № 2082/80 від 1 листопада 2018 року, усі тілесні ушкодження, які були знайдені під час судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_10 включно з тілесним пошкодженням, яке утворилося під час стискання шиї, могли утворитися від мінімум 32-х травмуючи впливів.

Приймаючи до уваги той факт, що всі знайдені тілесні ушкодження були спричинені прижиттєво, можна всунути припущення, в якій послідовності вони могли утворитися, а саме: тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів під шкіру в проекції нижніх, верхніх кінцівок, на обличчі, вушних раковинах, та садна у відповідній ділянці (обличчя), - могли утворитися першими; тілесні пошкодження у вигляді садна в проекції лівого колінного суглобу та в проекції фаланг пальців лівої та правої стопи, - могли утворитися під час прижиттєвого волочіння тіла в положенні лежачі обличчям до низу, коли передня анатомічна поверхня стоп, лівого колінного суглобу, періодично торкалися землі - ґрунту дорожнього покриття (про що свідчить наложения та знайдення речовини – бруду сірого кольору на шкірі); тілесне ушкодження у вигляді странгуляційної борозни з механічною асфіксією могло виникнути під час прижиттєвого волочіння тіла опосередковано шляхом намотування - фіксації можливо простирадла, наданого на експертизу, можливо одночасно з саднами на фалангах пальців стоп ніг та лівого колінного суглобу. Смерть настала відразу після спричинення тілесного пошкодження у вигляді странгуляційної борозни, яка викликала механічну асфіксію в ту ж хвилину. ( а.с. 108-109)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , пояснила, що вона працює лікарем - психіатром в Маріупольській міській психіатричній лікарні, і саме до неї на лікування потрапила ОСОБА_1 Пояснила, що в перші дні ОСОБА_1 вела себе агресивно, «виганяла від усіх диявола». В подальшому пояснила, що вона вбила свою матір, оскільки в неї вселився диявол, і вона не бажала жити з нею. Також пояснила, що ОСОБА_1 має хронічне психічне захворювання а тому потребує лікування.

Згідно висновку судово-психіатрічної експертизи № 1031 від 9 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 , в період інкримінованих їй діянь страждала і в теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у виді шизофренії, параноїдної форми, неприривної з наростаючим параноїдним дефектом. В період інкримінованих діянь та в теперішній час, ОСОБА_1 позбавлена можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 за своїм психічним станом потребує застосування до неї примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги зі строгим наглядом. (а.с.138-149)

Таким чином, суд вважає встановленими обставини вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, оскільки вона вчинила вбивство, тоб то умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Згідно даних про особу, ОСОБА_1 раніше не судима, вчинила суспільно небезпечне діяння, яке відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до особливо тяжких, відносно особи похилого віку, має двох неповнолітніх дітей, які проживають окремо, у скоєному щиро кається.

Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обовязкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

В силу ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно із ст. 94 ч.1 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Згідно із ч.3 ст. 94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.

Відповідно до ст.512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.

За змістом положень КК України, законів від 22 лютого 2000 р. № 1489-ІІІ "Про психіатричну допомогу" та від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ "Основи законодавства України про охорону здоров`я" метою застосування примусових заходів медичного характеру і примусового лікування є:

1)вилікування чи поліпшення стану здоров`я осіб, названих у статтях 19, 20, 76, 93 та 96 КК;

2)запобігання вчиненню зазначеними особами нових суспільно небезпечних діянь (злочинів), відповідальність за які передбачена нормами КК.

Виходячи з принципу презумпції невинуватості у вчиненні злочину, закріпленого у ст. 62 Конституції, ст. 2 КК, ч. 2 ст. 15 КПК, а також із сформульованого у ст. 3 Закону "Про психіатрічну допомогу" принципу презумпції психічного здоров`я людини (згідно з яким кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених зазначеним та іншими законами) судам слід мати на увазі, що до набрання законної сили судовим рішенням про неосудність особи і застосування до неї примусових заходів медичного характеру вона не обмежується в правах, якими наділена згідно з Конституцією і законами України.

З огляду на вимоги статей 19, 94 КК, ст. 19 Закону " Про психіатрічну допомогу" до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом .

Враховуючи вищевказане, суд при визначенні виду і міри медичного характеру, враховує не тільки характер душевного захворювання та рекомендації експертів про тип лікувального закладу, але й те, що ОСОБА_1 вчинила суспільно-небезпечне діяння, яке законодавцем віднесено до особливо тяжких злочинів. Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що на даний час ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у виді шизофренії, параноїдної форми, неприривної з наростаючим параноїдним дефектом, яка вимагає вжиття лікувальних заходів. На теперішній час вона не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі строгим наглядом.

Заслухавши думку прокурора, який вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру, думку захисника ОСОБА_12 Р. ОСОБА_13 . – адвоката Здор К.С. вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що оскільки в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, що підтверджується дослідженими у суді доказами, на теперішній час вона не може розуміти значення своїх дій та керувати ними внаслідок психічного захворювання, а тому до неї слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі строгим наглядом.

Відносно ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у виді поміщення до Комунальної лікувально- профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня № 7 міста Маріуполя», який необхідно залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.

Через вирішення питання речових доказів по справі, суд дійшов висновку про необхідність скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 25 вересня 2018 року, на:

- простирадло, яке було вилучено в період часу з 23.55 години 24 вересня 2018 року до 00.40 годин 25 вересня 2018 року в ході огляду трупа ОСОБА_2 ;

- молоток, який було вилучено 25 вересня 2018 року під час огляду місця події у будинку АДРЕСА_1 .

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.93, 94 КК України, ст.ст. ч.2 ст. 292, 503,508, 512, 513 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_1 у виді поміщення до Комунальної лікувально- профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня № 7 міста Маріуполя» залишити без змін, до поміщення ОСОБА_1 до психіатричного закладу із строгим наглядом.

Покласти на Лівобережний ВП ЦВП ГУ НП в Донецький області виконання ухвали в частині етапування ОСОБА_1 до психіатричного закладу із строгим наглядом.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 25 вересня 2018 року, на:

- простирадло, яке було вилучено в період часу з 23.55 години 24 вересня 2018 року до 00.40 годин 25 вересня 2018 року в ході огляду трупа ОСОБА_2 ;

- молоток, який було вилучено 25 вересня 2018 року під час огляду місця події у будинку АДРЕСА_1 - скасувати.

Речові докази:

- сейф-пакет № 34002257 з молотком побутовим; поліетиленовий пакет білого кольору з речами потерпілої ОСОБА_2 ( рожева кофта, зелені бриджі, кофта сіра у синю смужку, памперс), що згідно квитанції № 800 було передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Лівобережного ВП ЦВП ГУ НП в Донецький області – знищити.

- сейф пакет № 4500970 з простирадлом вилученим 24 вересня 2018 року під час огляду трупу ОСОБА_2 ; паперовий конверт з нігтьовими зрізами з обох рук, зрізи волосся з голови, відбиток смуги з шиї ОСОБА_2 , паперовий конверт з нігтьовими зрізами з обох рук та зразок крові від ОСОБА_1 , паперовий конверт з осадами та витяжками на ниточках марлі, що відповідно до квитанції № 810 було передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Лівобережного ВП ЦВП ГУ НП в Донецький області – знищити

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя протягом 30 днів з дня її проголошення.

Суддя Шиян В.В.