
Справа № 627/435/19
16.05.2019
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.05.2019 рокусмт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді – Каліберди В.А.,
при секретарі – В`юнник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Краснокутськ Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
14 квітня 2019 року о 20 год. 20 хв. по вул. Першотравневій в смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI А 8, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2,5 ПДР України.
В судовому засіданні правопорушник свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, вказавши, що вказаний адміністративний матеріал відносно нього сфальсифіковано.
Так, п. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 026679 від 17.04.2019 року складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку.
Також факт відмови від проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 17.04.2019 року о 20 год. 30 хв. в їх присутності водій авто AUDI А 8, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 відмовився проходити в установлений порядок медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Хоча останній визнав, що він вживав алкогольні напої.
Також, матеріали справи містять розписку ОСОБА_4 , який отримав від працівників поліції транспортний засіб AUDI А 8, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.
Окрім цього, в судовому засіданні правопорушник свою вину не визнав, мотивуючи тим, що адміністративний матеріал відносно нього сфальсифіковано, однакна підтвердження вказаної позиції жодних клопотань чи заяв ним не заявлено.
Таким чином враховуючи вищевикладене, суд критично ставиться до пояснень правопорушника ОСОБА_1 та розцінює таку позицію, як мету уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки пояснення правопорушника спростовуються належними та допустимими доказами, що маються в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП України ОСОБА_1 призначається адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавлення права керування транспортним засобом на строк один рік.
Відповідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Як передбачено ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 384,20 грн., як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 284, 265-1, 266, ч.1 ст. 130 КУпАП, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування усіма видами транспорту терміном на 1 (один) рік. Штраф зарахувати на р/р 31119149020001, отримувач ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп., який зарахувати на слідуючи реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37993783); банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО):899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду шляхом подачі скарги через Краснокутський районний суд.
СУДДЯ В.А. КАЛІБЕРДА
Судове рішення № 81767966, Краснокутський районний суд Харківської області було прийнято 16.05.2019. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 627/435/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: