Рішення № 81757158, 16.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/5045/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни про визнання неправомірними дій, скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, у якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови від 08.10.2018 ВП № 57380879 про стягнення основної винагороди в розмірі 102962,81 грн, та визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 08.10.2018 ВП №57380879.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Дрогобицьким міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області і приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Наталією Михайлівною одночасно були прийняті постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, та про стягнення основної винагороди приватного виконавця в розмірі 10% стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом в одному і тому ж виконавчому провадженні. В обгрунтування зазначеного позивач покликається на те, що перше відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 442/7856/14-ц, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 26.11.2014, було здійснено Дрогобицьким міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області; з оскаржуваної постанови не видно з чого складається сума боргу в розмірі 1029628, 05 грн.; винесення двох постанов про стягнення виконавчого збору у межах одного виконавчого провадження не передбачено законодавчими нормами і призводить до подвійного стягнення з боржника – ОСОБА_1 виконавчого збору.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни про визнання неправомірними дій та скасування постанови.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі № 1340/5045/18 – скасовано. Справу направлено для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито виконавче провадження; визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач правом на подання відзиву у порядку ст.162 КАС України не скористався.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України).

У судове засідання сторони не прибули, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

У зв`язку з відсутністю перешкод для розгляду справи, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглянути таку у відсутності учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі долучених до матеріалів справи доказів та письмових пояснень, викладених у позовній заяві, суд встановив наступні фактичні обставини справи, та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.10.2014 у справі № 442/7856/14-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до фізичної особи ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 630/39-236 від 18.07.2008 в розмірі 35 373, 05 доларів США та 32 557 грн., а також 3654, 00 грн. понесених судових витрат.

Постановою Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 06.02.2015 ВП № 46385056 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 442/7856/14-ц, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 26.11.2014.

28 серпня 2018 року постановою Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ВП №46385056 виконавчий лист №442/7856/14-ц повернутий стягувачу - ПАТ "Укрсоцбанк".

28 серпня 2018 року заступником начальника Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С. Т. прийнято постанову ВП №46385056 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 85439,00 грн.

10 жовтня 2018 року заступником начальника Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57384786 з виконання постанови від 28 серпня 2018 року ВП №46385056 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Водночас 08 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Наталією Михайлівною було прийнято постанову ВП № 57384786 про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди в розмірі 102962, 81 грн. у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа № 442/7856/14-ц, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 26.11.2014.

Позивач вважає дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни щодо прийняття постанови ВП № 57384786 про стягнення основної винагороди неправомірними, а постанову від 08.10.2018 № 57380879 – протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку оскаржуваним діям та рішенню відповідача, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами у даній справі щодо порядку і підстав вчинення виконавчих дій, оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, регулюються правовими нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), що були чинні на день виникнення таких відносин.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

За приписами ч.1 ст.5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

Відповідно до положень ст. 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:

- виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

- стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Виконавчий збір згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №1404-VIII - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

У своє чергу, відповідно до ст. 31 Закону №1403, за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016р. № 643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» (далі – Постанова №643).

Відповідно до п. 19 Постанови №643, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

З наведеного вбачається, що у разі виконання рішення приватним виконавцем, аналогом виконавчого збору є основна винагорода приватного виконавця, що так само стягується з боржника, але не в дохід держави, а на користь приватного виконавця.

Таким чином, законодавчими нормами не передбачено стягнення водночас виконавчого збору та основної винагороди приватного виконавця в межах одного виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни від 08.10.2018 ВП № 57380879 про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 102962,81 прийнята не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, всупереч встановленому частиною 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування, відповідач не довів правомірності свої дій щодо винесення постанови від 08.10.2018 ВП № 57380879 про стягнення з позивача основної винагороди в розмірі 102962,81 грн. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відтак, позовні вимоги є обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 139, 243-246, 255, 271, 272, 287, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни щодо винесення постанови від 08.10.2018 ВП № 57380879 про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 102962,81 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни від 08.10.2018 ВП №57380879 про стягнення з боржника основної винагороди.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 44 коп.

Згідно з ч.1 ст.272 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст. 287 КАС України, апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2019.

Суддя В.М. Сакалош