Ухвала суду № 81773802, 11.05.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15586/15-к

Провадження № 1-в/127/837/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Шидловського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Золюк Ю.В.,

прокурора Порохницького М.Ю.,

захисника Цепляєва С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці в залі суду № 21 клопотання адвоката Цепляєва Сергія Вікторовича в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання за вироком Вінницького міського суду вінницької області від 01.10.2015 року у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката Цепляєва Сергія Вікторовича в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2015 року у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

В судовому засіданні захисник – адвокат Цепляєв С.В. клопотання про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2015 року у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку підтримав та просив суд його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.

Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання адвоката Цепляєва С.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення останнього від відбування покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2015 року у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, оскільки представником органу пробації здійснювались неодноразові виклики засудженого на які ОСОБА_1 не з`являвся. Крім того, представник органу пробації особисто здійснював виїзд за місцем проживання засудженого з метою його виклику, однак засуджений за місцем проживання був відсутній. Зазначене дає підстави вважати, що ОСОБА_1 ухилявся від відбування покарання у виді обмеження волі, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання просив суд відмовити.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2018 року ОСОБА_1 засудженого за ч. 1 ст. 389 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі. Відповідно до ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України ОСОБА_1 визначено покарання за сукупністю вироків та приєднано до призначеного судом покарання покарання, призначене ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 23.12.2014 року та остаточно призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі, штрафу в розмірі 120000 гривень та позбавлення права обіймати керівні посади в юридичних особах всіх форм власності строком на два роки, які виконувати самостійно.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 24.12.2015 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2015 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінено. Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 389 КК України до 1 року обмеження волі. Відповідно до ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України визначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків та приєднано повністю до призначеного Вінницьким міським судом покарання у виді обмеження волі, покарання у вигляді 120 000 грн. штрафу, з позбавленням права обіймати керівні посади в юридичних особах всіх форм власності строком на 2 роки на підставі ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 23.12.2014р., яке ухвалою Хмельницького міськрайсуду від 20.11.2015р. скорочено штраф на половину, та остаточно призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі та штрафу в розмірі 60 000 грн., з позбавленням права обіймати керівні посади в юридичних особах усіх форм власності строком на 2 роки. Вказані вироки допущено до окремого виконання.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 засуджено вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2015 року до покарання у виді 1 року обмеження волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до розпоряджень Вінницького міського суду Вінницької області про виконання вироку, що набрав законної сили від 05.01.2016 року та 16.05.2016 року вбачається, що вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2015 року щодо ОСОБА_1 набрав законної сили 24.12.2015 року згідно ухвали апеляційного суду Вінницької області та підлягає негайному виконанню.

Згідно повідомлення Управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області від 01.06.2016 року, вих. 5455 від 01.06.2016 року, вирок суду щодо ОСОБА_1 прийнятий до виконання.

Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2018 року заяву адвоката Цепляєва С.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення - вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2015 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, відомості про який внесено в ЄРДР за №12014020010007367 від 10 жовтня 2014 року - залишено без задоволення.

Відповідно до розпорядження Вінницького міського суду Вінницької області про виконання вироку, що набрав законної сили від 12.12.2018 року вбачається, що вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2015 року щодо ОСОБА_1 набрав законної сили згідно ухвали апеляційного суду Вінницької області від 24.12.2015 року та підлягає негайному виконанню.

Згідно повідомлення Вінницького МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, вих. 13020 від 14.12.2018 року, вирок суду щодо ОСОБА_1 прийнятий до виконання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 57 КВК України, особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов`язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов`язаний з`явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.

Відповідно до рапорту старшого інспектора Вінницького МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області майора внутрішньої служби Балтак О.В. від 27.12.2018 року вбачається, що останнім, 14.12.2018 року, засудженого ОСОБА_1 було викликано рекомендованим листом через відділення поштового зв`язку. На виклик засуджений на вказаний день до Вінницького МРВ з питань пробації не з`явився. Тому, 22.12.2018 року, інспектором було здійснено виїзд з метою виклику засудженого за адресою: АДРЕСА_1 . Під час здійснення виклику двері квартири ніхто не відчинив, тому виклик ОСОБА_1 до органу пробації на 26.12.2018 року було залишено в дверях. Станом на 27.12.2018 року засуджений до Вінницького відділу з питань пробації не з`явився без поважної причини.

Згідно ч. 3 ст. 80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

Разом з тим, суду не надано належних доказів, які б підтверджували про отримання чи про відмову від отримання засудженим ОСОБА_1 (на протязі трьох років) виклику за яким останній зобов`язаний з`явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання у виді обмеження волі.

Таким чином, відомостей щодо ухилення засудженим ОСОБА_1 від відбування даного покарання суду не надано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості.

З врахуванням вищевикладеного судом було встановлено, що вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2015 року щодо ОСОБА_1 починаючи з 24 грудня 2015 року (дня набрання вироком законної сили) його не було виконано протягом трьох років, тобто на даний час закінчився строк давності виконання обвинувального вироку.

Існування в КК України звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків виконання покарання за вироком суду обумовлюється недоцільністю виконання обвинувального вироку, оскільки після спливу вказаних строків його виконання не може мати належного карального і превентивного впливу, а також тим, що невчинення засудженим у цей період нового злочину, як правило, свідчить про втрату ним суспільної небезпечності.

Відповідно до ч.1 ст.152 КВК України підставами звільнення від відбування покарання є: закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що вказане клопотання стосовно засудженого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а засуджений ОСОБА_1 підлягає звільненню від покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 80 Кримінального кодексу України, ст.ст. 57, 152 КВК України, ст.ст.369-372,537,539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Цепляєва Сергія Вікторовича в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2015 року у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, задоволити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання призначеного йому вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2015 року у виді одного року обмеження волі - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя: