Ухвала суду № 81766503, 16.05.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.05.2019 Справа № 554/3609/19

Єдиний унікальний номер справи: № 554/3609/19

Провадження № 1-кс/554/7197/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

16 травня 2019 р. м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави В.М.Бугрій за участю секретаря судового засідання - Сороки Ю.Г., прокурора - Каспрів Р.І., підозрюваного - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Полтаві, Маслова Дениса Борисовича про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування № 42019220750000029 від 15 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні здійснюється військовою прокуратурою Харківського гарнізону.

14.05.2018 слідчим Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м.Полтаві, Масловим Д.Б. за погодженням із прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону Цабекою А.В. повідомлено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця смт. Великий Бурлук, Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, прапорщика, інспектора прикордонного контролю 1 категорії - начальника групи відділення інспекторів прикордонної служби «Чугунівка» відділу прикордонної служби «Вільхуватка» Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що між начальником Харківського прикордонного загону полковником ОСОБА_2 одного боку та громадянином України (військовослужбовцем) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прапорщиком, 17.03.2015 укладено контракт №1930 про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, який діє до 16.03.2020.

Тобто, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду інспектора прикордонного контролю 1 категорії - начальника групи відділення інспекторів прикордонної служби «Чугунівка» відділу прикордонної служби «Вільхуватка» Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, є службовою особою.

Так, встановлено, що інспектор прикордонного контролю 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби «Чугунівка» відділу прикордонної служби «Вільхуватка» прапорщик ОСОБА_1 , налагодив схему систематичного одержання неправомірної грошової винагороди від громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території за внесення до відомчої бази даних ПТК АПК «Гарт - 1/П» неправдивих відомостей про перетин державного кордону України, громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, без їх фактичного перетину.

У ході виконання своїх службових обов`язків, точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_3 , який постійно мешкає на тимчасово окупованій території, та який працює водієм одного з пасажирських мікроавтобусів та домовився з останнім про налагодження протиправної схеми, яка надасть можливість мешканцям вказаних територій отримувати соціальні виплати та пенсійне забезпечення.

Так, ОСОБА_1 всупереч вищевказаним вимогам Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Державну прикордонну службу України», посадової інструкції, контракту, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, не відмовившись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, вирішив вступити у позаслужбові відносини з ОСОБА_3 для одержання від нього неправомірної вигоди у виді грошових коштів за вчинення ним, ОСОБА_1 , в інтересах третіх осіб дій - внесення до відомчої бази даних ПТК АПК «Гарт - 1/П» неправдивих відомостей про перетин державного кордону України, громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, без їх фактичного перетину.

Так, ОСОБА_3 , точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено, за допомогою месенджеру WatsApp переслав на мобільний телефон ОСОБА_1 осіб з їх анкетними відомостями, яким необхідно зробити фіктивний в`їзд в Україну з території РФ.

Продовжуючи реалізацію власного злочинного умислу, ОСОБА_1 виконуючи службові обов`язки інспектора прикордонного контролю 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби «Чугунівка» відділу прикордонної служби «Вільхуватка» під своїм особистим логіном та паролем вніс неправдиві відомості до бази даних ПТК АПК «Гарт 1/П» про перетин державного кордону України 08.02.2019 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , з використанням наданої йому влади та службового становища.

В подальшому, 06.04.2019 ОСОБА_3 , який фактично мешкає на тимчасово-окупованій території, за допомогою мобільного додатку «monobank» АТ «Універсал Банк» перерахував на зарплатну картку АТ КБ «ПриватБанк» з № НОМЕР_2 ОСОБА_1 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 30 700 гривень за те, що останній внес до відомчої бази даних ПТК АПК «Гарт - 1/П» неправдиві відомості про перетин державного кордону України, громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, без фактичного перетину державного кордону такими особами.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаного з вимаганням.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення з ГВ БКОЗ СБ України, протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 від 14.05.2019; протоколом огляду носія інформації від 06.05.2019, протоколом огляду предметів (телефону) від 14.05.2019, матеріалами виконаних доручень, а також розсекреченими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій.

Крім того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може змінити місце свого мешкання, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, неможна виключати ризик скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Також останній особисто знайомий з особою, яка передала йому грошові кошти, що вказує на те, що не можна виключати ризик, що ОСОБА_1 , може впливати на вказану особу та схиляти її до зміни показань на його користь, що може перешкодити встановленню істини по справі.

Водночас, ОСОБА_1 тривалий час проходить військову службу в лавах Державної прикордонної служби України, та за час служби обзавівся великою кількістю знайомих в Державній прикордонній службі України, а тому з використанням вказаних зв`язків, а також власного службового становища, може перетнути державний кордон України поза межами пункту пропуску та таким чином переховуватись від органу досудового розслідування, в тому числі і на тимчасово окупованій території України.

Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_1 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.

Оцінюючи в сукупності викладене, варто прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_1 та відповідно до ст.ст. 181, 194 КПК України, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати цілодобово місце свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Підозрюваний з клопотанням слідчого фактично погодився, але зауважив на необхідності іноді покидати місце проживання для вирішення побутових потреб.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи , слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

З огляду на викладене та з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігання зазначеному вище ризику до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Керуючись вимогами ст. ст., 181, 184, 194, 195 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Полтаві, Маслова Дениса Борисовича про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби а саме з 22 год 00 хв. до 07 год. 00 хв. строком на 2 (два) місяці.

Строк дії ухвали 60 днів.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту оголошення.

Слідчий суддя : В.М.Бугрій