Ухвала суду № 81756905, 16.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"16" травня 2019 р. справа № 0940/30/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Шумея М.В. від розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Міністерства оборони України, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправними дій щодо відпрацювання проекту наказу про позбавлення військового звання "підполковник", визнання незаконним та скасування наказу за №142КП від 07.07.2016, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправними дій щодо відпрацювання проекту наказу про позбавлення військового звання "підполковник", визнання незаконним та скасування наказу за №142КП від 07.07.2016.

Зазначена справа розглядається Івано-Франківським окружним адміністративним судом у складі судді Шумея М.В.

Представником позивача ОСОБА_3 , 13.05.2019, відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України подано до канцелярії суду заяву про відвід судді Шумея М.В. від розгляду даної справи. В обґрунтування заяви посилається на те, що суддя, щодо якого подана заява, безпідставно повернув матеріали позовної заяви поданої представником позивача 02.01.2019, свідченням чого є скасування 07.03.2019 Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 та направлення справи для продовження судового розгляду. Вважає, що зазначені обставини викликають сумнів в неупередженості судді та просить відвести суддю Шумея М.В. від розгляду справи № 0940/30/19.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , 02.01.2019 звертався до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним адміністративним позовом.

Для розгляду даної адміністративної справи автоматизованою системою документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 02.01.2019 визначено суддю Григорука О.Б.

03.01.2019 представник позивача ОСОБА_2 подав суду заяву про відвід судді Григорука О.Б., мотивовану тим, що даний суддя у складі колегії суддів розглядав аналогічний спір у справі №809/1055/16.

Ухвалою суду від 04.01.2019 заяву представника позивача ОСОБА_4 про відвід судді у справі №0940/30/19 залишено без розгляду. Заяву про самовідвід судді Григорука О.Б. у справі №0940/30/19, задоволено. Відведено суддю Григорука О.Б. від розгляду адміністративної справи №0940/30/19.

В подальшому для розгляду даної адміністративної справи автоматизованою системою документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 04.01.2019 визначено суддю Шумея М.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 позовну заяву залишено без руху, після чого, у зв`язку із невиконанням позивачем вимог даної ухвали у визначений судом строк, ухвалою суду від 17.01.2019 повернуто позивачу із усіма доданими до неї матеріалами.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_4 – представника позивача ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 відкрито провадження у розгляді адміністративної справи №0940/30/19 за позовними вимогами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Міністерства оборони України, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправними дій щодо відпрацювання проекту наказу про позбавлення військового звання "підполковник", визнання незаконним та скасування наказу за №142КП від 07.07.2016.

З урахуванням поданої представником позивача заяви від 13.05.2019 про відвід судді Шумея М.В. у розгляді даної справи, ухвалою суду від 14.05.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №0940/30/19, та передано дану справу для вирішення питання про відвід, судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Керуючись вказаними приписами процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді в порядку письмового провадження.

Вивчивши вказану заяву про відвід судді Шумея М.В., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відтак, заява позивача про відвід суддів не підпадає під дію пунктів 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому на представника позивача покладений обов`язок доведення обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, з посиланням на конкретні обставини, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

З даного приводу, суд зазначає, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності суддів недостатньо для їх відводу, обов`язково повинні бути підстави для цього сумніву. Натомість представником позивача не наведено та не надано жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.

Єдиною підставою, якою представник позивача обґрунтовує заяву про відвід суддів є постановлення ухвали від 17.01.2019 про повернення позовної заяви, яка в подальшому 07.03.2019 скасована за наслідками апеляційного оскарження.

З цього приводу суд із застосуванням частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інших доводів, підтверджених належними доказами, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді Шумея М.В., що викликають обґрунтований сумнів у його упередженості чи необ`єктивності, представником позивача не надано.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Ветштайн проти Швейцарії" суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (справа Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) п. 98).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v.), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу.

Обставини, якими обґрунтовує свої вимоги представник позивача, не свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді.

За наведених підстав та вказаних правових норм суд дійшов висновку, що заява про відведення судді Шумея М.В. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_4 від 13.05.2019 про відвід судді Шумея М.В. у справі №0940/30/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправними дій щодо відпрацювання проекту наказу про позбавлення військового звання "підполковник", визнання незаконним та скасування наказу за №142КП від 07.07.2016, – відмовити.

Ухвала, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.